Відкрити головне меню

Гіядор Стрипський
Стрипський Гіядор.jpg
Ім'я при народженні Стрипський Гіядор Миколайович
Псевдо Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко
Народився 7 березня 1875(1875-03-07)
с. Шелестове, Березький комітат, Угорське королівство, Австро-Угорщина
Помер 9 березня 1949(1949-03-09) (74 роки)
Будапешт, Друга Угорська республіка
Громадянство Австро-Угорщина Австро-УгорщинаFlag of Hungary (1946-1949, 1956-1957).svg Угорська республіка
Діяльність журналіст, поет, мовознавець, етнограф, історик
Сфера роботи історія
Alma mater Будапештський університет
Мова творів українська

Гіядор Миколайович Стрипський (псевдоніми: Я. Біленький, Ядор, М. Миколаєнко, Мікеш, С. Новик, Стороженко та інші, 7 березня 1875(18750307), с. Шелестове (нині частина смт. Кольчино Закарпатської області — 9 березня 1949, в інших джерелах — 9 березня 1946, Будапешт) — закарпатський діяч, історик, філолог і етнограф, дійсний член Наукового товариства ім. Шевченка та член Румунської АН.

ЖиттєписРедагувати

Освіту здобув у Будапешті, Львові й Клужі, співпрацював з Володимиром Гнатюком і Іваном Франком, прихильник народовецької орієнтації закарпатського культурно-мовного розвитку; співробітничав з о. Августином Волошином у «Науці» і додатку «Село» (1907).

Під час першої світової війни видавав журнал «Ukránia» у Будапешті, у 1919 редактор «Русько-Країнської Правди».

У 1920 залишився в Королівстві Угорщина, де був міністерським радником і далі досліджував культуру й історію Закарпаття.

У 19411943 провідний член «Подкарпатського Общества Наук», у видавництві якого багато друкувався.

Писав також угорською і словацькою (псевдонім Belon Rusinský) мовами.

ПраціРедагувати

Найвизначніші праці:

  • «Угро-руські літописні записки»,
  • «Старша руська письменність на Угорщині»,
  • «З старшої письменности угорської Руси»,
  • «Гді документи старшей історії Подкарпатской Руси?»,
  • «Етнографічний опис Угорської Русі»,
  • «Православно-грецькі культурні сліди поміж мадярами Арпадової доби»,
  • «Найстаріший румунський друк латинкою»,
  • «Пам'ятки русько-української мови і літератури» та ін.

Перекладав угорською мовою українські літературні твори (Шевченка, Франка, Руданського, Коцюбинського), «Слово о полку Ігоревім».

ДжерелаРедагувати

ПосиланняРедагувати