Сухаревська Лідія Петрівна

акторка

Лідія Петрівна Сухаревська (рос. Ли́дия Петро́вна Сухаре́вская; 17 (30) серпня 1909, Петергоф (за іншими даними — село Поповкіно Вологодської губернії[1]) — 11 жовтня 1991, Москва, Російська РФСР) — радянська російська акторка театру і кіно. Заслужена артистка Таджицької РСР (1943). Заслужена артистка РРФСР (1950). Лауреат Державної премії СРСР (1951) за фільм «Мусоргський». Народна артистка РРФСР (1967). Народна артистка СРСР (1990).

Сухаревська Лідія Петрівна
Сухаревская Лидия Петровна
Лідія Петрівна Сухаревська (1943)
Народилася30 серпня 1909(1909-08-30)
Петергоф, Санкт-Петербурзька губернія, Російська імперія
Померла11 жовтня 1991(1991-10-11) (82 роки)
Москва, СРСР
ПохованняВаганьковське кладовище
ГромадянствоСРСР СРСР
Діяльністьакторка
Роки діяльності1930—1991
ЧоловікНародний артист СРСР Тенін Борис Михайлович
Провідні ролівелика княгиня Олена Павлівна (фільм «Мусоргський»), Лідія Василівна (телевистава «Старомодна комедія»)
IMDbID 0837726
Нагороди та премії
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани» медаль «В ознаменування 100-річчя з дня народження Володимира Ілліча Леніна» медаль «За оборону Ленінграда» медаль «30 років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Сорок років перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941 —1945 рр.» медаль «За доблесну працю у Великій Вітчизняній війні 1941—1945 рр.» медаль «Ветеран праці» медаль «У пам'ять 250-річчя Ленінграда»
народний артист СРСР народний артист РРФСР заслужений артист РРФСР Сталінська премія

З життєпису

ред.

Закінчила І художню студію в Ленінграді (1931).

Виступала на сцені різних театрів Москви і Ленінграда (Ленінградський театр комедії, Театр-студія кіноактора, Московський академічний театр сатири, Московський драматичний театр на Малій Бронній, Московський академічний театр імені Володимира Маяковського).

Дебютувала у кіно в 1939 році. Зіграла понад сорок ролей у фільмах і телевиставах, зокрема: «Василиса Прекрасна» (1939), «Лермонтов» (1943), «Людина № 217» (1944), «Зірка» (1949), «Мусоргський» (1950), «Римський-Корсаков» (1952), «Альоша Птіцин виробляє характер» (1953), «Вона вас кохає» (1956), «Міст перейти не можна» (1960), «Будні і свята» (1961), «Суд божевільних» (1961), «Життя спочатку» (1961), «Каїн XVIII» (1963), «Двадцять років потому» (1965), «Анна Кареніна» (1967), «Старомодна комедія» (1975, телевистава), «Як важливо бути серйозним» (1976, телевистава), «Шофер на один рейс» (1981) та ін.

Грала в українських кінокартинах: «Танкер „Дербент“» (1940, буфетниця Віра) і «Хлопчики» (1959, Лілія Іванівна).

Автор п'єси «Життя», за якою створено сценарій фільму «Жити спочатку» (1961, у співавт. з М. Коварським).

Автор сценарію телеспектакля «Акторка» (1969), за мотивами оповідань О. М. Толстого «Акторка» і «Постріл».

Нагороджена орденами і медалями. Двічі кавалер ордена «Знак Пошани».

Похована на Ваганьковському кладовищі поряд з чоловіком[2].

Примітки

ред.

Література

ред.
  • Сценаристи советского художественного кино. М., 1972. — С.353;
  • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.411—412;
  • Всемирный биографический Энциклопедический словарь. М., 1998. — С.731—732;
  • Иллюстрированный Энциклопедический словарь. М., 2000. — С.183—184;
  • Театр: Энциклопедия. М., 2002. — С.279.

Посилання

ред.