Сухи́й Єлане́цьсело в Україні, в Новоодеському районі Миколаївської області. Населення становить 1002 осіб. Орган місцевого самоврядування — Сухоєланецька сільська рада.

село Сухий Єланець
Країна Україна Україна
Область Миколаївська область
Район/міськрада Новоодеський
Рада Сухоєланецька сільська рада
Код КОАТУУ 4824885201
Основні дані
Засноване 1871
Населення 1002
Площа 2,868 км²
Густота населення 349,37 осіб/км²
Поштовий індекс 56640
Телефонний код +380 5167
Географічні дані
Географічні координати 47°22′10″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 47.36944° пн. ш. 31.99056° сх. д. / 47.36944; 31.99056Координати: 47°22′10″ пн. ш. 31°59′26″ сх. д. / 47.36944° пн. ш. 31.99056° сх. д. / 47.36944; 31.99056
Середня висота
над рівнем моря
51 м
Місцева влада
Адреса ради 56640, с.Сухий Єланець, вул.Каганова, 37, тел. 9-81-45
Карта
Сухий Єланець. Карта розташування: Україна
Сухий Єланець
Сухий Єланець
Сухий Єланець. Карта розташування: Миколаївська область
Сухий Єланець
Сухий Єланець

ІсторіяРедагувати

Розташована на однойменній річці Сухий Єланець, що протікає старовинною балкою Рошковата, що тягнеться степами на десятки кілометрів з півночі на південь. Іншою історичною назвою Сухого Єланця була Причепівка (достеменно невідомо, котра з них була ранішою; так, станом на 1896 рік зветься саме Причепівкою).

У 1820-1850-ті роки ця місцевість входила до складу Херсонських (Південних) військових поселень. Першим історичним попередником Сухого Єланця був, вочевидь, так званий хутір Танасевича, фіксований тут у 1840-1850-х рр. Після скасування поселень увійшов до складу Новоодеської волості Херсонського повіту.

Вірогідно тим самим хутором Танасевич було невеличке поселення неподалік німецької колонії Рошковатої (вочевидь, входила до її складу, існувала принаймні в 1860-ті роки, зафіксована на т. зв. мапі Шуберта). Власне колонія Рошковата знаходилася дещо південніше від теперішнього села. Втім, з невідомих причин, урядова статистика кінця XIX століття виникнення Сухого Єланця датувала лише 1871 роком. Вочевидь, німецьких поселенців в зв'язку з осадженням Сухого Єланця було переселено до інших осад. Відтак на цьому місці було оселено українські родини.

Власне селище Сухий Єланець засноване мешканцями навколишніх сіл та мігрантами з Київської та Чернігівської губерній. Земельний обшир, на якому виникло село, офіційно звався 14 ділянкою т. зв. Сухоєланецької скарбово-чиншової статті (фонду незаселених чи малозаселених територій з числа земель колишніх військовопоселенських земель). У перші десятиліття свого існування (принаймні до жовтневого перевороту) паралельно Сухий Єланець називався іще Причепівкою.

Станом на 1886 рік у селі Ново-Одеської волості мешкало 222 особи, налічувалось 50 дворів, молитовний будинок, школа, лавка[1].

1887 року в Сухому Єланці відкрито та освячено православну церкву на честь Св. Марії Магдалини, парафія якої обіймала вірян з кількох навколишніх сіл. У січні 1930 року сільську святиню було спаплюжено — спалено ікони, хоругви, богослужбові книги, інше церковне начиння.

Мешканці села потерпали в роки Голодомору, втім — за свідченнями тих, хто вижив, у селі, завдяки їдальні, врятувалися біженці з інших сіл. Принаймні кілька сухоєланчан стали жертвами сталінських репресій.

1944 року в селі певний час розташовувався штаб радянського воєначальника, згодом — маршала Василевського.

У 1950-ті роки до Сухоєланецької сільради включено село Суворівку.

НаселенняРедагувати

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 984 особи, з яких 443 чоловіки та 541 жінка.[2]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 996 осіб.[3]

МоваРедагувати

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[4]

Мова Відсоток
українська 95,31 %
російська 2,30 %
молдовська 1,30 %
вірменська 0,90 %
угорська 0,10 %

ПриміткиРедагувати

  1. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  2. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  3. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Миколаївська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України. 
  4. Розподіл населення за рідною мовою, Миколаївська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.