Сурикат
Сурика́т[1] (Suricata suricatta) або англ. meerkat — хижий ссавець з родини мангустових (Heprestidae), єдиний сучасний представник роду Suricata. Мешкає в пустелі Калахарі, що в Південній Африці. Сурикати зустрічаються в таких країнах, як-от Ангола, Ботсвана, Намібія, ПАР. Середня тривалість життя цих тварин становить 12—14 років.
| Сурикат | |
|---|---|
,_parque_nacional_Makgadikgadi_Pans,_Botsuana,_2018-07-30,_DD_26.jpg)
| |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Ряд: | Хижі (Carnivora) |
| Підряд: | Котовиді (Feliformia) |
| Родина: | Мангустові (Herpestidae) |
| Рід: | Сурикат (Suricata) |
| Вид: | Сурикат (S. suricatta)
|
| Біноміальна назва | |
| Suricata suricatta | |
| |
Опис ред.
Довжина голови й тіла: 250—350 мм, хвіст: 175—250 мм. Статевий диморфізм майже не виражений, самці трохи дрібніші за самиць. Середня вага близько 750 грамів. Забарвлення жовтувато-сіро-сиве. Голова майже біла, вуха чорні, хвіст жовтуватий із чорним кінчиком. Шерсть довга і м'яка, а підшерстя темно-рудого кольору. Тіло досить струнке з довгими тонкими кінцівками. Передні ноги мають дуже довгі, сильні кігті. Самиці мають шість молочних залоз. Залози добре видно, оскільки на цій частині тіла, як і на шиї, шерсть коротша, ніж у інших місцях. У сурикатів чудовий зір: темні захисні смужки довкола очей дозволяють їм дивитися прямо на сонце, а третє віко надійно захищає від пісків пустелі[2].
Підвиди ред.
Є три підвиди сурикатів[3]:
- Suricata suricatta siricata
- Suricata suricatta iona
- Suricata suricatta majoriae
Поведінка ред.
Деякі сурикати живуть у гірських районах, захистками для них у цьому випадку є невеликі скелясті печерки. Сурикати риють нори в кам'янистому ґрунті Калахарі або користуються залишеними норами африканської земляної білки. Самі ж нори мають заплутану систему тунелів на глибині до 2 м. Ці житла мають сотні виходів на поверхню і займають до 800 кв. м.
Розмноження паразитів у норі призводить до того, що сурикатам властива часта зміна осель, при цьому нове поселення може виявитися за 1—2 км від старого. Сурикати ведуть денний спосіб життя, у теплий день вони гріються на сонці.
Як високоорганізовані тварини сурикати об'єднуються в колонії, що складаються з двох-трьох сімейних груп по 20—30 особин. Проте деякі надсім'ї мають по 50 представників або й більше. У кожної сім'ї сурикатів — своя територія, яка досягає до 12 кв. км.
Кланам сурикатів властива ворожнеча за території, на «межі» яких відбуваються битви, які нерідко закінчуються сумно: у разі захоплення нори, у якій знаходилися дитинчата ворожого клану, вони будуть убиті. День сурикати починають з очищення свого житла, потім виходять на полювання, опівдні відпочивають у тіні, після чого знову виходять на пошуки їжі, повертаючись у нору до заходу сонця. Для «розмов» сурикати використовують 10 звукових поєднань, при цьому їх мова складається з 20 «слів». Деякі сурикати придатні для утримання в будинку, їх відносять до тварин, найстійкіших до хвороб.
У колонії сурикатів кожна особина має своє призначення. Дослідники виявили, що старші сурикати відіграють активну роль у навчанні молоді. Самки сурикатів — найвідданіші матері. Під час нападу орла вони закривають собою дитинчат, рятуючи їх від смерті ціною власного життя.
Харчування ред.
Сурикати харчуються переважно цибулинами рослин, сараною, скорпіонами, термітами та іншими комахами, невеликими зміями та їхніми яйцями, птахами, пташиними яйцями, а також добувають земляних білок, мишей і піщанок. До отрути змій та скорпіонів сурикати мають імунітет.
Розмноження ред.
Шлюбний період у сурикатів триває з жовтня до травня. Зазвичай самка народжує по 2—5 дитинчат, при цьому сурикати можуть приносити потомство 2—3 рази на рік. Сурикати не витрачають час на романтичні залицяння: самець просто нападає на самку. Боротьба тварин триває, допоки самка нарешті не поступиться домаганням. Сурикати утворюють стійкі пари, але не завжди зберігають вірність партнерові.
Вагітність у сурикатів триває 77 днів, можливо менше, у дикій природі народжується від 2 до 5, найчастіше 3—4 дитинчат, які важать 25—36 г. Їхні очі відкриваються на 10—14 день, від молока відлучаються на 7—9 тиждень. Статева зрілість настає в однорічному віці. Новонароджені «дорослішають» за одну ніч: учора їх ще годувала мати, а вже зранку про їжу вони мають дбати самі.
Етимологія ред.
Етимологія назви не до кінця ясна. В африкаанс використовується слово “graatjiemeerkat”, але “stokstertmeerkat” також добре вкоренилось і є описовим. Suricate, найімовірніше, є французьким запозиченням у нідерландців, у найпридатнішій формі [4].
У культурі та мистецтві ред.
- Маєток сурикатів (англ. Meerkat Manor) — британський документальний телесеріал про сурикатів, ішов на каналі Animal Planet (2005—2008).
- Маєток сурикатів: історія починається (англ. Meerkat Manor: The Story Begins) — британський документальний фільм, приквел телесеріалу (2008).
- Сурикати (англ. The Meerkats) — повнометражний британський документальний фільм Джеймса Гонейборна про життя клану сурикатів у пустелі Калахарі (2008).
- Сурикат Біллі — один з головних героїв мультфільму «Союз звірів» (2010).
- Сурикат Тімон — персонаж мультфільму «Король Лев» і один з головних героїв мультиплікаційного телесеріалу «Король Лев: Тімон і Пумба», найкращий друг бородавочника Пумби.
- Дистрибутивові Ubuntu Linux, версії 10.10 присвоєно найменування вільнодумний сурикат (англ. Maverick Meerkat).
Література ред.
- Ronald M. Nowak Walker's carnivores of the world / JHU Press, 2005, P. 219—221 (англ.)
- Moira J. van Staaden Suricata suricatta. Mammalian species. The American Society of Mammalogists. 1994. N.483, P. 1—8 (англ.)
Примітки ред.
- ↑ Решетило, О. Зоогеографія. — Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2013. — С. 95.
- ↑ Сурікати — сонячні ангели. Архів оригіналу за 12 липня 2016. Процитовано 15 жовтня 2015.
- ↑ Вілсон, Рідер (2005). «Сурикати». Види ссавців світу: таксономічний і географічна довідка. Університет Джонса Гопкінса ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494.
- ↑ Staaden, M.J. van. Suricata suricatta // Mammalian Species. — 1994. — № 483. — С. 1–8. Архівовано з джерела 15 березня 2016. Процитовано 2016-04-25.
Посилання ред.
- Suricata suricatta // The NCBI taxonomy database (англ.)
- Suricata suricatta // the Integrated Taxonomic Information System (англ.)
- International Union for Conservation of Nature and Natural Resources (англ.)
- Науково-популярна стаття про сурикатів.(рос.)
- Fuehrer, T. 2003. Suricata suricatta, Animal Diversity Web (англ.)
- Suricata suricatta | ARKive (англ.)
- Сурикати (2008). Документальний фільм