Відкрити головне меню

Суслов Михайло Андрійович

Радянський політичний діяч

Михайло Андрійович Суслов (8 (21) листопада 1902(19021121), Шаховське, тепер Павловського району Ульянівської області, Російська Федерація — 25 січня 1982, Москва) — радянський партійний та державний діяч. Член Політбюро ЦК КПРС, Президії ЦК КПРС (1952—1953), (1955—1982), член Оргбюро ЦК ВКП(б) (1946—1952), секретар з ідеології ЦК КПРС (1947—1982), двічі Герой Соціалістичної Праці (20.11.1962, 20.11.1972). Депутат Верховної Ради СРСР 1—10-го скликань. Депутат Верховної Ради УРСР 3-4-го скликань.

Суслов Михайло Андрійович
Mikhail Suslov 1964.jpg
Народився 8 (21) листопада 1902[1][2][…]
Shakhovskoye, Ulyanovsk Oblast[d], Pavlovsky District, Ulyanovsk Oblast[d], Росія
Помер 25 січня 1982(1982-01-25)[1][2][…] (79 років)
Москва, СРСР[1]
·гострий інфаркт міокарда
Поховання Некрополь біля Кремлівської стіни
Громадянство СРСР СРСР
Національність росіянин
Місце проживання
Діяльність політик, економіст
Alma mater Інститут червоної професури (1937) і Російський економічний університет імені Плеханова (1928)
Володіє мовами російська[4]
Заклад Московський державний університет імені Ломоносова і Всесоюзна промислова академія[d]
Членство ЦК КПРС і Політбюро ЦК КПРС
Посада депутат Верховної ради СРСР[d]
Партія КПРС
Конфесія атеїзм
Нагороди Герой Соціалістичної ПраціГерой Соціалістичної ПраціОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Вітчизняної війни I ступеня

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Народився у селянській родині. У 1915 році закінчив сільську школу в селі Шаховському. У 1914 — серпні 1920 року — селянин у господарстві батьків у Шаховському. У 1918 році вступив до сільського комітету бідноти, у лютому 1920 року — в комсомол.

У вересні 1920 — січні 1921 року — секретар відділу Народного комісаріату пошт і телеграфів РРФСР у Москві. У лютому 1921 — серпні 1924 року — студент Пречистенського робітничого факультету в Москві.

Член РКП(б) з березня 1921 року.

У вересні 1924 — вересні 1929 року — студент Московського інституту народного господарства імені Плеханова. Одночасно з вересня 1926 по серпень 1929 року викладав політичну економію в Московському хімічному технікумі імені Карпова.

У 1929—1931 роках — аспірант Інституту економіки Комуністичної Академії. Одночасно з вересня 1929 по травень 1931 року викладав політичну економію в Московському державному університеті і Промисловій академії імені Сталіна.

З 1931 року працював в апараті Центральної контрольної комісії ВКП(б) і Наркомату Робітничо-селянської інспекції: у травні 1931 — січні 1934 року — старший інспектор ЦКК—РСІ. У січні 1934 — червні 1936 року — контролер Комісії радянського контролю при РНК СРСР.

У червні 1936 — вересні 1937 року — слухач економічного відділення Інституту Червоної професури.

У жовтні 1937 — травні 1938 року — завідувач відділу керівних партійних органів Ростовського обласного комітету ВКП(б). У травні — жовтні 1938 року — 3-й секретар Ростовського обласного комітету ВКП(б). У листопаді 1938 — лютому 1939 року — 2-й секретар Ростовського обласного комітету ВКП(б).

21 лютого 1939 — листопад 1944 року — 1-й секретар Орджонікідзевського (Ставропольського) крайового комітету ВКП(б). У 1941—1943 роках — член Військової ради Північної групи військ Закавказького фронту, член Військової ради Північно-Кавказького фронту.

У листопаді 1944 — березні 1946 року — голова Бюро ЦК ВКП(б) по Литовській РСР.

13 квітня 1946 — 12 березня 1949 року — завідувач відділу зовнішньої політики (з 1948 року — зовнішніх відносин) ЦК ВКП(б).

22 травня 1947 — 25 січня 1982 року — секретар ЦК ВКП(б) (КПРС).

Одночасно, 22 травня — 17 вересня 1947 року — начальник Управління по перевірці партійних органів ЦК ВКП(б). 17 вересня 1947 — 10 липня 1948 року — начальник Управління пропаганди і агітації ЦК ВКП(б). У травні 1949 — липні 1950 року — голова Комісії по виїздах закордон ЦК ВКП(б). 20 липня 1949 — 30 жовтня 1952 року — завідувач відділу пропаганди і агітації ЦК ВКП(б). 20 липня 1949 — 23 червня 1951 року — головний редактор газети ЦК ВКП(б) «Правда». У квітні 1953 — травні 1954 року — завідувач відділу ЦК КПРС по зв'зках із зарубіжними комуністичними партіями. У січні 1958 — жовтні 1961 року — голова Комісії ЦК КПРС з питань ідеології, культури і міжнародних культурних зв'язків. У жовтні 1964 — травні 1966 року — голова Зовнішньополітичної Комісії ЦК КПРС.

У епоху правління Леоніда Брежнєва Михайло Суслов залишався другою людиною в державно-партійній ієрархії СРСР. Його прізвисько «сірий кардинал» КПРС. Вів аскетичний спосіб життя. Як політик дотримувався вкрай консервативних та сталінських позицій. Завдяки йому в країні розквітли політична цензура, тиск КДБ на творчу інтелігенцію та переслідування інакодумців (дисидентів). Йому належить одна з вирішальних ролей в радянській агресії проти Чехословаччини (1968) та введенні радянськиїх військ у Афганістан (1979).

Помер 25 січня 1982 року у Москві. Похований на Червоній площі біля Кремлівської стіни.

Нагороди та званняРедагувати

ПриміткиРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • У Кремлевской стены/ А. С. Абрамов. — 6-е изд., доп.— М.: Политиздат, 1984.— С. 161—163.
  • Они окружали Сталина/ Р. А. Медведев. — М.: Политиздат, 1990. — С. 313—350.
  • Самые закрытые люди. Энциклопедия биографий/ Зенькович Н. А. — М.: ОЛМА-ПРЕСС Звездный мир, 2002.— С. 556—560.

ПосиланняРедагувати