Відкрити головне меню

Струсівка (Шманьківці)

колишнє село в Україні, нині — частина села Шманьківці Тернопільської області.

ІсторіяРедагувати

Струсівка на стародавніх картах
 
Струсівка на мапі фон Міґа, XVIII ст.
 
Струсівка на мапі фон Міґа, XIX ст.
 
Струсівка на мапі фон Міґа, XIX ст.

Історія хутора починається ще з давніх часів, про це свідчить мапа фон Міга, складена приблизно в 1763[1]—1787 рр. XVIII ст.

Війни середини XVII ст., особливо війна 1624 року з турками, знищили замок та майно в селі Шманьківці, а хутір Струсівка частково вцілів.

За часів Австро-Угорщини власником маєтку в селі був Станіслав Виховський (Виговський, пол. Stanisław Józef Hilary Wychowski (Wyhowski))[2].

Струсівка, як і Шманьківці, якийсь час були центрами гмін, які, за розпорядженням № 632 міністра внутрішніх справ Польщі Мар'яна Зиндрама-Косцялковського (пол. Marian Zyndram-Kościałkowski) від 21 липня 1934 року, з 1 серпня 1934 року входили до новоутвореної сільської Колиндянської гміни[3].

У 1960—1970-ті рр. в Україні, як і всьому СРСР, проводилась політика ліквідації «неперспективних» сіл, передусім хуторів, які нібито гальмували процес укрупнення сільських поселень. Ці поселення були приєднані до ближніх сіл і зняті з обліку.

Сьогодні Струсівка є хутором та частиною села Шманьківці.

РелігіяРедагувати

У селі була дерев'яна церква, про яку немає ніяких відомостей (знаходилася, неподалік хреста на пам'ять про епідемію тифу). Зображена вона на мапах фон Міга (1763[1]—1787). Згодом, храм зникає з наступної мапи фон Міга,[1] яка датується XIX ст.

Визнавці римо-католицького обряду, які мешкали в селі Струсівка, належали до парафії з центром у Чорткові[4].

На місці млину, який існував до Першої світової війни, сьогодні є каплиця зведена на честь 1-ї річниці Незалежності України (1992 р.), де є джерело питної води.

Пам'ятникиРедагувати

Сьогодні на території уже як частини села Шманьківці, є лише три хрести: один, на честь скасування панщини (1848), другий на пам'ять загиблим від епідемії тифу (1882), а третій на могилі невідомого солдата, який загинув у бою під с. Залісся.[1]

НаселенняРедагувати

За австрійською статистикою в громаді 1990[5] — 263 греко-католики, 55 римо-католики, 4 юдеїв, на фільварку — 15 юдеїв.

Населення Струсівки[5]
1900 1910 1921 1935
337 317 275 301

Відомі людиРедагувати

  • Антон Бойко (1911—?) — учасник національно-визвольних змагань[6].
  • Іван Глух (1903—1937) — учасник національно-визвольних змагань[7].

Див. такожРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. а б в г Огородник, М. Струсівка: «Село чи хутір?» // Чортківський Вісник. — 2017. — № 42 (3 лист.). — С. 2. — (Дослідження).
  2. Stanisław Józef Hilary Wychowski. (пол.)
  3. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
  4. Каталог метричних книг римо-католицьких парафій Галичини (1600—1946 рр.) // ЦДІАЛ. — Львів, 2016.
  5. а б Струсівка (Стросівка) // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія Ольги Соневицької та інші. — Ню Йорк — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 232 — іл.
  6. Бойко Антон Васильович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492. — ISBN 978-966-457-338-9.
  7. Глух Іван Іванович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492—493. — ISBN 978-966-457-338-9.

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати