Сухостав

село в Україні, в Гусятинському районі Тернопільської області

Сухоста́в — село в Україні, у Копичинецькій міській громаді, Чортківського району, Тернопільської області на півночі району. Розташовується над річкою Нічлавка, на протилежному березі розташовується Яблунів. Центр колишньої сільради. Розташоване на відтинку Теребовля — Чортків автодороги Дубне — Тернопіль — Чернівці.

село Сухостав
Церква Різдва Пресвятої Богородиці і пам’ятник односельчанам
Церква Різдва Пресвятої Богородиці і пам’ятник односельчанам
Церква Різдва Пресвятої Богородиці і пам’ятник односельчанам
Країна Україна Україна
Область  Тернопільська область
Район Чортківський район
Громада Копичинецька міська громада
Код КАТОТТГ UA61060250090091630
Основні дані
Засноване 1553
Населення 1 029
Територія 3,06 км²
Густота населення 349.59 осіб/км²
Поштовий індекс 48265
Телефонний код +380 3557
Географічні дані
Географічні координати 49°09′19″ пн. ш. 25°51′02″ сх. д. / 49.15528° пн. ш. 25.85056° сх. д. / 49.15528; 25.85056Координати: 49°09′19″ пн. ш. 25°51′02″ сх. д. / 49.15528° пн. ш. 25.85056° сх. д. / 49.15528; 25.85056
Водойми р. Нічлава
Відстань до
районного центру
26 км
Найближча залізнична станція Хоростків
Відстань до
залізничної станції
6 км
Місцева влада
Адреса ради 48260, Тернопільська обл, Чортківський р-н, м. Копичинці, вул. 22 Січня, буд. 29
Карта
Сухостав. Карта розташування: Україна
Сухостав
Сухостав
Мапа
Мапа

CMNS: Сухостав у Вікісховищі

В'їзд в село Сухостав
Автобусна зупинка

Населення — 1029 осіб (2007).

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 978 99.59%
російська 3 0.31%
польська 1 0.10%
Усього 982 100%

Історія

ред.

Археологічні дослідження

ред.

Поблизу Сухоставу виявлено археологічні пам'ятки культури лінійно-стрічкової кераміки, трипільської (поселення Сухостав), голіградської, черняхівської культур.

Розвідкою Г. К. Свєшнікова уточнено в 1952 р. територію поселення перших століть н. е. на полях «Великі» і «Малі долини» та зібрано підйомний матеріал, щоскладається з уламків кераміки, метелевих виробів, кам'яних намистинок і частини жорнового каменю[2].

Роботами Копичинецької експедиції (Копичинецького розвідувального загону) проведено розкопи поселення ранньоскіфського часу в урочищі «Говдри». Досліджено три землянки VII ст. до н. е. та ряд господарських ям. Здобутий розкопами речовий матеріал найбільш зближений до синхронного йому матеріалу з Середнього Подніпров'я. В роботах експедиції брали участь: Свєшніков І. К — керівник експедиції, наукові працівники Львівського історичного музею — Г. М. Власова, В. П. Савич, 3. А. Володченко, наукові працівники Дубнівського краєзнавчого музею — Є. Г. Нефедовський, В. Д. Селедець.

Польський період

ред.

1553 р. стражник коронний Миколай Потоцький отримав від короля Сігізмунда ІІ Августа привілей на заснування містечка з маґдебурзьким правом під назвою Сухостав. Імовірно, від тих часів містечко користувалося гербом, опис якого зберігся в польських джерелах XIX століття: на блакитному щиті срібний семипроменевий хрест (герб роду Потоцьких "Пилява"), під яким золота риба.

Польський дослідник М.Курзей стверджує, що місто Яблунів було засноване на ґрунті села Сухостав у 1553 році.[3]

Австрійський період

ред.

За австрійських часів містечко належало до Заліщицького округу, 19 ст. — до Гусятинського, згодом Копичинецького повітів.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Луг», «Сільський господар», «Союз українок» та інших, кооператива.

Період Незалежності

ред.

До 19 липня 2020 р. належало до Гусятинського району[4].

З 30 липня 2018 р. у складі Копичинецької міської громади[5].

Політика

ред.

Парламентські вибори, 2019

ред.

На позачергових парламентських виборах 2019 року у селі функціонувала окрема виборча дільниця № 610255, розташована у приміщенні клубу.

Результати

Природа

ред.

На північному заході від села бере початок річка Нічлавка, права притока Нічлави (басейн Дністра).

Релігія

ред.

Пам'ятки

ред.

Споруджено пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1967), насипано символічну могилу УСС (1990).

 
Символічна могила Борцям за волю України

Соціальна сфера

ред.

Працюють ЗОШ 1 ступ., бібліотека, торговельні заклади, ФАП, відділення зв'язку.

Відомі люди

ред.

Народилися

ред.

Примітки

ред.
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  2. Міністерство культури Української РСР. Львівський державний історичний музей. Археологічні роботи музею в 1952 — 1957 р.р. — Львів, 1959, стор. 10
  3. M.Kurzej. Kościoł parafialny p.w. Św. Elżbety Królowej w Jabłonowie // Kościoły i klasztory rzymskokatolickie dawnego województwa ruskiego.- Kraków: «Antykwa», drukarnia Skleniarz, 2009.— Cz. I, tom 17. 508 s., 806 il. ISBN 978—83—89273—71—0 (пол.) s. 143
  4. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  5. ВВРУ, 2019, № 7, стор. 66
  6. Підсумки голосування на виборчих дільницях у загальнодержавному виборчому окрузі в межах ОВО № 166, Полтавська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.
  7. Відомості про підрахунок голосів виборців на виборчих дільницях одномандатного виборчого округу № 166, Тернопільська область. Позачергові вибори народних депутатів України 2019 року. Архів оригіналу за 14 лютого 2022.

Література

ред.

Посилання

ред.