Сухий Лиман
Сухи́й Лима́н — село в Україні, у Таїровській селищній громаді Одеського району Одеської області. Населення становить 1277 осіб.
| село Сухий Лиман | |
|---|---|
 | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Одеська область |
| Район |  Одеський район
|
| Громада | Таїровська селищна громада |
| Код КАТОТТГ | UA51100290040016733 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1800 |
| Населення | 1277 |
| Площа | 1,699 км² |
| Густота населення | 751,62 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 67821 |
| Телефонний код | +380 4851 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 46°23′23″ пн. ш. 30°38′34″ сх. д. / 46.38972° пн. ш. 30.64278° сх. д.Координати: 46°23′23″ пн. ш. 30°38′34″ сх. д. / 46.38972° пн. ш. 30.64278° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
18 м |
| Водойми | Сухий лиман |
| Найближча залізнична станція | Сухий Лиман |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 65496, Одеська область, Одеський район, смт Таїрове, вул. 40-річчя Перемоги, буд. 25 |
| Староста | Кулеш Тетяна Анатоліївна |
| Карта | |
  Сухий Лиман | |
 Сухий Лиман | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Історія ред.
Поблизу села виявлені рештки поселень бронзової епохи (II тисячоліття до н.е.) та скіфських часів (IV—III ст. до н.е.). Сучасне селище з'явилося як невеликий хутір на початку XIX ст.
Під час Голодомору 1932—1933 років померло щонайменше 23 жителі села[1].
Під час Другої світової війни по території села проходив рубіж оборони Одеси. Тепер тут — один з пам'ятників так званого «поясу Слави».
Населення ред.
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 884 особи, з яких 388 чоловіків та 496 жінок.[2]
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 1279 осіб.[3]
Мова ред.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| російська | 49,33 % |
| українська | 47,92 % |
| вірменська | 1,02 % |
| молдовська | 0,78 % |
| білоруська | 0,16 % |
| інші | 0,79 % |
Транспорт ред.
В селі тричі зупиняється електричка «ОДЕСА — Білгород-Дністровський»:
Примітки ред.
- ↑ Сухий Лиман. Геоінформаційна система місць «Голодомор 1932—1933 років в Україні». Український інститут національної пам'яті. Процитовано 18 червня 2020.
- ↑ Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Одеська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
- ↑ Розподіл населення за рідною мовою, Одеська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. Архів оригіналу за 31 липня 2014. Процитовано 8 жовтня 2019.
Джерела ред.
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сухий Лиман |
- Сухий Лиман — Інформаційно-пізнавальний сайт | Одеська область у складі УРСР (На основі матеріалів енциклопедичного видання про історію міст та сіл України, том — Історія міст і сіл Української РСР. Одеська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1969. — 911 с.)
|
Це незавершена стаття з географії Одеської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |