Стівен Вайнберг (англ. Steven Weinberg; 3 травня 1933 — 23 липня 2021) — американський фізик, лауреат Нобелівської премії з фізики 1979 року (спільно з Шелдоном Лі Глешоу та Абдус Саламом) «За внесок в об'єднану теорію слабких і електромагнітних взаємодій між елементарними частинками, зокрема, передбачення слабких нейтральних струмів».

Нобелівська премія з фізики (1979) Стівен Вайнберг
Steven Weinberg
Видатний американський фізик, лауреат Нобелівської премії
Видатний американський фізик, лауреат Нобелівської премії
Народився 3 травня 1933(1933-05-03)
Нью-Йорк, США
Помер 23 липня 2021(2021-07-23) (88 років)
Остін, Техас
Місце проживання Остін
Країна США США
Національність ашкеназі[1]
Діяльність фізик, письменник, викладач університету, фізик-теоретик, космолог, дослідник
Alma mater Корнельський університет
Принстонський університет
Галузь фізика
Заклад Техаський університет, Гарвардський університет, Університет Каліфорнії (Берклі), Інститут Нільса Бора і Массачусетський технологічний інститут
Ступінь доктор філософії з фізикиd
Вчителі Sam Treimand
Аспіранти, докторанти John Preskilld, Edward Tryond, Rafael Atilio Lopez-Mobiliad[2], Orlando Alvarezd[2], Claude William Bernardd[2], Bob Holdomd[2], John M. LoSeccod[2], Lay Nam Changd[2], Clifford Burgessd[2], Fernando Quevedod[2], Ubirajara van Kolckd[2], Scott Steven Willenbrockd[2], Bernard David Barkan Rothd[2], Jun Liud[2], Mark G. Raizend[2], Todd Hunter Westd[2], W. Vincent (Wensheng) Liud[2], Kanokkuan Chaicherdsakuld[2] і Raphael Manfred Flaugerd[2]
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Американська академія мистецтв і наук і Американське філософське товариство[3]
Відомий завдяки: Електрослабка взаємодія
У шлюбі з Louise Weinbergd
Нагороди

Нобелівська премія з фізики (1979)

Гуманіст рокуd (2002)

Медаль Елліота Крессона (1979)

Медаль Оскара Клейна (1989)

Національна наукова медаль США

Гіббсівська лекціяd (1996)

Премія Джеймса Джойсаd

Премія пам'яті Роберта Оппенгеймераd (1973)

Richtmyer Memorial Awardd (1974)

премія Денні Гайнемана в галузі математичної фізикиd (1977)

Почесний доктор Падуанського університетуd

почесний доктор Університету Саламанкиd (1992)

почесний член Комітету скептичних розслідуваньd

Член Американської академії мистецтв і наук[d]

іноземний член Лондонського королівського товариства[d] (9 квітня 1981)

Emperor Has No Clothes Awardd (1999)


CMNS: Стівен Вайнберг у Вікісховищі

БіографіяРедагувати

Стівен Вайнберг народився 3 травня 1933 року в Нью-Йорку в єврейській сім'ї. 1950 року закінчив школу в Бронксі. 1954 року отримав ступінь бакалавра в Корнельському університеті. 1957 року отримав ступінь доктора філософії в Принстонському університеті під керівництвом Сема Треймана. З 1982 року Вайнберг — професор фізики та астрономії в університеті Техасу в Остіні.

Вайнберг є також чудовим популяризатором науки. Він виступав перед конгресом США на підтримку будівництва надпровідного суперколайдера, писав статті для «Нью-Йоркського книжкового огляду» і виступав з різними лекціями про значення науки. Його книги про науку поєднують популяризацію науки з її історією та філософією.

Вайнберг — атеїст. У книзі «Мрії про остаточну теорію» він пише: «Спогади про голокост відштовхують мене від спроб виправдати ставлення Бога до Людини. Якщо існує Бог, який має особливі плани щодо людини, то Він дуже постарався приховати свою турботу про нас якнайдалі. Мені здається нечемним, якщо не сказати негідним, звертати свої молитви до такого Бога».

  З релігією або без неї, хороші люди можуть робити добро і погані люди можуть робити зло. Але щоб змусити хорошу людину робити зло — для цього необхідна релігія.
Оригінальний текст (англ.)
With or without religion, good people can behave well and bad people can do evil; but for good people to do evil — that takes religion.
 

— by Steven Weinberg, A Designer Universe?, конференція з космології у Вашингтоні, квітень 1999 року.

Вайнберг також відомий своєю ліберальною підтримкою Ізраїлю. Він написав есе «Сіонізм і його культурне розмаїття», яке пояснює його позицію.

БібліографіяРедагувати

  • Вейнберг С. Гравитация и космология. — М. : Мир, 1975. — 695 с.
  • Вайнберг С. Квантовая теория поля. — М. : Физматлит, 2003. — Т. 1, 2. — 648+528 с.
  • Вайнберг С. Квантовая теория полей. — М. : Фазис, 2002. — Т. 3. — 458 с.
  • Вайнберг С. Космология. — М. : URSS, 2013. — 608 с.
  • Вайнберг С. Мечты об окончательной теории: Физика в поисках самых фундаментальных законов природы. — М. : URSS, 2008. — 256 с.
  • Вайнберг С. Открытие субатомных частиц. — М. : Мир, 1986. — 288 с. — (В мире науки и техники)
  • Вайнберг С. Первые три минуты. — Ижевск : РХД, 2000. — 272 с.
  • Weinberg S. Facing Up: Science and Its Cultural Adversaries. — Harvard University Press, 2003.
  • Weinberg S. Glory and Terror: The Coming Nuclear Danger. — New York Review of Books, 2004.
  • Weinberg S. Lake Views: This World and the Universe. — Belknap Press of Harvard University Press, 2009.

ЛітератураРедагувати

  • Лауреати Нобелівської премії, енциклопедія, т.1-2, Москва, Прогрес, 1992
  • Коротка єврейська енциклопедія, т. 1-11, Єрусалим, 1976—2005
  • Alan Symons. The jewish contriution to the 20-th century, Polo Publishing, London, 1997
  • Всесвітній біографічний енциклопедичний словник, Москва, Бре, 1998
  • С. А. Фрідман, Євреї-лауреати Нобелівської премії, Короткий біографічний словник, Дограф, Москва, 2000, ISBN 5-93431-011-9

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. Le MondeParis: Societe Editrice Du Monde, 1944. — ISSN 0395-2037; 1284-1250; 2262-4694
  2. а б в г д е ж и к л м н п р с т у Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  3. NNDB — 2002.

ПосиланняРедагувати