Сурини (родина)

Сурини (пол. Suryny) — давній український шляхетський рід, який панував на землях Київщини. Сповідували католицизм і православ'я.

Один із пагорбів над Кам'янкою у Житомирі має назву Сурина гора.

Маєтки

У XVI столітті володіли маєтками: Білі Береги над Прип’ятю, Гаврилівці в Київському повіті, Варевичі, Іллінці та частками земель у Соколовичах, Гуничах і Раківщині в Овруцькому повіті. Також Сурини в період з 1548 по 1550 роки володіли щойно збудованим Чорнобильским замком.

А в XVII столітті в родини були наступні села: Бабиничі, Виступовичі, Гажин, Годотемль, Жерев, Кузьмичі, Покалів , Раківщина та Татариновичі.

У першій половині XVIII століття за ними залишався Гостомель та вже у 1789 року був у власності Станіслава Прушинського.

У XIX столітті Суринам належали частини земель у Браталів та Волосів в Житомирському повіті, а також хутір Людвиківка в Бердичівському повіті Київської губернії.

Герб

Немиря та Станіслав Сурини в своїх печатках використовували М-подібний родовий знак з'єднаний стовпом із півмісяцем рогами догори. Цей родовий власний герб Суринів походив від герба Massalski.

Відомі представники

Павло Сурин Путятич  — дворянин господарський, дружина Духна з Волчкевичів, дідичка Варевичів

• Немиря — бирчий київський
  • Андрій (пом. після 1581)
  • Гордій (пом. до 1598) — у шлюбі з княжною Марушою Остафіївною Ружинською
    • Олена (Гелена) — дружина Миколая Стефановича Стецького
• Станіслав (Стась) — у 1547 році отримав від польського короля на два роки замок Чорнобиль
  • Гарасим (пом. 1613) — київський земський підсудок (1597—1613 рр.). Від дружини ? Солтанівни отримав на посаг землі Овруцького повіту: Годотемль, Виступовичі, Гажин, Кузьмичі. Пізніше придбав Покалів
    • Іван (пом. до 1613)
      • Петро — власник села Виступовичі та Раківщина
    • Василь (пом. до 1613)
      • Адам — опікун синів Олени та Миколая Стецьких. Власник Годотемля.
        • Мартин — писар гродський мстиславський (1632)
          • Степан
            • Флоріан
              • Фаустин
                • Яків (Якуб) — одружений із Катериною Петжан (пол. Katarzyna Petrzan)
                  • Адольф-Йосип-Калясантій (пом. 1889, Житомир) — у 1833 році внесений до книги дворян Волинської губернії. Власник частини Волосова, губернський секретар. Був одружений 1844 року із Люциною Сташкевич (пол. Lucyna Staszkiewicz), пізніше із Доміцелією Келіус.
                    • Антон-Норберт — провізор у містечку Червоне
                      • Роман (1887) — 1939 року заарештований у місті Вовковиськ як соціально небезпечний елемент. Відбув 8 років таборів у Караганді.
                    • Роман-Адольф
                    • Олександр (1847)
                    • Феліціяна (1849)
                    • Марія — дружина Грабовського
                    • Іоанна — дружина Подгорського
                    • Марія — дружина Бржостовського
                  • Миколай-Іван — у 1833 році внесений до книги дворян Волинської губернії
    • Андрій (пом. 1619) — київський гродський писар (1600—1606 рр.), власник сіл Бабиничі та Жерев. У шлюбі з Ганною Бережецькою
      • Олександр — власник Виступовичів та Гажина. У шлюбі з Олександрою Іванівною Лозкою. У 1631 році його маєток був у заставі Корчевським.
      • Миколай — власник Татариновичів
      • Рафаїл — прийняв духовний сан та відмовився від володінь
      • Іван — власник сіл Жерев та Бабиничі (пізніше їх придбав Ян Ростковський)
  • Потій (пом. 1595) — продав у 1582 році частку Соколовичів Кмітам
• Томіла — дружина Йозефа Малишка
• Полонія — дружина Кіндрата Кнєгинінського

---

У 1899 році до дворян Волинської губернії причислена родина Гілярія-Сигізмунда Яновича:

• Йосип  — дружина Христина (пом. 1821 Дубно) власниця частини села Малий Браталів.
  • Ян (Іван)  — підпоручик артилерії. Успадкував маєток Малий Браталів, де й мешкав з родиною. Дружина Аделаїда.
    • Аделаїда (1824-25 р.н.)
    • Ян (Іван) (1826-27 р.н.)
    • Катажина (Катерина) (1829-30 р.н.)
    • Христина (1831-32 р.н. пом. 1896) — дівиця
    • Октавія (1832-33 р.н.)
    • Констанція (1833-34 р.н.)
    • Адам (1834-35 р.н.)
    • Гілярій-Сигізмунд (пом. 1920) — успадкував від батька землі Малого Браталова. Причислений до дворян Волинської губернії
      • Станіслав
      • Анелія
      • Марія (1892)
      • Аделія
    • Дорота (пом. 1893) — дівиця, мала незаконнонароджену доньку
  • Йозефа-Текля (1798)

У 1885 до дворян Київської губернії причислена гілка:

• Михайло Васильович
  • Аполон

Інші представники

• Ремігіян — стольник житомирський (1688—1702), власник маєтку Виступовичі
  • Діонісій
    • Роман-Домінік-Каєтан
    • Ян-Флоріан-Міхал
    • Фелікс-Констанцій-Антоній
    • Міхал-Юліан-Максиміліан
    • Матеуш-Маврицій
• Юзеф — підстолій овруцький (1701—1729)
• Ян — мечник житомирський (1702—1715)
• Стефан — мечник чернігівський (1718—1750)

Джерела

• Літвін Г. З народу руського. Шляхта Київщини, Волині та Брацлавщини (1569‒1648) / Пер. з польськ. Л. Лисенко; Наук. ред. Н. Старченко. Національний університет "Києво-Могилянська академія"; Центр європейських гуманітарних досліджень ; Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства. ‒ К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2016. ‒ 616 с.
• Однороженко О. Шляхетська геральдика Київської землі XV – першої половини XVII cт. за архівними джерелами та матеріалами сфрагістичної колекції Музею Шереметьєвих  Сфрагістичний щорічник. – Випуск ІІ. – Київ, 2012. – С. 170–256.
• Urzędnicy dawnej rzeczypospolitej XII–XVIII wieku: spisy. – T. 3: Ziemie ruskie. – Zeszyt 4: Urzędnicy wojewόdztw kijowskiego i czernichowskiego XV–XVIII wieku / Opracowali: Eugeniusz Janas, Witold Kłaczewski. Polska akademia nauk. Biblioteka Kόrnika; Instytut historii. – Kόrnik, 2002. – 344 s.
• Н. Яковенко. Українська шляхта з кінця XIV до середини XVII ст. (Волинь і Центральна Україна). К., 1993
• Список дворян Волынской губернии. Житомир : Волынская губернская типография, 1906. - 522 с.