Студениця (Житомирський район)

село в Житомирському районі, Україна

Студе́ни́ця — село в Україні, в Житомирському районі Житомирської області.

село Студениця
Країна Україна Україна
Область Житомирська область
Район Житомирський район
Громада Глибочицька сільська громада
Код КАТОТТГ UA18040150130074404
Основні дані
Засноване 1583
Населення 1437
Площа км²
Густота населення 239,5 осіб/км²
Поштовий індекс 12524
Телефонний код +380 4130
Географічні дані
Географічні координати 50°20′19″ пн. ш. 28°53′50″ сх. д. / 50.33861° пн. ш. 28.89722° сх. д. / 50.33861; 28.89722Координати: 50°20′19″ пн. ш. 28°53′50″ сх. д. / 50.33861° пн. ш. 28.89722° сх. д. / 50.33861; 28.89722
Середня висота
над рівнем моря
198 м
Водойми річка Свинолужка
Найближча залізнична станція Козак
Місцева влада
Адреса ради 12524, Житомирська обл., Коростишівський р-н, с. Студениця
Карта
Студениця. Карта розташування: Україна
Студениця
Студениця
Студениця. Карта розташування: Житомирська область
Студениця
Студениця
Мапа
Мапа

CMNS: Студениця у Вікісховищі

Географія

ред.

Селом протікає річка Свинолужка.

Історія

ред.

Спочатку село було відоме як містечко Студена Вода (польськ. — Studenna Woda, Studenica).

Перша писемна згадка про село датується 1583 роком.

Зем'янин Іван Стрибель придбав маєток у родини Корчовських. Наступним власником Студеної Води стає його син Богдан.

У 1590 році Василь Тиша-Биковський з Беліковець разом із помічниками напали на маєток, вбили слугу Богдана Стрибеля, покрали худобу та продукти.

У 1618 році сусідні зем'яни знову напали та спалили Студену Воду, лиш залишили будинок Петра Богдановича Стрибеля за винагороду.

В документах востаннє Стрибелі вказані власниками села у 1628 році. В 1630-х роках у села з'явився новий власник — ротмістр Людвік Олізар Волчкович, який успадкував Коростишів.

У 1754 році з села Студениця сплачував подимний податок дідич Студеницького ключа, володимирський підкоморій, Костянтин Юзефович Олізар.

У 1790 році на кошти прихожан побудована дерев'яна церква в ім'я Успіння Пресвятої Богородиці.

У складі Російської імперії

ред.

Згідно ревізії 1834 року, частина села належала маршалку Волинської губернії Костянтину Леонардовичу Олізару Волчковичу (35 дворових, 325 кріпаків), частина Павла Олізара відійшла донькам Марії Городененській (326 кріпаків).

У 1855 році коштом прихожан реставрована церква.

На 1860 рік власником був пан Олізар.

Станом на 1906 рік у селі Студениця Левківської волості Житомирського повіту Волинської губернії налічувалось 350 дворів, 2198 жителів. А на Студеницькій фермі Богдановича Мар. Костянт., що займала 900 десятин землі — 7 дворів, 77 жителів.

На 1913 рік у селі розміщувалось кредитне товариство, працювала винна лавка № 91 та млин Будеравського М., на якому значилось 2 робітники.

У складі УРСР

ред.

Радянську окупацію встановлено в січні 1918 року.

З 1923 року підпорядковане Студеницькій сільраді. З 28 вересня 1925 року входить до складу Коростишівського району.

На території села з 1923 року розміщувався колгосп «Україна».

Станом на 1973 рік у селі проживало 2378 чоловік.

Німецько-радянська війна

ред.

Під час війни на фронтах боролись 454 жителя села, 325 з них нагороджено. Загинуло 229 солдат.

На згадку про них, односельчани встановили пам'ятник у 1969 році.

Населення

ред.

Мова

ред.

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[1]:

Мова Кількість Відсоток
українська 1411 98.19%
російська 26 1.81%
Усього 1437 100%

Інфраструктура

ред.

На території села функціонують ліцей та дошкільний навчальний заклад.

Відомі уродженці

ред.

Галерея

ред.

Література

ред.
  • Акти Житомирського гродського уряду: 1590 р., 1635 р. / Підгот. до видання В. М. Мойсієнка. — Житомир, 2004. — 252 с.
  • Архив Юго-Западной России. Часть 3. Том I, стр. 238‒252.
  • Тариф подимного податку Київського воєводства 1754 року / Опрац. К. Жеменецький; Вступ укр. перек. Є. Чернецький. ‒ Біла Церква: Вид. Пшонківський О. В., 2015. ‒ 272 с.
  • Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии, Теодорович Н.И (1888). Историко-статистическое описание церквей и приходов Волынской епархии. с. 92.
  • Список населенных мест Волынской губернии. Издание Волынского губернского статистического комитета. Житомир, Волынская губернская типография. 1906
  • Весь Юго-Западный край: справ. и адрес. кн. по Киевской, Подольской и … Киев: Изд. Т-ва Фиш и Вольсов, 1913 
  • Адміністративно-територіальний устрій Житомирщини 1795—2006 Житомир, 2007.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Житомирська область". — Харків. — "Харківська книжкова фабрика ім. М. В. Фрунзе. — 728 стор. — 1973.

Посилання

ред.
  1. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних