Відкрити головне меню

Наталя Вікторівна Строганова (нар. 1800, Санкт-Петербург, Російська імперія — пом. 1854, Санкт-Петербург, Російська імперія) — дочка дипломата і державного діяча, графа Віктора Кочубея, дружина графа Олександра Строганова

Наталя Строганова
A Brullov Natalia Stroganova.jpg
Ім'я при народженні Наталя Кочубей
Народилася 1800(1800)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Померла 1854(1854)
Санкт-Петербург, Російська імперія
Поховання Тихвінське кладовище[d]
Громадянство
(підданство)
Flag of Russia.svg Російська імперія
Національність українка
Діяльність господарка літературного салону
Титул баронеса
Конфесія православ'я
Рід Строганови[d]
Батько Віктор Кочубей
Мати Марія Васильчикова
Брати, сестри  • Sergueï Viktorovitch Kotchoubeï[d], Lev Viktorovitch Kotchoubeï[d], Vassili Viktorovitch Kotchoubeï[d] і Mikhail Viktorovič Kocubej[d]
У шлюбі з Олександр Строгонов
Діти Grigori Alexandrovitch Stroganov[d]
Нагороди
Орден Святої Катерини

ЖиттєписРедагувати

Походила з відомої української шляхетської родини Кочубеїв. Усе життя провела у Санкт-Петербурзі. В неї в юності був закоханий Олександр Пушкін. Як вважають дослідники, один із віршів Пушкіна-ліцеїста було присвячено саме Наталі Кочубей, доньці дипломата і державного діяча, міністра внутрішніх справ Російської імперії, графа Віктора Павловича Кочубея. Юна Наталя разом зі своїми батьками влітку 1812 році відпочивала в Царському Селі. Поет оспівав її під іменем прекрасної Олени. Але почуття це було напівдитячим захопленням, до того ж нерозділеним.

У 1820 роця Наталя Кочубей одружилася з графом Олександром Григоровичем Строгановим. Пушкін згодом неодноразово зустрічався з нею і в будинку її чоловіка, і в будинку Григорія Олександровича Строганова, її свекра й двоюрідного дядька дружини поета Наталі Миколаївни Пушкіної (уродженої Гончарової).

Прийнято вважати, що родина Строганових відіграла не дуже гарну роль у трагічній переддуельній історії поета. Зокрема Ідалія Полетика, позашлюбна донька Григорія Олександровича Строганова, була причетною до антипушкінської партії і, на думку багатьох дослідників, брала активну участь у змові проти поета. Та й сам Олександр Григорович Строганов ставився до Пушкіна з неприхованою неприязністю.

У 1830-х рр. Наталя Вікторівна часто відвідувала салон Карамзіних (де її всі звали «графинею Наталі» і де вона також зустрічалася з Пушкіним). У салоні багато пліткували про сімейні справи поета, до того ж не завжди доброзичливо, однак Наталя Вікторівна незмінно була на його боці.

На той час вона стала однією з блискучих петербурзьких дам, у неї закохувалися, й вона так само, як Наталі Пушкіна, славилася на балах і вважалася загальновизнаною красунею.

Деякі дослідники припускали, що саме Наталії Кочубей-Строгановій було присвячено багатолітнє «потаємне кохання» Пушкіна. Але безсумнівно одне: Пушкін не забув своє юне кохання і зберіг до Наталії Вікторівни глибоку повагу. Про це свідчить також і той факт, що в планах щодо нового роману, залишених поетом, було названо її ім'я.

ПосиланняРедагувати