Відкрити головне меню

Сукіль (село)

село Болехівської міської ради Івано-Франківської області (Україна)

Су́кі́ль — село в Україні, в Івано-Франківської області, підпорядковане Козаківській сільській раді у складі Болехівської міської ради. В селі проживає 516 осіб і налічується 182 господарства. Площа населеного пункту 115 га.

село Сукіль
Дерев'яна церква Св. Архангела Михаїла (зведена 1885)
Дерев'яна церква Св. Архангела Михаїла (зведена 1885)
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Болехівська міська рада
Рада/громада Козаківська сільська рада
Код КОАТУУ 2610291002
Облікова картка картка 
Основні дані
Засноване 1587
Населення 524
Площа км²
Густота населення 0 осіб/км²
Поштовий індекс 77222
Телефонний код +380 03437
Географічні дані
Географічні координати 48°59′35″ пн. ш. 23°37′39″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 23.62750° сх. д. / 48.99306; 23.62750Координати: 48°59′35″ пн. ш. 23°37′39″ сх. д. / 48.99306° пн. ш. 23.62750° сх. д. / 48.99306; 23.62750
Водойми р. Сукіль
Місцева влада
Адреса ради 77222, Івано-Франківська обл, Болехівська міськрада, с. Козаківка, вул. Б. Мандрика, 2, тел. 3-63-00
Карта
Сукіль. Карта розташування: Україна
Сукіль
Сукіль
Сукіль. Карта розташування: Івано-Франківська область
Сукіль
Сукіль
Мапа
<mapframe>: Атрибут 'zoom' має недійсне значення

Сукіль у Вікісховищі?

Географічне розташуванняРедагувати

Село розташоване на заході Івано-Франківщини, у межах Прикарпаття, на відстані 23 км від міста Болехова. Лежить у мальовничій гірській місцині серед гір Сколівських Бескидів, у долині річки Сукіль. Територія села поділяється на гірську та передгірну. Найбільша гора в околицях — Набивки 1225 м, з якої у сонячну погоду відкриваються широкі краєвиди. В селі та його околицях розташовані мальовничі Сукільські водоспади.

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про село датується 1587 роком. Існує декілька версій щодо походження назви Сукіль. За однією з них назва «сукіль» походить від татарських слів: «су» — вода, «кіль» — біжить. За переказами, у сиву давнину в селі було близько 900 осель.

У 1939 році в селі проживало 650 мешканців (645 українців і 5 євреїв)[1].

ЕкономікаРедагувати

У селі є Сукільське лісництво Болехівського лісокомбінату. На території, підпорядкованій лісництву, розташовані природоохоронні території:

Соціальна сфераРедагувати

  • Початкова школа[2]
  • Фельдшерсько-акушерський пункт

Пам'яткиРедагувати

У селі є дерев'яна церква Святого Михаїла, збудована 1861 року — пам'ятка архітектури місцевого значення №746[3].

Відомі людиРедагувати

  • Мельничин Микола Григоровичхорунжий УПА, заступник командира сотні в ТВ-14 «Асфальт», кур'єр ЗЧ ОУН. Лицар Золотого Хреста Бойової Заслуги 1-го кл.. Загинув поблизу села.
  • Хомик Дмитро Михайлович «Михась», «Рибалка», «Роман», «Ромко» (*29.09.1923, с. Пулави Кросненського пов. Підкарпатського в-ва, Польща – †12.12.1950, с. Сукіль Болехівської міськради Івано-Франківської обл.) — стрілець місцевої самооборони (04.1944-15.03.1946), мінометник (03.-04.1946), а відтак зв’язковий почоту (04.1946-15.08.1947) сотні УПА «Хріна», охоронець командира ТВ 24 «Маківка» (15.08.1947-10.09.1949), стрілець кур’єрської групи Проводу ОУН в Україні, яка доставила підпільну пошту за кордон до ЗП УГВР (10.09.-1.12.1949). 31.05.1950 р. в околиці с. Танява Болехівської міськради Івано-Франківської обл. десантувався з американського літака у складі кур’єрської групи ЗП УГВР, загинув у криївці — застрелився, щоб живим не потрапити в руки ворога. Старший вістун (8.12.1947), булавний (10.09.1949); відзначений Бронзовим хрестом бойової заслуги (1946-1947), Золотим хрестом бойової заслуги 2 класу (20.07.1950)[4].

Жителі села брали участь у двох світових війнах. В українській Галицькій Армії воювали Іванів П. О., Васютин І. Г., Мандрик В. О. 

ПриміткиРедагувати

  1. Володимир Кубійович. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939, стор. 23 — Вісбаден, 1983. — 205 с.
  2. На Прикарпатті пробурили свердловину для водопостачання школи і ФАПу. ФОТО
  3. Сукіль, Церква Св. Арх. Михайла 1885
  4. Федун Петро-«Полтава». Концепція Самостійної України. Том 2. Документи і матеріали / упоряд. і відп. ред. М. В. Романюк; Інститут українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України; Центр незалежних історичних студій. – Львів, 2013. – С. 821-822

ДжерелоРедагувати