Сумчаста миша
Сумчаста миша або Антехінус (Antechinus) — рід хижих сумчастих, що походить з Австралії (включаючи Тасманію та інші прилеглі острови) і Нової Гвінеї. Більшість видів поширені виключно в Австралії, лише два або три види — на Новій Гвінеї. Етимологія: «Antechinus» – новолатинське слово походить від грец. αντί – «подібний» і грец. ἐχῖνος – «їжак».
| Сумчаста миша | |
|---|---|
| |
| Жовтонога сумчаста миша (Antechinus flavipes) | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клада: | Синапсиди (Synapsida) |
| Клас: | Ссавці (Mammalia) |
| Інфраклас: | Сумчасті (Marsupialia) |
| Ряд: | Кволоподібні (Dasyuromorphia) |
| Родина: | Кволові (Dasyuridae) |
| Підродина: | Dasyurinae |
| Триба: | Phascogalini |
| Рід: | Antechinus Macleay, 1841 |
| Види | |
| |
 Вікісховище: Antechinus
| |
Опис ред.
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 75–175 мм, довжина хвоста: 65–155 мм. У всіх видів самці важчі за самиць.
Зовнішність. Хутро коротке, густе й грубе. Колір верхніх частин тіла варіює від блідо-рожево-коричнюватого через сірий до мідно-коричневого, низ жовтувато-коричневий, кремовий чи білуватий. Хвіст зазвичай такого ж кольору, що й спина з коротким волоссям у більшості видів. Лапи короткі й широкі. Великі пальці присутні, але малі й без кігтів. Усі види мають подушечки з поперечними смугами. У напівдеревних видів таких як Antechinus flavipes подушечки опуклі й сильно смугасті. У видів, яким не потрібно лазити по деревам, таких як Antechinus minimus і Antechinus swainsonii подушечки малі й слабо смугасті. Ці два схожі види мають довгі й сильні передні кігті, пристосовані до риття. A. flavipes має короткі крючкуваті кігті й він хороший дереволаз. Сумка як відомо розвивається під час сезону розмноження.
Джерела ред.
- Don E. Wilson, DeeAnn M. Reeder. Mammal species of the world: a taxonomic and geographic reference. — JHU Press, 2005. — Т. 1. — С. 28. — ISBN 0801882214.
- Ronald M. Nowak. Walker's marsupials of the world. — JHU Press, 2005. — С. 98. — ISBN 0801882222.
|
Це незавершена стаття з теріології. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |