Відкрити головне меню

«Суддя Дредд» (англ. Judge Dredd) — американський фантастичний бойовик 1995 року, ґрунтований на британських коміксах «Суддя Дредд» напряму 2000 A.D., прихильники яких критично поставилися до виходу фільма — та майже прирекли його на провал. Хоч певні елементи фільма змінено стосовно до серій коміксів, стрічка досі не знайшла широкого визнання; Сталлоне номіновано в нагороді Золота Малина 1995 в номінації «Найгірший Актор», спираючись на його роботу в цій стрічці та «Вбивцях». Проте сам фільм вважається найкасовішим фільмом 1995 року, завдяки яскравим спецефектам.

Суддя Дредд Picto infobox cinema.png
Judge Dredd
Judge Dredd poster.jpg
Жанр Бойовик
Режисер Денні Кеннон
Продюсер Чарлз Ліппінкот
Бью Маркс
Ендрю Вайна
Сценарист Майкл Де Лука
Вільям Уішер Мл.
На основі Judge Dredd[d]
У головних
ролях
Сільвестр Сталлоне
Арманд Ассанте
Роб Шнайдер
Даян Лейн
Оператор Едріан Біддл
Композитор Алан Сілвестрі
Кінокомпанія Cinergi Pictures Entertainment Inc. / Hollywood Pictures
Тривалість 96 хв.
Мова англійська
Країна США
Рік 1995
Кошторис 85 млн. $
IMDb ID 0113492
Суддя Дредд у Вікісховищі?
Q: Суддя Дредд у Вікіцитатах

Зміст

СюжетРедагувати

2115 рік. Глобальна екологічна катастрофа, що викликала численні землетруси, пожежі й повені, перетворила планету на отруєну, випалену пустелю. Залишки цивілізації — кілька величезних мегаполісів, на вулицях яких панує насильство й безлад. Суддя Джозеф Дредд (Сталлоне) — вуличний суддя в жорстокому світі майбутнього. Дредда підставив його головний ворог Рико (Асанте) і його засудили за злочин, якого він не скоював. Героя відправляють у в'язницю, заповнену злочинцями, що постраждали від Дреддового правосуддя. Проте по дорозі групка людожерів підбиває літак, що перевозив в'язнів. Дредду вдається залишитися в живих і повернутися до мегаполіса задля встановлення справедливості, як того вимагає «Кодекс вуличного судді». Увесь фільм у судді Дредда під ногами плутається дрібний шахрай (Шнайдер), якого він на початку стрічки засудив до 40 років ув'язнення. Цей персонаж вносить у похмуру атмосферу сюжету нотку кумедності.

РоліРедагувати

ВиробництвоРедагувати

Денні Кеннон відмовився режисувати бойовик Міцний горішок 3 (1995), щоб зробити цей фільм.[1]

Режисер Денні Кеннон був настільки стурбований своїми постійними творчими суперечками з Сильвестром Сталлоне, що присягнув ніколи більше не працювати з іншим великим актором. Режисер також стверджував, що остаточна версія фільму повністю відрізняється від оригінального сценарію через зміни, які вимагав Сталлоне. У подальших інтерв'ю Сильвестр Сталлоне сказав, що він вважав, що фільм повинен був бути комедійним бойовиком, і вимагав переписати сценарій, щоб зробити проект ще більш комедійним. Проте режисер і сценарист мали намір зробити його похмурішим і сатиричнішим. Це призвело до багатьох труднощів під час зйомок.[2]

Сильвестр Сталлоне ніколи не чув про суддю Дредда, поки йому не запропонували цю роль.[3]

Момент, коли Дредд знімає шолом, викликав багато суперечок. Суддя Дредд ніколи не знімав шолом у коміксах. Він зняв його лише один раз, але його спотворене обличчя було прикрите цензурою.[4]

За словами Роба Шнайдера, Сильвестр Сталлоне назвав його кандидатуру і запропонував йому роль Фергі після того, як перший кандидат, Джо Пескі, відмовився від неї.[5]

Крістофер Вокен відмовився від ролі Ріко.[6]

Крилаті висловиРедагувати

  • «Провина та невинність… питання часу.» — Рико
  • «Емоції… повинен існувати закон, що забороняє їх.» — Дред
  • «Тебе заарештовано! Кидай зброю та приготуйся до засудження!» — Дред
  • «Сліпа Леді Правосуддя. Ми ніколи не віднімемо у неї правосуддя» — Суддя Фарго, дивлячись разом з Дреддом на статую Правосуддя
  • «Я не порушував закон. Я І Є ЗАКОН!» — Дредд
  • «Я знав, що ти це скажеш.» — Дредд, повторюючи це протягом фільму

РимейкРедагувати

В липні 2011 компанія «Lionsgate» оголосила, що римейк «Судді Дредда», фільм «Dredd», вийде на екрани 21 вересня 2012 року. В головній ролі знімається актор Карл Урбан, відомий по стрічці «Хроніки Риддика».

Режисером фільму, який вийде в стерео форматі, призначено Піта Тревіса, що раніше зняв «Кінець гри» й «Точка обстрілу».[7].

ПриміткиРедагувати

ПосиланняРедагувати