Стів Вотсон

англійський футболіст

Стів Вотсон (англ. Steve Watson, нар. 1 квітня 1974, Норт-Шилдс) — англійський футболіст, що грав на позиції правого захисника та півзахисника. По завершенні ігрової кар'єри — тренер. З 2019 року очолює тренерський штаб команди «Йорк Сіті».

Ф
Стів Вотсон
Особисті дані
Повне ім'я Стівен Крейг Вотсон[1]
Народження 1 квітня 1974(1974-04-01) (49 років)
  Норт-Шилдс, Англія
Зріст 185 см[2]
Вага 79 кг
Громадянство  Англія
Позиція правий захисник та півзахисник
Юнацькі клуби
Англія «Ньюкасл Юнайтед»
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1991–1998 Англія «Ньюкасл Юнайтед» 208 (12)
1998–2000 Англія «Астон Вілла» 41 (0)
2000–2005 Англія «Евертон» 126 (14)
2005–2007 Англія «Вест-Бромвіч Альбіон» 42 (1)
2007   Англія «Шеффілд Венсдей» 11 (0)
2007–2009 Англія «Шеффілд Венсдей» 45 (5)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1991–1993 Англія Англія U-20 9 (0)
1992–1995 Англія Англія U-21 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2010–2012 Англія «Гаддерсфілд Таун» (помічник)
2012–2014 Англія «Бірмінгем Сіті» (помічник)
2016–2017 Англія «Маклсфілд Таун» (помічник)
2017–2019 Англія «Гейтсгед»
2019– Англія «Йорк Сіті»

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Народився 1 квітня 1974 року в місті Норт-Шилдс[3]. Вихованець футбольної школи клубу «Ньюкасл Юнайтед». 10 листопада 1990 року у віці лише 16 років Вотсон дебютував за першу команду, вийшовши на заміну в матчі проти «Вулвергемптон Вондерерз» (1:2), ставши наймолодшим футболістом, який коли-небудь виступав за «Ньюкасл» на офіційному рівні[4]. У 1993 році допоміг команді вийти до Прем'єр-ліги і в подальшому залишався основним гравцем «сорок». Вотсон двічі з командою став віце-чемпіоном Англії у сезонах 1995/96 і 1996/97, а також грав у фіналі Кубка Англії 1998 року[5] та Суперкубку Англії 1996 року, але в обох випадках залишався без трофею. Невдовзі після початку сезону 1998/99 років Руд Гулліт вирішив продати Вотсона, оскільки вже мав достатню кількість гравців у складі, і тому хотів, щоб плата за трансфер Стіва в 4 мільйони фунтів була реінвестована в нових гравців. Загалом Вотсон провів у рідному клубі сім сезонів, взявши участь у 208 матчах чемпіонату.

Провівши два сезони у «Астон Віллі», де програвав конкуренцію валлійцю Марку Делейні, 4 липня 2000 року Вотсон за 2,5 мільйони фунтів перейшов до «Евертона»[6], з яким підписав п'ятирічну угоду. У складі «ірисок» Вотсон постійно боровся із травмами, тим не менш за 5 сезонів зіграв 126 ігор у Прем'єр-лізі, забивши 14 голів, в тому числі хет-трик у ворота «Лідс Юнайтед» 28 вересня 2003 року[7].

5 липня 2005 року Стів на правах вільного агента перейшов у «Вест-Бромвіч Альбіон», з яким підписав трирічну угоду, відхиливши пропозицію нового однорічного контракту з «Евертоном»[8]. За підсумками першого сезону «дрозди» вилетіли з Прем'єр-ліги, а самого Вотсона продовжували турбувати травми, через які він з'являвся на полі нерегулярно. Як підсумок, 9 лютого 2007 року Вотсон був відданий в оренду до кінця сезону в інший клуб Чемпіоншипу «Шеффілд Венсдей»[9]. По завершенні сезону 10 липня Стів приєднався до команди на повноцінній основі[10], а 2008 року отримав капітанську пов'язку[11]. Втім через тривалі проблеми з травмами, Вотсон змушений був завершити ігрову кар'єру у 2009 році[12].

Виступи за збірні ред.

У складі збірної Англії до 20 років брав участь у молодіжних чемпіонатах світу 1991 та 1993 років, де зіграв три і шість ігор відповідно і на другому турнірі став бронзовим призером змагання.

Протягом 1992—1995 років залучався до складу молодіжної збірної Англії. На молодіжному рівні зіграв у 3 офіційних матчах.

Кар'єра тренера ред.

Розпочав тренерську кар'єру невдовзі по завершенні кар'єри гравця, 2010 року, увійшовши до тренерського штабу свого колишнього одноклубника Лі Кларка, який очолював «Гаддерсфілд Таун», де пропрацював з 2010 по 2012 рік, після чого вони в тандемі працювали і у «Бірмінгем Сіті», з якого Вотсон був звільнений разом з Кларком 20 жовтня 2014 року[13].

У 2016—2017 роках працював у тренерському штабі Джона Аскі[en] у «Маклсфілд Таун»[14], після чого розпочав самостійну тренерську кар'єру і 10 жовтня 2017 року був призначений менеджером клубу Національної ліги «Гейтсгед»[15]. 10 січня 2019 року покинув команду аби очолити «Йорк Сіті»[16].

Примітки ред.

  1. Стів Вотсон. Barry Hugman's Footballers. Процитовано 10 січня 2019. 
  2. Steve Watson. ESPN FC. Процитовано 10 січня 2019. 
  3. Steve Watson. 11v11.com. AFS Enterprises. Процитовано 10 січня 2019. 
  4. Steve Watson. ESPN Soccernet. 16 липня 2002. Архів оригіналу за 22 June 2011. 
  5. Moore, Glenn (18 травня 1998). Football: Gunners train sights on European glory. The Independent (London). Процитовано 10 січня 2019. 
  6. Everton sign Watson. BBC Sport. 4 липня 2000. Процитовано 10 січня 2019. 
  7. Everton rout sad Leeds. BBC Sport. 28 вересня 2003. Процитовано 10 січня 2019. 
  8. Watson makes switch to West Brom. BBC Sport. 5 липня 2005. Процитовано 10 січня 2018. 
  9. Lepkowski, Chris (9 лютого 2007). Watson leaves Albion in loan switch. Birmingham Mail. Процитовано 10 січня 2018. 
  10. Owls complete signing of Watson. BBC Sport. 10 липня 2007. Процитовано 10 січня 2019. 
  11. New Owls club captain revealed. The Star (Sheffield). 2 липня 2008. Процитовано 10 січня 2019. 
  12. England's last side to reach a World Under-20s semi-final: where are they now?. The Daily Telegraph (London). 8 червня 2017. Процитовано 10 січня 2019. 
  13. Lee Clark sacked as Birmingham City manager. Sky Sports. 20 жовтня 2014. Процитовано 10 січня 2019. 
  14. Steve Watson joins Macclesfield Town coaching team. Macclesfield Town F.C. 4 липня 2016. Архів оригіналу за 22 August 2016. 
  15. Steve Watson: Gateshead appoint ex-Newcastle defender as manager. BBC Sport. 10 жовтня 2017. Процитовано 10 січня 2019. 
  16. Appleyard, Ian (10 січня 2019). Steve Watson appointed manager. York City F.C. Архів оригіналу за 10 січня 2019. Процитовано 10 січня 2019. 

Посилання ред.