Стрільба напівпрямим наведенням

Стрільба напівпрямим наведенням — метод стрільби в артилерії, за якої стрілець спостерігає ціль і наводить артилерійську гармату в горизонтальній площині до неї, поєднуючи оптичну вісь (перехрестя) панорами або марку прицілу з ціллю, а прицілювання у вертикальній площині ведеться як за стрільби із закритих позицій.

Див. такожРедагувати

ЛітератураРедагувати

  • Військовий енциклопедичний словник / У 2 томах. Том 2. — Редкол.: А. П. Горкіна, В. А. Золотарьов, В. М. Карєв та ін — М.: Велика Російська енциклопедія, «Рипол Класик», 2001. — 848 с.