Відкрити головне меню

Петро Петрович Сувчинський (5 жовтня 1892, Санкт-Петербург24 січня 1985, Париж) - російський музикант, музикознавець, музичний письменник. Також публіцист, входив до кола російських євразійців.

Зміст

БіографіяРедагувати

Народився в родини голови правління російського товариства «Нафта», польського дворянина, графа Петра Шеліги-Сувчинського. Дитинство провів в Україні, у родовому маєтку під Полтавою.

Закінчив Петербурзький університет, брав уроки фортепіано та вокалу, готувався стати оперним співаком. Був близький до Миру мистецтва, зустрічався з Вс. Мейєрхольдом, С. Дягілєвим, О. Блоком.

Один із засновників та видавців петербурзького журналу «Музыкальный современник» (1915-1917).

З 1918 року — на еміграції (Берлін, Софія, Париж).

1921 року брав участь у першому євразійському збірнику «Ісход на Схід», був одним з редакторів журналу «Вёрсты» (1926-1928).

Дружив із А. М. Римським-Корсаковим, Мяськовським, Прокоф'євим, Ремізовим, Карсавін (він був одружений на дочці Карсавіна Маріанні), Стравінським (допомагав останньому в його роботі над книгою «Музична поетика», 1942), Арто, Полані, Мішо, Шаром. Писав лібрето для Мясковського та Прокоф'єва. Залишив есеї про російських діячів культури Розанова, Ремізова, Блока.

У розпал Голодомору в Україні, 1932 року подав прохання про радянську візу, але отримав офіційну відмову. 1937 все ж відвідав СРСР і був глибоко розчарований культурною політикою. 1946 після деяких коливань прийняв остаточне рішення не оселюватися в СРСР.

Після Другої світової війни пропагував музику Мессіана, Штокхаузена, Булеза. Разом з Булезом та Жаном-Луї Барро заснував 1953 року товариство «Музичне надбання» (фр. La Domaine musicale), концерти якого, присвячені сучасним композиторам, в тому числі — російським (Е. Денисов та ін.), були протягом двадцяти років значущими подіями в музичному житті Франції.

Відоме листування Сувчінського з М. Горьким, М. Цвєтаєвою, Б. Пастернаком, М. Юдіною, Б. де Шльоцером.

Давав приватні уроки фортепіано, серед його учнів — Геза Анда.

ТвориРедагувати

  • Musique russe; études réunies. Paris: Presses universitaires de France, 1953
  • Un siècle de musique russe: 1830-1930: Glinka, Moussorgsky, Tchaïkowsky, Strawinsky: et, autres écrits. Arles: Actes Sud, 2004

ЛітератураРедагувати

  • Taruskin R. Stravinsky and the Russian Traditions. Oxford UP, 1996, pp. 1120–1134.
  • Pierre Souvtchinski, cahiers d'étude / Eric Humbertclaude, ed. Paris: L'Harmattan, 2006.
  • Пётр Сувчинский и его время. М.: Композитор, 1999.
  • Козовой В. О Петре Сувчинском и его времени // Козовой В. Тайная ось. М.: НЛО, 2003, с.83-162.
  • Вишневецкий И. «Евразийское уклонение» в музыке 1920-1930-х годов: История вопроса. Статьи и материалы. М.: НЛО, 2005.

ПосиланняРедагувати