Відкрити головне меню

Георгій Олексійович Сукач (9 червня 1943 — 30 квітня 2012) — український учений-фізик. Доктор фізико-математичних наук, професор. Академік АН ВШ України з 2007 р.

Георгій Олексійович Сукач
Сукач Георгій Олексійович.jpg
Народився 9 червня 1943(1943-06-09)
Помер 30 квітня 2012(2012-04-30) (68 років)
Громадянство Україна Україна
Діяльність фізик
Alma mater Київський політехнічний інститут
Сфера інтересів Фізика напівпровідників
Заклад Інститут фізики напівпровідників імені В. Є. Лашкарьова НАН України
Вчене звання професор
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Нагороди
Державна премія України в галузі науки і техніки — 2009

БіографіяРедагувати

Народився на Полтавщині. Після закінчення середньої школи в м. Кременчуці працював токарем на Кременчуцькому автомобільному заводі. В 1963 р. вступив на факультет радіоелектроніки Київського політехнічного інституту, а в 1968 р. закінчив його з відзнакою. З 1968 р. по 1975 р. — спочатку аспірант, а потім молодший науковий співробітник Інституту напівпровідників АН УРСР. Кандидат фіз.-мат. наук (1975). З 1975 р. по 1983 р. — старший науковий співробітник Українського НДІ целюлозної і паперової промисловості. 3 1983 р. по 2003 р. — старший, а згодом провідний науковий співробітник Інституту фізики напівпровідників ім. В. Є. Лашкарьова НАН України. З 2003 р. — проректор з наукової роботи, а з 2006 р. — завідувач кафедри фізики Державного університету інформаційно-комунікаційних технологій Мінтрансзв'язку України. З 2008 р. — професор кафедри фізики Національного університету біоресурсів і природокористування України. Доктор фізико-математичних наук з 1994 р., професор з 2002 р.

Наукова діяльністьРедагувати

Сфера наукових інтересів охоплює такі напрями фізико-технічних основ оптоелектронних систем та фізики і техніки напівпровідників: нанофізика та нанотехнології; квантово-розмірні структури; розробка фізико-технологічних основ створення гетероструктур (типу GaN/GaAs) на основі монокристалічних та поруватих сполук А3B5 методом радикало-променевої гетеруючої епітаксії та дослідження їхніх фізичних властивостей; розробка фізико-математичних моделей процесів нітридизації GaAs; дослідження рекомбінаційних процесів вищих порядків на поверхні та в об'ємі напівпровідників; дослідження процесів радіаційного дефектоутворення в оптоелектронних приладах нового покоління та вироблення фізичних шляхів підвищення їхньої радіаційної стійкості; розробка та впровадження систем відображення інформації; електроніка засобів та систем зв'язку.

Автор 5 монографій та більше десятка підручників та навчальних посібників з грифом МОНМС України. Має близько 400 наукових публікацій (із них більше сотні у міжнародних наукових виданнях), більше 40 авторських свідоцтв і патентів (один із патентів «Переможець всеукраїнського конкурсу» — «Винахід-2010») та десяток навчально-методичних розробок. З 1999 р. по 2005 р. — член експертної ради ВАК України з електроніки, радіотехніки та телекомунікацій, а з 2003 р. по 2006 р. — член експертної ради ДАК МОН України з енергетики та електроніки, член двох спеціалізованих вчених рад із захисту докторських дисертацій, член наукової ради НАН України з проблеми фізики напівпровідників, член наукової ради МОНМС України з електроніки, радіотехніки та телекомунікацій, член редколегій наукових фахових видань ВАК України в галузях технічних і фізико-математичних наук.

Лауреат Державної премії України (2009), лауреат Нагороди Ярослава Мудрого АН ВШ України (2010). Академік-секретар загальнотехнічного відділення, член Президії АН ВШ України з 2008 р.

ДжерелаРедагувати