Струсівка

колишнє село в Україні, нині — частина села Шманьківці Тернопільської області

Струсівка (або Стросівка[1]; пол. Strusówka) — колишнє село в Україні, нині — однойменна вулиця[2] та частина села Шманьківців Тернопільської области.

село Струсівка
Країна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Чортківський район
Рада Шманьківська сільська рада
Основні дані
Перша згадка XVIII ст.
Населення 236 (1880)
Існувало до 1940-х
Географічні дані
Географічні координати 48°59′10″ пн. ш. 25°55′33″ сх. д.H G O
Водойми Самець, Нічлавка
Карта
Струсівка. Карта розташування: Україна
Струсівка
Струсівка
Струсівка. Карта розташування: Тернопільська область
Струсівка
Струсівка
Мапа
Мапа

CMNS: Струсівка у Вікісховищі

Географія

ред.

Назва

ред.

Назва має антропонімне походження, тобто назва виникла від особової назви. Можливо, Струс був представником гілки польської шляхти Струсів[3].

Історія

ред.
Струсівка на давніх картах
 
Струсівка на мапі фон Міґа, XVIII ст.
 
Струсівка на австрійській топографічній мапі, 1861—1864 рр.
 
Струсівка на австрійській топографічній мапі, 1869—1887 рр.
 
Міст, який розділяє Струсівку та Шманьківці
 
Головна вулиця хутора

Виникло на початку XVIII ст[3].

У Струсівці в 1880 році — 236 жителів, 1900 — 337, 1910 — 317, 1921 — 275, 1931 — 301; у 1880 році — 40 дворів, 1921 — 53, 1931 — 56.

За часів Австро-Угорщини власником маєтку в селі був Станіслав Виговський (іноді — Виховський, пол. Stanisław Józef Hilary Wychowski (Wyhowski))[4].

Струсівка, як і Шманьківці, протягом певного часу були центрами гмін, які, за розпорядженням № 632 міністра внутрішніх справ Польщі Мар'яна Зиндрама-Косцялковського (пол. Marian Zyndram-Kościałkowski) від 21 липня 1934 року, з 1 серпня 1934 року входили до новоутвореної сільської гміни Колиндяни[5].

У 1960—1970-ті рр. в Україні, як і всьому СРСР, проводили політику ліквідації «неперспективних» сіл, передусім хуторів, які нібито гальмували процес укрупнення сільських поселень. Ці поселення були приєднані до ближніх сіл і зняті з обліку.

Нині Струсівку та Шманьківці розділяє потік Самець.

Релігія

ред.

У селі була дерев'яна церква святого Йоана Богослова (дерев'яна, втрачена).

Визнавці римо-католицького обряду, які мешкали в селі Струсівка, належали до парафії з центром у Чорткові[6].

Пам'ятники

ред.

Нині на території уже як частини села Шманьківці, є лише три хрести: один, на честь скасування панщини (1848), другий на пам'ять жертвам епідемії тифу, а третій на могилі невідомого солдата, який загинув у бою під с. Залісся.

Соціальна сфера

ред.

В австрійський період на Струсівці діяли два млини. Зокрема кам’яний з двома жорнами, а дерев’яний тільки з одним. А забезпечував їхню безперебійну діяльність великий струсівецький ставок, який належав Фрідріху Плятнеру. На місці кам’яного млина, який зупинив діяльність в радянський час, вдячні нащадки на його місці у 1992 р. побудували каплицю з нагоди проголошення Незалежності України.

Діяли філії українських товариств «Просвіта»[7], «Рідна школа»[8] та інші.

Населення

ред.

За австрійською статистикою в громаді 1900[9] — 263 греко-католики, 55 римо-католики, 4 юдеїв, на фільварку — 15 юдеїв.

Населення Струсівки[9]
1900 1910 1921 1935
337 317 275 301

Відомі люди

ред.

Див. також

ред.

Примітки

ред.
  1. а б Звіт з діяльности Товариства Просвіта. — Львів, 1908. — С. 112.
  2. Огородник, М. Історична мандрівка вулицями Шманьківців / Максим Огородник // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 31 (23 квітня). — С. 3. — (Акценти).
  3. а б Добрянський, В. Матеріали давньої історії Шманьковець та замку / Володимир Добрянський // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 34 (7 травня). — С. 3. — (Акценти).
  4. Stanisław Józef Hilary Wychowski [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
  5. Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
  6. Каталог метричних книг римо-католицьких парафій Галичини (1600—1946 рр.) [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // ЦДІАЛ. — Львів, 2016.
  7. ЦДІАЛ, Ф. 348, Товариство «Просвіта» м. Львів, оп. 1, спр. 5364, листи читальні у с. Струсівка про надіслання літератури, 1907 — 1939 рр.
  8. ЦДІАЛ, Ф. 206, Українське педагогічне товариство «Рідна Школа» м. Львів, оп. 1, спр. 2408, звіти про діяльність гуртка у с. Струсівка Чортківського повіту, 1933 — 1937 рр.
  9. а б Струсівка (Стросівка) // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 232.
  10. Бойко Антон Васильович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492. — ISBN 978-966-457-338-9.
  11. Глух Іван Іванович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492—493. — ISBN 978-966-457-338-9.

Джерела

ред.