Сті́вен Фре́дерик Сі́гал (англ. Steven Frederic Seagal; нар. 10 квітня 1952, Лансинг, Мічиган, США) — американський актор, письменник, режисер, продюсер, співак. Майстер айкідо (чорний пояс, 7-й дан). Дебютував у кіно в 1988 у фільмі «Над законом». Був одружений тричі та має 7 дітей.

Стівен Сігал
англ. Steven Frederic Seagal
Стівен Сігал, 2012 рік
Стівен Сігал, 2012 рік
Стівен Сігал, 2012 рік
Ім'я при народженні Стівен Фредерік Сігал
Народився 10 квітня 1952(1952-04-10) (71 рік)
Лансинг, Мічиган, США
Громадянство США США
Сербія Сербія
Росія Росія
Релігія буддизм і християнство
Діяльність кіноактор, актор, кінорежисер, співак, дзюдоїст, сценарист, гітарист, підприємець, aikidoka, каратист, кінопродюсер, музикант, Шериф, каскадер, телеактор, захисник довкілля
Alma mater Buena Park High Schoold
Роки діяльності 1987- дотепер
Дружина Міяко Фудзітані (1975—1986)
Адріанна Ла Русса (1984—1987)
Келлі ЛєБрок(1987—1996)
Ерденетуя Сігал (уроджена Бацукх) (2009-теперішній час)
Діти 7
Батьки Samuel Steven Seagald[1]
Patricia A. Seagald[1]
IMDb nm0000219
Нагороди та премії
Орден Дружби (Російська Федерація)

CMNS: Стівен Сігал у Вікісховищі

Має російське громадянство[2]. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку.

Підтримував політику президента РФ Володимира Путіна.

В 2022 році підтримує вторгнення Росії проти України.

Життєпис ред.

Приблизно у віці 11 років почав цікавитися бойовими мистецтвами. Так він потрапив у додзьо, де навчався під проводом майстра Ішисаки. У 1971 він поїхав до Японії, щоб там вивчати айкідо, а також працювати з практиками дзен та буддизмом.

 
Сігал і Путін, 11 серпня 2012
 
Сігал і Путін, 4 вересня 2015
 
Сігал під час зустрічі Путіним Олімпійської збірної Росії із дзюдо, 11 серпня 2012
 

Влітку 1974 отримав 1-й дан від Коїчі Тохея.

У 1975 одружився й відкрив свій власний клуб в Осаці в районі Дзюсо, що зажив поганої слави, бо вважався за місце, яке контролювала якудза, японська мафія. Свій клуб він назвав «Тен Сін», що перекладається як «Божественна Воля». Стівен Сігал був першим чужоземцем, хто відкрив клуб японського бойового мистецтва в Японії. Конкуренти намагалися заборонити йому викладати айкідо, через те, що він не був японцем за національністю.

Тренуючись у таких майстрів айкідо, як Коїті Тохея, Абе-сенсея, Кео, Ісоями, він швидко прогресував і отримав 5-й дан. Після того, як він став головним інструктором Тен Сін Додзьо, він отримав 6-й дан Айкікай. Сігал також є священиком секти Омото-кьо, що її філософією захоплювався Моріхей Уесіба.

На початку 80-х Сігал повернувся до Штатів і там у місті Лос-Анжелес заснував свою школу. Згодом його додзьо був перенесений у західний Голлівуд, за адресою бульвар Санта-Моніка, 8508, де й було знято початкову сцену фільму «Над законом».

Під час своєї поїздки до Японії в 1985 познайомився там зі своєю другою дружиною Келлі Леброк, з якою одружився у 1987.

Серед учнів Сігала — Майкл Овіц, Шон Коннері та росіянин Олександр Смірнов. Перший частково профінансував кінопроби Сігала на його перший фільм. За словами Сігала, він там грав самого себе. Багато сцен фільму є автобіографічними. На телебаченні свій шлях почав із відомого шоу «Суботнього вечора у прямому ефірі».

У листопаді 1992 «Тен Сін Додзьо» переїхав на попереднє місце — бульвар Націонал, Лос-Анджелес, Каліфорнія. У цьому додзьо нині навчає Сігалів учень — Харуо Мацуока.

У колах айкідо Стівен Сігал має ім'я Таке Сігемучі («шлях до процвітання»).

9 травня 2015 року Сігал був глядачем на параді Перемоги на Красній Площі у Москві[3].

12 січня 2016 року Сігал став почесним громадянином Сербії[4].

Політичні погляди ред.

  Зовнішні відеофайли
  Інтерв'ю Стівена Сігала каналу «Russia Today», RT, завантажено 4.03.2014 року

Сігал відомий проросійськими поглядами — він підтримує політику Володимира Путіна щодо Грузії та України (зокрема, анексію Криму та так звану ДНР)[5] і вважає американські ЗМІ упередженими щодо Росії. Сігал також відомий поїздкою до Чечні на особисте запрошення Рамзана Кадирова та відвідинами байкерського шоу в Севастополі, де він виконував блюзові пісні (за словами Залдостанова, він мав також виконати куплет з «гімну Донецька» (sic!)[6], але цього не відбулося) і отримав футболку з портретом Путіна в подарунок.

3 листопада 2016 року Путін підписав наказ про надання Сігалу громандянства Російської Федерації. У червні 2021 року вступив до кремлівської політичної партії «Справедлива Росія — Патріоти — За правду»[7].

27 квітня 2017 року СБУ повідомила, що відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» та ст. 7 Закону України «Про основи національної безпеки України» Стівену Сігалу на 5 років заборонили в'їжджати на територію України.[8][9][10]

Згідно з наказом № 921 Міністерства культури України «Про доповнення (оновлення) переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці…» від 20 вересня 2017 року Стівена Сігала внесено до «Переліку осіб, які створюють загрозу національній безпеці України»[11].

«Від гвинта!» ред.

Підтримка Сігалом політики Путіна не сподобалося естонським митцям. Відомий ще з радянських часів естонський співак Тиніс Мягі розгорнув кампанію проти запланованого виступу Сігала з власною групою «Blues Band» на фестивалі «Augustibluus» в Естонії: « — Чому одним з головних виконавців фестивалю „Augustibluus“ обрали американського музиканта і продюсера Стівена Сігала, який публічно підтримує режим і політику Володимира Путіна щодо української кризи? Це абсолютно незрозуміло, невже мужики взагалі не стежать за подіями у світі?»[12] За його словами, запрошення в країну виконавця, який підтримує політику президента РФ, у нинішній нестабільний час є провокацією. Звернення Мягі підтримав ряд естонських музикантів і діячів культури. Проти концерту американця також виступив міністр закордонних справ Урмас Пает. «Організатори важливих і авторитетних культурних заходів могли б краще відчувати настрої в суспільстві», — підкреслив він. У результаті концерт Сігала в Естонії скасували[13].

UFC ред.

Стівен Сігал з 2010 року став тренувати бразильських бійців, саме в підготовці Андерсона Сілви до першого поєдинку з Чолом Сонненом (17-13-1). Пізніше з Ліоте Мачідой (19-3), після якого в нокаутах, побували суперник Мачіди Ренді Кутюр (19-11) і тодішній претендент на пояс в середній вазі Вітор Белфорт (23-10).

Скандали ред.

Підтримка окупації України ред.

Є активним прибічником путінського режиму, незаконно відвідував анексований Росією Крим. Фігурант бази даних центру «Миротворець» як особа, що становить загрозу національній безпеці України і міжнародному правопорядку[14].

9 серпня 2022 року в супроводі представників окупаційної адміністрації та російської влади відвідав Оленівський СІЗО, де відбулося масове вбивство українських військовополонених, для збирання матеріалів майбутнього документального фільму, що має виправдати російську агресію та воєнні злочини бойовиків збройних сил РФ[15].

14 березня 2022 року відвідав перший конгрес Міжнародного руху русофілів (фр. Mouvement International Russophiles)[16][17][18].

Звинувачення у зґвалтуванні ред.

12 січня 2018 року Реджина Саймонс звинуватила Стівена Сігала у зґвалтуванні.[19].

Приховування інформації про бізнес заради уникнення санкцій ред.

У серпні 2020 року преса з'ясувала, що Сігал зареєстрував будівельну компанію разом із членом Ради федерації Росії від Тамбовської області Олександром Бабаковим, який перебуває в санкційному списку Міністерства фінансів США[20]. А за два тижні після реєстрації актор перереєстрував фірму щоб приховати зв'язок із російським політиком, оскільки у США це загрожувало Стівену штрафом у мільйон доларів або тюремним ув'язненням[21].

Фільмографія ред.

Ролі в кіно ред.

 
Сігал у 2008 р.
Рік Українська назва Оригінальна назва Персонаж
1988 «Над законом» Above the Law Ніко Тоскані
1989 «Усупереч смерті» Hard to Kill Мейсон Сторм
1990 «Приречений на смерть» Marked for Death Джон Хетчер
1990 Celebrity Guide to Wine
1991 «В ім'я справедливості» Out for Justice Детектив Джино Феліно
1992 «В облозі» Under Siege Кейси Райбек
1994 «В зоні смертельної небезпеки» On Deadly Ground Форест Тафт
1995 «В облозі 2: Темна територія» Under Siege 2: Dark Territory Кейси Райбек
1996 «Наказано знищити» Executive Decision Полковник Остин Трейвіс
1996 «Блискавичний» Glimmer Man, The Лейтенант Джек Коул
1997 «Вогонь з пекла» Fire Down Below Джек Тагерт
1998 «Патріот» Patriot, The Доктор Веслі МакКларен
2001 «Наскрізні поранення» Exit Wounds Детектив Орин Бойд
2001 «Годинниковий механізм» Ticker Френк Глас
2002 «Ні живий, ні мертвий» Half Past Dead Саша Петросевич
2003 «Чужоземець» Foreigner, The Джонатан Колд
2003 «В ім'я помсти» Out for a Kill Професор археології Тревіс Бернс
2003 «Полювання на звіра» Belly of the Beast Джек Гопер
2004 «Король клітки» Clementine Джек Мілер
2004 «Поза досяжністю» Out of Reach Білі Рей Лесинг
2005 «Тінь якудза» Into the Sun Агент ЦРУ Тревіс Гантер
2005 «На глибині» Submerged Крис Коді
2005 «Сьогодні ти помреш» Today You Die Харлін Бенкс
2005 «Чужоземець 2: Чорний світанок» Black Dawn Джонатан Колд
2006 «Найманець» Mercenary for Justice Джон Сигер
2006 «Людина-тінь» Shadow Man Джек Фостер
2006 «Надмірне насильство» Attack Force Маршал Лосон
2007 «Лютий політ» Flight of Fury Джон Сендс
2007 «Міське правосуддя» Urban Justice Симон
2008 «Цибулеві новини» The Onion Movie Кок Пунчер
2008 «Картковий борг» Pistol Whipped Мет
2008 «Точка вбивства» Killing Point Детектив Джейкоб Кінг
2008 «Принц пістолетів» Prince of Pistols Джон Принц
2009 «Руслан» Driven to kill Руслан Драчев
2009 «Охоронець» The Keeper Роланд Саллінджер
2009 «Небезпечна людина» A Dangerous Man Шейн Деніелс
2010 «Мачете» Machete Роджеліо Торрес
2010 «Народжений перемагати» Born to Raise Hell Роберт Семюелс
2010 «Справжнє правосуддя» True Justice Елайджа Кейн
2012 «Максимальний строк» Maximum Conviction Том Стілі
2015 «Відпущення гріхів»

Продюсер ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва
1988 «Над законом» Above the Law
1990 «Приречений на смерть» Marked for Death
1991 «В ім'я справедливості» Out for Justice
1992 «В облозі» Under Siege
1994 «В зоні смертельної небезпеки» On Deadly Ground
1995 «В облозі 2: Темна територія» Under Siege 2: Dark Territory
1996 «Блискавичний» Glimmer Man, The
1997 «Вогонь з пекла» Fire Down Below
1998 «Патріот» Patriot, The
1998 «Тусовка» Not Even the Trees
2000 «Принц Центрального парку» Prince of Central Park
2002 «Ні живий, ні мертвий» Half Past Dead
2003 «Іноземець» Foreigner, The
2003 «В ім'я помсти» Out for a Kill
2003 «Полювання на звіра» Belly of the Beast
2004 «Поза досяжністю» Out of Reach
2005 «Тінь якудза» Into the Sun
2005 «На глибині» Submerged
2005 «Сьогодні ти помреш» Today You Die
2005 «Загін „Дракон“» Maang lung
2005 «Іноземець 2: Чорний світанок» Black Dawn
2006 «Найманець» Mercenary for Justice
2006 «Людина-тінь» Shadow Man
2006 «Надмірне насильство» Attack Force
2007 «Лютий політ» Flight of Fury
2007 «Міське правосуддя» Urban Justice
2008 «Точка вбивства» Killing Point
2008 «Принц пістолетів» Prince of Pistols

Сценарист ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва
1988 «Над законом» Above the Law
2003 «Полювання на звіра» Belly of the Beast
2005 «Тінь якудза» Into the Sun
2006 «Найманець» Mercenary for Justice
2006 «Людина-тінь» Shadow Man
2006 «Надмірне насильство» Attack Force
2007 «Лютий політ» Flight of Fury
2008 «Точка вбивства» Killing Point
2008 «Принц пістолетів» Prince of Pistols

Режисер ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва
1994 «В зоні смертельної небезпеки» On Deadly Ground
2008 «Принц пістолетів» Prince of Pistols

Композитор ред.

Рік Українська назва Оригінальна назва
1995 «В облозі 2: Темна територія» Under Siege 2: Dark Territory

Співак ред.

Попри свою успішну акторську діяльність, Стівен Сігал також займається музикою, він грає та співає у жанрах, суміжних з блюзом.

У 2004 та 2006 Стівен видав два альбома: «Songs From The Crystal Cave» і «Mojo Priest». Альбоми набули великої популярності в Європі, а особливо приязно був зустрітий критиками «Mojo Priest».

Примітки ред.

  1. а б Geni.com — 2006.
  2. Із Симоньян та Соловйовим: Стівен Сігал пишно відгуляв 70-річчя у Москві (фото).
  3. Стівен Сігал відвідав парад у Москві
  4. Американський актор Стівен Сігал став громадянином Сербії. Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 30 вересня 2016. 
  5. СБУ заборонила в'їзд до України американському акторові — документ
  6. Стивен Сигал в Крыму споет гимн Донецка (рос.)
  7. Стівен Сігал вступив до прокремлівської партії - ЗМІ. www.ukrinform.ua (укр.). Процитовано 10 серпня 2022. 
  8. Друг Путіна Стівен Сігал став персоною нон грата в Україні: опубліковано документ. apostrophe.ua. 5 травня 2017. 
  9. Стівену Сігалу заборонили в'їзд в Україну
  10. Стівену Сігалу заборонили в'їзд в Україну на п'ять років. ukranews.com. Українські новини. 5 травня 2017. 
  11. НАКАЗ МІНКУЛЬТУРИ ВІД 20.09.2017 № 921 «ПРО ДОПОВНЕННЯ (ОНОВЛЕННЯ) ПЕРЕЛІКУ ОСІБ, ЯКІ СТВОРЮЮТЬ ЗАГРОЗУ НАЦІОНАЛЬНІЙ БЕЗПЕЦІ, НА ПІДСТАВІ ЗВЕРНЕННЯ СЛУЖБИ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ, ТА ЗАБЕЗПЕЧИТИ ЙОГО ОПРИЛЮДНЕННЯ НА ОФІЦІЙНОМУ ВЕБ-САЙТІ». Архів оригіналу за 21 червня 2020. Процитовано 25 вересня 2017. 
  12. «Грани.ру»: Концерт Стивена Сигала в Эстонии отменен из-за его поддержки Путина
  13. [1]
  14. Сигал Стивен Фредерик // Центр «Миротворець»
  15. Стівен Сігал знімає фільм про війну на Донбасі – Пушилін. Українська правда (укр.). Процитовано 10 серпня 2022. 
  16. Nikolov, Krassen (14 березня 2023). Bulgarie : Nikolay Malinov s’associe à Steven Seagal pour créer un mouvement russophile international. www.euractiv.fr (fr-FR). Процитовано 21 березня 2023. 
  17. Їхня русофілія надмірна. Показово любити Росію готові лише заїжджені маргінали. texty.org.ua (укр.). Процитовано 21 березня 2023. 
  18. Roth, Andrew (16 березня 2023). Italian princess, conspiracy theorists and Steven Seagal: meet Russia’s friends overseas. The Guardian (en-GB). ISSN 0261-3077. Процитовано 21 березня 2023. 
  19. Голлівудського актора Стівена Сігала звинуватили у зґвалтуванні. ТСН. 12 січня 2018. Архів оригіналу за 19 серпня 2018. Процитовано 8 червня 2021. 
  20. https://www.treasury.gov/resource-center/sanctions/OFAC-Enforcement/Pages/20170620.aspx
  21. https://www.radiosvoboda.org/a/news-stiven-sihal-kompania-rosia/30765176.html

Посилання ред.