Струсівка
Струсівка (або Стросівка[1]; пол. Strusówka) — колишнє село в Україні, нині — однойменна вулиця[2] та частина села Шманьківців Тернопільської области.
| село Струсівка | |
|---|---|
| |
| Країна | Україна |
| Область | Тернопільська область |
| Район/міськрада | Чортківський район |
| Рада | Шманьківська сільська рада |
| Основні дані | |
| Перша згадка | XVIII ст. |
| Населення | 236 (1880) |
| Існувало до | 1940-х |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 48°59′10″ пн. ш. 25°55′33″ сх. д.H G O |
| Водойми | Самець, Нічлавка |
| Карта | |
  Струсівка | |
 Струсівка | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія
ред.Назва
ред.Назва має антропонімне походження, тобто назва виникла від особової назви. Можливо, Струс був представником гілки польської шляхти Струсів[3].
Історія
ред.
Виникло на початку XVIII ст[3].
У Струсівці в 1880 році — 236 жителів, 1900 — 337, 1910 — 317, 1921 — 275, 1931 — 301; у 1880 році — 40 дворів, 1921 — 53, 1931 — 56.
За часів Австро-Угорщини власником маєтку в селі був Станіслав Виговський (іноді — Виховський, пол. Stanisław Józef Hilary Wychowski (Wyhowski))[4].
Струсівка, як і Шманьківці, протягом певного часу були центрами гмін, які, за розпорядженням № 632 міністра внутрішніх справ Польщі Мар'яна Зиндрама-Косцялковського (пол. Marian Zyndram-Kościałkowski) від 21 липня 1934 року, з 1 серпня 1934 року входили до новоутвореної сільської гміни Колиндяни[5].
У 1960—1970-ті рр. в Україні, як і всьому СРСР, проводили політику ліквідації «неперспективних» сіл, передусім хуторів, які нібито гальмували процес укрупнення сільських поселень. Ці поселення були приєднані до ближніх сіл і зняті з обліку.
Нині Струсівку та Шманьківці розділяє потік Самець.
Релігія
ред.У селі була дерев'яна церква святого Йоана Богослова (дерев'яна, втрачена).
Визнавці римо-католицького обряду, які мешкали в селі Струсівка, належали до парафії з центром у Чорткові[6].
Пам'ятники
ред.Нині на території уже як частини села Шманьківці, є лише три хрести: один, на честь скасування панщини (1848), другий на пам'ять жертвам епідемії тифу, а третій на могилі невідомого солдата, який загинув у бою під с. Залісся.
Соціальна сфера
ред.В австрійський період на Струсівці діяли два млини. Зокрема кам’яний з двома жорнами, а дерев’яний тільки з одним. А забезпечував їхню безперебійну діяльність великий струсівецький ставок, який належав Фрідріху Плятнеру. На місці кам’яного млина, який зупинив діяльність в радянський час, вдячні нащадки на його місці у 1992 р. побудували каплицю з нагоди проголошення Незалежності України.
Діяли філії українських товариств «Просвіта»[7], «Рідна школа»[8] та інші.
Населення
ред.За австрійською статистикою в громаді 1900[9] — 263 греко-католики, 55 римо-католики, 4 юдеїв, на фільварку — 15 юдеїв.
| Населення Струсівки[9] | |||
|---|---|---|---|
| 1900 | 1910 | 1921 | 1935 |
| 337 | 317 | 275 | 301 |
Відомі люди
ред.- Антон Бойко (1911—?) — учасник національно-визвольних змагань[10].
- Іван Глух (1903—1937) — учасник національно-визвольних змагань[11].
- о. Іван Гордієвський (1854—1927) — український греко-католицький священник, громадський та освітній діяч, благодійник, учасник українських визвольних змагань; голова місцевої читальні товариства «Просвіта»[1].
Див. також
ред.Примітки
ред.- ↑ а б Звіт з діяльности Товариства Просвіта. — Львів, 1908. — С. 112.
- ↑ Огородник, М. Історична мандрівка вулицями Шманьківців / Максим Огородник // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 31 (23 квітня). — С. 3. — (Акценти).
- ↑ а б Добрянський, В. Матеріали давньої історії Шманьковець та замку / Володимир Добрянський // Свобода плюс Тернопільщина. — 2021. — № 34 (7 травня). — С. 3. — (Акценти).
- ↑ Stanisław Józef Hilary Wychowski [Архівовано 7 листопада 2017 у Wayback Machine.]. (пол.)
- ↑ Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 21 lipca 1934 r. o podziale powiatu czortkowskiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie [Архівовано 3 вересня 2017 у Wayback Machine.] // Dziennik Ustaw. — 1934. — № 68, poz. 632. — S. 1268. (пол.)
- ↑ Каталог метричних книг римо-католицьких парафій Галичини (1600—1946 рр.) [Архівовано 31 жовтня 2017 у Wayback Machine.] // ЦДІАЛ. — Львів, 2016.
- ↑ ЦДІАЛ, Ф. 348, Товариство «Просвіта» м. Львів, оп. 1, спр. 5364, листи читальні у с. Струсівка про надіслання літератури, 1907 — 1939 рр.
- ↑ ЦДІАЛ, Ф. 206, Українське педагогічне товариство «Рідна Школа» м. Львів, оп. 1, спр. 2408, звіти про діяльність гуртка у с. Струсівка Чортківського повіту, 1933 — 1937 рр.
- ↑ а б Струсівка (Стросівка) // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 232.
- ↑ Бойко Антон Васильович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492. — ISBN 978-966-457-338-9.
- ↑ Глух Іван Іванович // Реабілітовані історією. Тернопільська область : у 5 кн. / О. Бажан, Є. Гасай, П. Гуцал (упорядники). — Тернопіль : Терно-граф, 2018. — Кн. 5. — С. 492—493. — ISBN 978-966-457-338-9.
Джерела
ред.- Strosówka // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 409. (пол.)
- Струсівка (Стросівка) // Чортківська округа. Історично-мемуарний збірник / ред. колегія О. Соневицької та інші. — Париж — Сидней — Торонто : НТШ, Український архів, 1974. — Т. XXVII. — С. 232.
- Огородник, М. Струсівка: «Село чи хутір?» // Чортківський Вісник. — 2017. — № 42 (3 листопада). — С. 2. — (Дослідження).
- Огородник, М. Безслідно зникле село // Наш день. — 2021. — № 18 (12 травня). — С. 6.
- Огородник, М. Безслідно зникле село: із Струсівки на Чортківщині залишилася лише однойменна вуличка [Архівовано 24 травня 2021 у Wayback Machine.] // Наш день. — 2021. — 12 травня.