Стів Коппелл

	Стів Коппел
	Стів Коппел
Особисті дані
Повне ім'я	Стівен Джеймс Коппелл
Народження	9 липня 1955 (68 років)
	Ліверпуль, Англія
Зріст	173 см
Громадянство	Англія
Позиція	Крайній півзахисник
Професіональні клуби*
Національна збірна
Тренерська діяльність**
	* Ігри та голи за професіональні клуби; враховуються лише в національному чемпіонаті.
	** Тільки на посаді головного тренера.
Стів Коппел у Вікісховищі

Стів Коппел (англ. Steve Coppell, нар. 9 липня 1955, Ліверпуль) — англійський футболіст, що грав на позиції правого вінгера та відрізнявся високою швидкістю та працездатністю^[1]. По завершенні ігрової кар'єри — футбольний тренер.

Найбільшу популярність здобув, виступаючи за англійський клуб «Манчестер Юнайтед» у складі якого ставав володарем Кубката Суперкубка Англії, та збірну Англії. Брав участь у чемпіонаті Європи 1980 року та чемпіонаті світу 1982 року. Достроково завершив кар'єру гравця з зв'язку з серйозною травмою коліна у віці 28 років, після чого став футбольним тренером.

Тренував ряд нетопових команд, з якими вмів досягати результату, зокрема з «Крістал Пелас» став фіналістом Кубка Англії, двічі вигравав плей-оф Першого дивізіону Футбольної ліги та ставав володарем Кубка повноправних членів, а «Редінг» вперше в історії клубу вивів у Прем'єр-лігу. Крім того саме Коппелл виявив талант таких футболістів як Іан Райт та Кевін Дойл, які з нікому не відомих новачків стали гравцями міжнародного масштабу.

Коппелл має диплом Ліверпульського університету, отриманий ним під час виступів за «Манчестер Юнайтед»^[1].

Футбольна кар'єра ред.

Початок кар'єри ред.

В 11-річному віці Стів пішов у середню школу Кворрібенк у Південному Ліверпулі, в якій раніше вчилися музикант Джон Леннон та футболіст Джо Ройл. На один клас старше Стіва в школі навчалися майбутній режисер Клайв Баркер, майбутній актор Ліс Денніс та Браян Барвік, виконавчий директор ФА з січня 2005 року.

В юності Коппелл був швидким, різким, креативним футболістом. До нього проявили інтерес деякі провідні клуби, але він вважав за найкраще перейти у скромний мерсисайдський клуб «Транмер Роверз», оскільки хотів отримати диплом з історії економіки у місцевому Університеті Ліверпуля.

До 1974 року Коппелл одночасно грав за «Транмер Роверс», навчався в Університеті та тренував університетську футбольну команду. 1975 року англійський «Манчестер Юнайтед» зробив пропозицію у розмірі 60 000 фунтів за його перехід на «Олд Траффорд». Стіву була запропоновано подвоєння його поточної зарплати і він погодився на перехід, уклавши контракт з манкуніанським клубом.

Перехід в «Манчестер Юнайтед» ред.

Коппел продовжував своє навчання, паралельно граючи за «Манчестер Юнайтед», який після річного відсутності знову виступав в Першому Дивізіоні. Дебют Стіва за новий клуб відбувся 1 березня 1975 року в матчі проти «Кардіфф Сіті», коли Коппелл вийшов на заміну. «Юнайтед» виграв матч з рахунком 4:0. Всього в своєму першому сезоні Стів зіграв 10 матчів та забив один гол.

Вже наступного сезону Коппелл зіграв в 39 матчах та забив 10 голів, один з яких — на «Енфілді» у ворота «Ліверпуля», за який Стів вболівав у дитинстві. У тому ж сезоні Коппелл домігся успіхів з молодіжною збірною Англії до 23 років.

Молода та перспективна команда «Юнайтед» під керівництвом Томмі Догерті впевнено виступала в Першому Дивізіоні та дійшла до фіналу кубка Англії 1976 року, в якому зустрічалася з клубом Другого Дивізіону «Саутгемптоном». Молода манкуніанського команда поступилася досвідченішим «святим» з рахунком 1:0. Коппелл завдав перший удар по воротах суперника, пробивши з 23 метрів у воротаря «Саутгемптона».

Пізніше Коппелл сказав: «У той момент я не сильно засмутився, бо був щасливий просто зіграти у фіналі Кубка Англії. Лише потім я усвідомив, що це міг бути мій єдиний шанс виграти його. Але в наступному сезоні я отримав ще один шанс.»

В 1977 «Манчестер Юнайтед» знову дістався до фіналу Кубка Англії. Цього разу їм протистояв «Ліверпуль», який боровся за «требл»: перемогу в Першому Дивізіоні, Кубку Англії та Кубку європейських чемпіонів. Але в цьому матчі сильнішим був «Юнайтед», який переміг з рахунком 2:1. Коппелл був одним з дев'яти футболістів, які поступилися у фіналі Кубка 1976 і змогли завоювати його всього рік потому.

Запрошення до збірної, пік кар'єри ред.

Стів Коппелл на Євро-1980 у матчі Англія—Бельгія. Турин, Стадіо Комунале. 12 червня 1980 року

Пізніше в 1977 році Коппелл отримав виклик в збірну Англії на останню відбіркову гру до чемпіонату світу 1978 року проти Італії на «Вемблі». Коппелл зіграв у матчі, який Англія виграла з рахунком 2:0, але збірна втратила занадто багато очок у попередніх іграх і не потрапила на чемпіонат світу. Новий тренер збірної Англії Рон Грінвуд довіряв Коппеллу, викликавши його на ряд товариських матчів у 1978 році, в одному з яких Стів забив свій перший гол за збірну — в переможному матчі проти Шотландії на «Гемпден-Парку».

Наступного року Коппелл стабільно грав основі клубу та збірної Англії, забивши за збірну голи у ворота Чехословаччини та Північної Ірландії та забиваючи за «Юнайтед», який знову досяг фіналу Кубка Англії в 1979 році. У цьому сезоні Коппелл не пропустив жодної гри за клуб.

Суперником по фіналу Кубка Англії був лондонський «Арсенал», який програв ц фіналі торік «Іпсвічу». «Каноніри» вели після першого тайму з рахунком 2:0 і утримували лідерство по ходу майже всього матчу. За 4 хвилини до кінця зустрічі Коппелл пробив штрафний, м'яч відскочив від Джо Джордана до захисника «Юнайтед» Гордон Макквіна, який вколотив м'яч у сітку воріт суперника. Натхнені манкуніанці пішли на вирішальний штурм і дві хвилини потому, коли гравці «Арсенала» не змогли нормально винести м'яч від воріт, Коппелл зробив приголомшливий навіс на Семмі Макілроя, який прийняв м'яч, обіграв двох захисників та зрівняв рахунок у матчі — 2:2. За хвилину до кінця основного часу, коли, здавалося, командам належить овертайм, нападник «Арсеналу» Алан Сандерленд забив переможний для своєї команди гол у ворота «Юнайтед». «Арсенал» виграв з рахунком 3:2 і завоював Кубок Англії, а Коппелл вдруге поступився у фіналі цього турніру.

Тиждень потому на тому ж «Вемблі» Коппелл пощастило більше: він забив гол і зробив гольову передачу в матчі Англії проти Шотландії, який англійці виграли з рахунком 3:1. Наступні два роки він продовжував стабільно виступати за збірну і за «Юнайтед». Він знову відзначився в матчі з Шотландією в 1980 році на «Гемпден-Парку». На Євро-1980 Коппелл зіграв у перших двох матчах групового етапу, але Англія так і не змогла вийти з групи.

Травма ред.

Трагічний поворот у кар'єрі Коппелла стався під час важливого відбіркового матчу на чемпіонат світу 1982 року проти збірної Угорщини. Стів отримав страшний удар в коліно, пізніше описавши його так: «це було схоже на те, що хтось заклав феєрверк в моє коліно і він вибухнув»^[2]. Коппелл був прооперований, коліно було відновлено і Стів продовжив грати.

До початку чемпіонату світу в Іспанії Коппелл відновився від травми та зіграв у всіх трьох групових матчах, а потім у матчі другого раунду проти Західної Німеччини. Після наступного матчу Англія вилетіла з турніру, а Коппелл переніс другу операцію на коліні.

Він продовжував, як міг, грати за «Манчестер Юнайтед» після травми, зігравши в 36 матчах в сезоні 1982/83 і в 29 матчах в сезоні 1983/84, а також у двох матчах за збірну після чемпіонату світу (в одному з них, проти Люксембургу він забив гол, а Англія виграла з рахунком 9:0).

Коппелл зіграв у фіналі Кубка Ліги 1983 року, в якому «Юнайтед» поступився «Ліверпулю» з рахунком 2:1. Але у фіналі Кубка Англії того ж року Стів участі не взяв через рецидив травми коліна. «Юнайтед» зіграв внічию з «Брайтон енд Гоув Альбіон» з рахунком 2:2, а в переграванні виграв з рахунком 4:0, в п'ятий раз у своїй історії завоював Кубок Англії.

Стів переніс ще одну операцію, але безрезультатно, і в жовтні 1983 року оголосив про своє рішення завершити кар'єру у віці 28 років. Він встановив клубний рекорд за найбільшою кількістю безперервних матчів у складі «Манчестер Юнайтед» — 207 матчів з 1977 по 1981 рік — цей рекорд досі не побитий. Всього за клуб з Манчестера Коппел провів 396 матчів та забив 70 голів; за збірну Англії він провів 42 матчі та забив 7 голів.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 1984 року, очоливши тренерський штаб клубу «Крістал Пелес», який з перервами очолював до 2000 року. За цей час приводив команду до фіналу Кубка Англії в 1990 році, двох перемог плей-оф Першого дивізіону Футбольної ліги у 1989 та 1997 року і перемоги в Кубку повноправних членів у 1991 році. 1996 року протягом двох місяців очолював «Манчестер Сіті».

З 8 травня 2001 року очолював «Брентфорд», але вже незабаром став менеджером клубу «Брайтон енд Гоув».

9 жовтня 2003 року очолив «Редінг», який 2006 року вивів вперше в історії клубу у Прем'єр-лігу.

22 квітня 2010 року Стів був представлений на посаді нового менеджера «Бристоль Сіті»^[3]. 11 серпня того ж року Коппелл подав у відставку з поста наставника «Сіті» та оголосив про завершення своєї тренерської кар'єри^[4].

Статистика ред.

Клубна статистика ред.

**Клубна кар'єра**
Клуб	Сезон	Ліга		Кубки^[5]		Єврокубки^[6]		Інші^[7]		Разом
Клуб	Сезон	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи	Ігри	Голи
Транмер Роверз	1973/74	9	0	0	0	0	0	0	0	9	0
	1974/75	29	10	7	1	0	0	0	0	36	11
	Разом	38	10	7	1	0	0	0	0	45	11
Манчестер Юнайтед	1974/75	10	1	0	0	0	0	0	0	10	1
	1975/76	39	4	10	1	0	0	0	0	49	5
	1976/77	40	6	12	2	4	0	0	0	56	8
	1977/78	42	5	5	1	4	3	1	0	52	9
	1978/79	42	11	11	1	0	0	0	0	53	12
	1979/80	42	8	4	1	0	0	0	0	46	9
	1980/81	42	6	5	0	2	0	0	0	49	6
	1981/82	36	9	2	0	0	0	0	0	38	9
	1982/83	29	4	12	7	2	0	0	0	43	11
	1983/84	0	0	0	0	0	0	0	0	0	0
	Разом	322	54	61	13	12	3	1	0	396	70
Всього за кар'єру		360	64	68	14	12	3	1	0	441	81

Тренерська статистика ред.

Команда	Країна	Початок роботи	Завершення роботи	Показники
Команда	Країна	Початок роботи	Завершення роботи	І	В	П	Н	% Перемог
Крістал Пелес		3 червня 1984	17 травня 1993	442	179	150	113	40,49
Крістал Пелес		8 червня 1995	8 лютого 1996	32	9	9	14	28,12
Манчестер Сіті		6 жовтня 1996	8 листопада 1996	6	2	3	1	33,33
Крістал Пелес		28 лютого 1997	13 березня 1998	51	16	22	13	31,37
Крістал Пелес		15 січня 1999	1 серпня 2000	40	17	17	6	42,50
Брентфорд		8 травня 2001	5 червня 2002	54	27	15	12	47,36
Брайтон енд Гоув Альбіон		7 жовтня 2002	9 жовтня 2003	49	18	17	14	36,73
Редінг		9 жовтня 2003	12 травня 2009	281	125	68	88	44,58
Брістоль Сіті		22 квітня 2010	12 серпня 2010	2	0	0	2	0,00