Вікіпедія

Стіг Інге Бйорнебю

(Перенаправлено з Стіг Інге Бьйорнебю)

Стіг Інге Б'єрнебю (норв. Stig Inge Bjørnebye, нар. 11 грудня 1969, Ельверум) — норвезький футболіст, що грав на позиції захисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер.

Ф
Стіг Інге Б'єрнебю
Стіг Інге Б'єрнебю
Стіг Інге Б'єрнебю
Особисті дані
Народження 11 грудня 1969(1969-12-11) (54 роки)
  Ельверум[d], Гедмарк, Норвегія
Зріст 180 см
Громадянство  Норвегія
Позиція захисник
Юнацькі клуби
1985–1986 Норвегія «Ельверум»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1987–1988 Норвегія «Стреммен»  ? (?)
1989–1991 Норвегія «Конгсвінгер» 62 (3)
1992 →  Норвегія «Русенборг» 21 (3)
1992–2000 Англія «Ліверпуль» 139 (2)
1994 →  Норвегія «Русенборг» 8 (0)
2000 →  Данія «Брондбю» 13 (2)
2000–2003 Англія «Блекберн Роверз» 56 (1)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1986 Норвегія Норегія U-16 2 (0)
1988 Норвегія Норегія U-17 2 (0)
1987 Норвегія Норегія U-18 2 (1)
1989 Норвегія Норегія U-20 3 (0)
1988–1991 Норвегія Норегія U-21 9 (0)
1989 Норвегія Норегія (B) 1 (0)
1989–2000 Норвегія Норегія 75 (1)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2003–2006 Норвегія Норвегія (помічник)
2006–2007 Норвегія «Старт» (Крістіансанн)
Звання, нагороди
Нагороди

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Виступав, зокрема, за клуб «Ліверпуль», а також національну збірну Норвегії. Учасник двох чемпіонатів світу та розіграшу Кубку Європи. В даний час є спортивним директором норвезького клубу «Русенборг».

Клубна кар'єра ред.

Хоча батько Бйорнебю, Йо Інге, був відомим лижником і брав участь у стрибках з трампліну на Зимових Олімпійських іграх 1972 року, Стіг Інге почав серйозно займатися саме футболом, а не лижами[1]. Він починав кар'єру в клубі «Ельверум» зі свого рідного міста, а пізніше приєднався до «Стреммена»[2] і потім «Конгсвінгер». В останній з цих команд він став твердим гравцем основного складу і допоміг їй витий в елітний дивізіон Норвегії, де дебютував у 1991 році.

На початку 1992 року Бйорнебю перейшов в «Русенборг». За один сезон з цим клубом він став чемпіоном країни і володарем кубку[1], причому вирішальний гол у фіналі у ворота «Ліллестрема» забив саме Бйорнебю[3].

Його впевнена гра за клуб привернула до себе увагу Грема Сунесса, який тоді був головним тренером «Ліверпуля», куди футболіст перейшов за 600 тис. фунтів[3], і повинен був змінити Девіда Берроуза на позиції лівого захисника. 19 грудня 1992 року він дебютував у складі «червоних» у матчі проти «Ковентрі Сіті»[4], в якому його новий клуб був розгромлений з рахунком 5:1.

Труднощі з адаптацією норвежця до виступів у Прем'єр-лізі змусили керівництво команди відправити гравця в оренду назад в «Русенборг», де провів першу половину 1994 року[5][6], але в сезоні 1994/95 Бйорнебю знову виступав в «Ліверпулі» і зміг пробитися в перший склад команди, яку до того часу вже очолював Рой Еванс. Він витіснив з основи Джуліана Дикса і взяв участь у фіналі Кубка ліги, яким «червоні» були сильніше «Болтона» (2:1)[6][7]. Однак незабаром Стіг Інге отримав травму в матчі проти «Саутгемптона» і надовго вибув з ладу[8]. Його місце в команді в цей час зайняв Стів Гаркнесс[5].

Протягом декількох місяців Бйорнебю оправлялся від травми і в сезоні 1995/96 взяв участь лише в двох матчах команди[6]. Але травми інших претендентів на позицію лівого фулбека дозволили йому повернутися в склад у наступному сезоні, в якому він серйозно допоміг клубу, який до останнього, нехай, як виявилося в підсумку, і безуспішно боровся за свій перший чемпіонський титул з 1990 року. На цей же час припадає і перший забитий ним м'яч за клуб — гол був забитий у ворота «Мідлсбро»[9]. Він регулярно відзначався чудовими передачами на двох форвардів команди — Роббі Фаулера і Стена Коллімора, і за підсумками сезону разом з партнерами по «Ліверпулю» Стівом Макманаманом і Марком Райтом[10] був включений до складу команди року[11].

Поява в команді Стіва Стонтона і прихід на тренерський пост Жерара Ульє привели до того, що Бйорнебю став все рідше потрапляти в основний склад, однак він не хотів йти[6][12]. Тільки зрозумівши, що йому не вдасться потіснити Стонтона і Домініка Маттео, 2000 року Стіг Інге погодився відправитися в оренду у данський «Брондбю»[6].

Після повернення з чемпіонату Європи 2000 року Бйорнебю вирішив остаточно піти з «Ліверпуля», за 300 тисяч фунтів перейшовши в «Блекберн Роверз», де він возз'єднався з Гремом Сунессом[13]. В перший же сезон він допоміг команді повернутися в Прем'єр-лігу, забивши по ходу кампанії свій єдиний гол за цей клуб[14]. У 2002 році він виграв свій останній трофей, здолавши з «Блекберном» «Тоттенхем Готспур» у фіналі Кубка англійської ліги[15]. Однак низка травм, у тому числі серйозне пошкодження ока, отримана ним на тренуванні, і травма ступні, що ледь не призвела до ампутації[16], змусили Бйорнебю закінчити кар'єру завчасно[17].

Виступи за збірні ред.

1986 року дебютував у складі юнацької збірної Норвегії, взяв участь у 6 іграх на юнацькому рівні, відзначившись одним забитим голом.

Протягом 1989—1991 років залучався до складу молодіжної збірної Норвегії. На молодіжному рівні зіграв у 12 офіційних матчах. 1989 року провів один матч у складі олімпійської збірної Норвегії.

31 травня 1989 року дебютував в офіційних іграх у складі національної збірної Норвегії у матчі проти Австрії (4:1)[18]. 8 вересня 1993 року забив свій перший і єдиний гол за збірну у ворота США (1:0). Згодом у складі збірної був учасником чемпіонату світу 1994 року у США та чемпіонату світу 1998 року у Франції, зігравши на них сім матчів[19].

Після чемпіонату світу 1998 року він вирішив завершити міжнародну кар'єру, але несподівано повернувся до неї на запрошення Нільса Юхана Семба, щоб взяти участь у чемпіонаті Європи 2000 року у Бельгії та Нідерландах[20][21]. Він не грав у першому матчі команди на цьому турнірі (проти Іспанії), але в наступній грі (проти Югославії) на 35-й хвилині вийшов на заміну своєму партнерові по «Ліверпулю» Вегарду Геггему. Він також зіграв в останньому матчі норвежців на турнірі, який збірна провела проти Словенії[22][23].

Останньою грою Бйорнебю за збірну став поєдинок проти Уельсу в рамках відбіркового турніру до чемпіонату світу 2002 року[24]. Всього протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 12 років, провів у формі головної команди країни 75 матчів, забивши 1 гол[18].

Кар'єра тренера ред.

Після завершення кар'єри футболіста Бйорнебю став асистентом головного тренера збірної Норвегії. У 2006 році він покинув цей пост, щоб очолити «Старт» (Крістіансанн). Незважаючи на успішний початок кар'єри клубного тренера (його навіть назвали «Найбільш перспективним тренером Норвегії» в 2006 році)[25], у вересні 2007 року Стіг Інге був звільнений, коли «Старт» після серії поганих результатів опинився перед перспективою вильоту з Тіппеліги[26]. Бйорнебю змінив шведський фахівець Бенні Леннартссон, але врятувати клуб від вильоту новий тренер не зумів[27].

З 15 березня 2015 року, є новим спортивним директором норвезького «Русенборга», замість Еріка Хофтуна.[28] Як спортивний директор «Русенборга» він має багато обов'язків, серед багатьох інших підписання нових гравців та поновлення контрактів з існуючими гравцями. Найбільш помітне підписання відбулося 6 березня 2017 року, коли Ніклас Бендтнер підписав на 3-річний контракт з норвезькою командою. Це стало найбільш помітним підписанням в історії норвезького футболу[29].

Особисте життя ред.

Б'єрнебю одружений з гандболісткою Геге Фресет, з якою мають троє дітей[1].

Статистика виступів ред.

Статистика клубних виступів ред.

Сезон Клуб Чемпіонат Національний кубок Континентальні кубки Суперкубки Усього
Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ліга Ігор Голів Ігор Голів
1989   «Конгсвінгер» 1Д (ІІ) 21 2 КН ? ? - - - - - - ? ?
1990 1Д (ІІ) 20 0 КН 4 1 - - - - - - 24 1
1991 ЕС 21 1 КН 4 1 - - - - - - 25 2
Усього за «Конгсвінгер» 62 3 ? ? - - - - ? ?
1992   «Русенборг» ЕС 21 3 КН 7 1 КУЄФА 2 0 - - - 30 4
1992–93   «Ліверпуль» ПЛ 11 0 КА+КЛ ? ? КВК ? ? - - - ? ?
1993–94 ПЛ 9 0 КА+КЛ ? ? - - - - - - ? ?
1994   «Русенборг» ЕС 8 0 КН 2 0 - - - - - - 10 0
Усього за «Русенборг» 29 3 9 1 2 0 - - 40 4
1994–95   «Ліверпуль» ПЛ 31 0 КА+КЛ ? ? - - - - - - ? ?
1995–96 ПЛ 2 0 КА+КЛ ? ? КУЄФА ? ? - - - ? ?
1996–97 ПЛ 38 2 КА+КЛ ? ? КВК ? ? - - - ? ?
1997–98 ПЛ 25 0 КА+КЛ ? ? КУЄФА ? ? - - - ? ?
1998–99 ПЛ 23 0 КА+КЛ ? ? КУЄФА ? ? - - - ? ?
1999–00 ПЛ 0 0 КА+КЛ ? ? - - - - - - ? ?
Усього за «Ліверпуль» 139 2 ? ? ? ? - - ? ?
1999–00   «Брондбю» СЛ 13 2 КД ? ? - - - - - - ? ?
2000–01   «Блекберн Роверз» 1Д (ІІ) 33 1 КА+КЛ ? ? - - - - - - ? ?
2001–02 ПЛ 23 0 КА+КЛ ? ? - - - - - - ? ?
2002–03 ПЛ 0 0 КА+КЛ ? ? КУЄФА ? ? - - - ? ?
Усього за «Блекберн Роверз» 56 1 ? ? ? ? - - ? ?
Усього ? ? ? ? ? ? - - ? ?

Статистика виступів за збірну ред.

 Статистика матчів і голів за збірну —   Норвегія
Дата Місто Господарі Результат Гості Турнір Голи Примітки
31/05/1989 Осло Норвегія   4 – 1   Австрія товариський матч -
23/08/1989 Осло Норвегія   0 – 0   Греція товариський матч -
05/09/1989 Осло Норвегія   1 – 1   Франція Відбір до ЧС 1990 -
11/10/1989 Сараєво Югославія   1 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 1990 -
25/10/1989 Ель-Кувейт Кувейт   2 – 2   Норвегія товариський матч -
15/11/1989 Глазго Шотландія   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧС 1990 -
07/02/1990 Валлетта Мальта   1 – 1   Норвегія товариський матч -
22/08/1990 Ставангер Норвегія   1 – 2   Швеція товариський матч -
31/10/1990 Осло Норвегія   6 – 1   Камерун товариський матч -
07/11/1990 Туніс (місто) Туніс   1 – 3   Норвегія товариський матч -
17/04/1991 Відень Австрія   0 – 0   Норвегія товариський матч -
01/05/1991 Осло Норвегія   3 – 0   Кіпр Відбір до ЧЄ 1992 -
30/10/1991 Сомбатгей Угорщина   0 – 0   Норвегія Відбір до ЧЄ 1992 -
07/01/1992 Каїр Єгипет   0 – 0   Норвегія товариський матч -
04/02/1992 Гамільтон Бермудські Острови   3 – 1   Норвегія товариський матч -
29/04/1992 Орхус Данія   1 – 0   Норвегія товариський матч -
13/05/1992 Осло Норвегія   2 – 0   Фарерські острови товариський матч -
03/06/1992 Осло Норвегія   0 – 0   Шотландія товариський матч -
26/08/1992 Осло Норвегія   2 – 2   Швеція товариський матч -
23/09/1992 Осло Норвегія   2 – 1   Нідерланди Відбір до ЧС 1994 -
07/10/1992 Серравалле Сан-Марино   0 – 2   Норвегія Відбір до ЧС 1994 -
14/10/1992 Лондон Англія   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧС 1994 -
02/12/1992 Гуанчжоу КНР   2 – 1   Норвегія товариський матч -
30/03/1993 Доха Катар   1 – 6   Норвегія товариський матч -
28/04/1993 Осло Норвегія   3 – 1   Туреччина Відбір до ЧС 1994 -
02/06/1993 Осло Норвегія   2 – 0   Англія Відбір до ЧС 1994 -
09/06/1993 Роттердам Нідерланди   0 – 0   Норвегія Відбір до ЧС 1994 -
08/09/1993 Осло Норвегія   1 – 0   США товариський матч 1
22/09/1993 Осло Норвегія   1 – 0   Польща Відбір до ЧС 1994 -
13/10/1993 Познань Польща   0 – 3   Норвегія Відбір до ЧС 1994 -
10/11/1993 Стамбул Туреччина   2 – 1   Норвегія Відбір до ЧС 1994 -
09/03/1994 Кардіфф Уельс   1 – 3   Норвегія товариський матч -
20/04/1994 Осло Норвегія   0 – 0   Португалія товариський матч -
05/06/1994 Стокгольм Швеція   2 – 0   Норвегія товариський матч -
19/06/1994 Вашингтон Норвегія   1 – 0   Мексика ЧС 1994 - 1-й етап -
23/06/1994 Нью-Йорк Норвегія   0 – 1   Італія ЧС 1994 - 1-й етап -
28/06/1994 Нью-Йорк Норвегія   0 – 0   Ірландія ЧС 1994 - 1-й етап -
07/09/1994 Осло Норвегія   1 – 0   Білорусь Відбір до ЧЄ 1996 -
12/09/1994 Осло Норвегія   1 – 1   Нідерланди Відбір до ЧЄ 1996 -
16/11/1994 Мінськ Білорусь   0 – 4   Норвегія Відбір до ЧЄ 1996 -
14/12/1994 Валлетта Мальта   0 – 1   Норвегія Відбір до ЧЄ 1996 -
29/03/1995 Люксембург Люксембург   0 – 2   Норвегія Відбір до ЧЄ 1996 -
11/10/1995 Осло Норвегія   0 – 0   Англія товариський матч -
15/11/1995 Роттердам Нідерланди   3 – 0   Норвегія Відбір до ЧЄ 1996 -
07/02/1996 Лас-Пальмас-де-Гран-Канарія Іспанія   1 – 0   Норвегія товариський матч -
27/03/1996 Белфаст Північна Ірландія   0 – 2   Норвегія товариський матч -
24/04/1996 Осло Норвегія   0 – 0   Іспанія товариський матч -
02/06/1996 Осло Норвегія   5 – 0   Азербайджан Відбір до ЧС 1998 -
01/09/1996 Осло Норвегія   1 – 0   Грузія товариський матч -
09/10/1996 Осло Норвегія   3 – 0   Угорщина Відбір до ЧС 1998 -
29/03/1997 Дубай (місто) ОАЕ   1 – 4   Норвегія товариський матч -
30/04/1997 Осло Норвегія   1 – 1   Фінляндія Відбір до ЧС 1998 -
08/06/1997 Будапешт Угорщина   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧС 1998 -
20/07/1997 Рейк'явік Ісландія   0 – 1   Норвегія товариський матч -
20/08/1997 Гельсінкі Фінляндія   0 – 4   Норвегія Відбір до ЧС 1998 -
06/09/1997 Осло Норвегія   1 – 0   Азербайджан Відбір до ЧС 1998 -
10/09/1997 Осло Норвегія   5 – 0   Швейцарія Відбір до ЧС 1998 -
08/10/1997 Осло Норвегія   0 – 0   Колумбія товариський матч -
25/02/1998 Марсель Франція   3 – 3   Норвегія товариський матч -
22/04/1998 Копенгаген Данія   0 – 2   Норвегія товариський матч -
20/05/1998 Осло Норвегія   5 – 2   Мексика товариський матч -
27/05/1998 Молде Норвегія   6 – 0   Саудівська Аравія товариський матч -
10/06/1998 Монпельє Норвегія   2 – 2   Марокко ЧС 1998 - 1-й етап -
16/06/1998 Бордо Норвегія   1 – 1   Шотландія ЧС 1998 - 1-й етап -
23/06/1998 Марсель Норвегія   2 – 1   Бразилія ЧС 1998 - 1-й етап -
27/06/1998 Марсель Норвегія   0 – 1   Італія ЧС 1998 - 1/8 фіналу -
19/08/1998 Осло Норвегія   0 – 0   Румунія товариський матч -
06/09/1998 Осло Норвегія   1 – 3   Латвія Відбір до ЧЄ 2000 -
10/10/1998 Любляна Словенія   1 – 2   Норвегія Відбір до ЧЄ 2000 -
14/10/1998 Осло Норвегія   2 – 2   Албанія Відбір до ЧЄ 2000 -
03/06/2000 Осло Норвегія   1 – 0   Італія товариський матч -
19/06/2000 Льєж Югославія   1 – 0   Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
21/06/2000 Арнем Словенія   0 – 0   Норвегія ЧЄ 2000 - 1-й етап -
16/08/2000 Гельсінкі Фінляндія   3 – 1   Норвегія товариський матч -
07/10/2000 Кардіфф Уельс   1 – 1   Норвегія Відбір до ЧС 2002 -
Усього Матчів 75 Голів 1

Титули і досягнення ред.

Командні ред.

«Русенборг»: 1992
«Русенборг»: 1992
«Ліверпуль»: 1994–1995
«Блекберн Роверз»: 2001–2002

Особисті ред.

Примітки ред.

  1. ↑ а б в Stig Inge Bjørnebye (Norwegian) . NRK. Процитовано 3 лютого 2008.
  2. ↑ Bjørnebye, Stig Inge на сайті National-Football-Teams.com (англ.)
  3. ↑ а б Stig Inge Bjørnebye. LFChistory. Процитовано 10 січня 2011.
  4. ↑ Rees, Jasper (20 грудня 1992). Football: Coventry shatter Liverpool illusions. The Independent. London. Процитовано 14 січня 2011.
  5. ↑ а б Matthews, Tony (2006). Who's Who of Liverpool. Edinburgh: Mainstream Publishing. с. 31. ISBN 1-84596-140-4.
  6. ↑ а б в г д Stig Inge Bjørnebye. Liverpool F.C. Процитовано 10 січня 2011.
  7. ↑ Moore, Glenn (3 квітня 1995). Liverpool prevail in cup final to savour. The Independent. London. Процитовано 10 січня 2011.
  8. ↑ Bjrnebye's despair. The Independent. London. 7 квітня 1995. Процитовано 14 січня 2011.
  9. ↑ Turnbull, Simon (18 серпня 1996). Absolutely Fabrizio for Boro. The Independent. London. Процитовано 10 січня 2011.
  10. ↑ Pick of the Premiership. The Football Association. 26 квітня 2005. Процитовано 10 січня 2011.
  11. ↑ «Pick of the Premiership» на сайті Футбольної Асоціації (англ.)
  12. ↑ Bjornebye growls a goodbye. The People. Highbeam. 20 вересня 1998. Архів оригіналу за 5 листопада 2012. Процитовано 10 січня 2011.(потрібна безкоштовна реєстрація)
  13. ↑ Bjornebye seals Rovers deal. BBC Sport. BBC. 26 червня 2000. Процитовано 5 лютого 2008.
  14. ↑ Portsmouth 2–2 Blackburn. BBC Sport. BBC. 11 листопада 2000. Процитовано 15 вересня 2009.
  15. ↑ Cole strike stuns Spurs. BBC Sport. BBC. 24 лютого 2002. Процитовано 10 січня 2011.
  16. ↑ «Bjornebye foot in fear» на сайті BBC (англ.)
  17. ↑ «Bjornebye retires»[недоступне посилання з травня 2019] на сайті 4thegame.com (англ.)
  18. ↑ а б Norway – Record International Players. RSSSF. RSSSF. Архів оригіналу за 4 May 2013. Процитовано 6 лютого 2008.
  19. ↑ Stig BJORNEBYE. FIFA. Архів оригіналу за 11 жовтня 2008. Процитовано 7 лютого 2008.
  20. ↑ Premiership stars in Norway squad. BBC Sport. BBC. 29 травня 2000. Процитовано 10 січня 2011.
  21. ↑ Stig Inge Bjornebye. BBC Sport. BBC. 29 травня 2000. Процитовано 6 лютого 2008.
  22. ↑ Norway crash out after Slovenia draw. BBC Sport. BBC. 21 червня 2000. Процитовано 10 січня 2011.
  23. ↑ Norway crash out after Slovenia draw. ESPNSoccernet. ESPN. Архів оригіналу за 17 травня 2008. Процитовано 7 лютого 2008.
  24. ↑ Wales – Norway. FIFA. Архів оригіналу за 17 вересня 2012. Процитовано 10 січня 2011.
  25. ↑ Elster, Kristian (12 жовтня 2007). Bjørnebye best betalte trener. NRK Sport (Norwegian) . NRK. Процитовано 7 лютого 2008.
  26. ↑ Rake, Jamel; K. Christiansen, Anders (5 вересня 2007). Det er mitt ansvar. Verdens Gang (Norwegian) . Процитовано 7 лютого 2008.
  27. ↑ Aarre, Elvind (4 листопада 2007). Torrid finish for Start. UEFA. Процитовано 10 січня 2011.
  28. ↑ Stig Inge Bjørnebye. Rosenborg (nb-NO) . Архів оригіналу за 31 березня 2017. Процитовано 31 березня 2017.
  29. ↑ Nicklas Bendtner seals transfer from Nottingham Forest to Rosenborg. Sky Sports (англ.). Процитовано 31 березня 2017.

Посилання ред.

Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Стіг_Інге_Бйорнебю&oldid=41123657