Стоян Йорданов

болгарський футболіст

Стоян Йорданов (болг. Стоян Йорданов, нар. 29 січня 1944, Софія) — болгарський футболіст, що грав на позиції воротаря. Виступав, зокрема, за ЦСКА (Софія), а також національну збірну Болгарії.

Ф
Стоян Йорданов
Особисті дані
Народження 29 січня 1944(1944-01-29) (80 років)
  Софія, Болгарія
Громадянство  Болгарія
Позиція воротар
Юнацькі клуби
1954–1961
1961–1963
Болгарія «Академік» (Софія)
Болгарія ЦСКА (Софія)
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1963–1977 Болгарія ЦСКА (Софія) 241 (-?)
1977–1978 Болгарія «Слівен» 28 (?)
1978–1979 Болгарія «Черно море» 3 (-?)
Національна збірна
Роки Збірна І (г)
1968–1975 Болгарія Болгарія 25 (-?)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

Клубна кар'єра ред.

Вихованець клубу «Академік» (Софія), з якого 1961 року потрапив до структури ЦСКА (Софія).

12 травня 1963 року дебютував у першій команді «армійців» в матчі проти «Хіміка» (Димитровград), зберігши свої ворота в недоторканності (4:0). Він залишався в ЦСКА до 1977 року, провівши за клуб 241 матч в елітному чемпіонаті і став за цей час є 7-разовим чемпіоном Болгарії та 5-разовим володарем Кубка Болгарії[1]. У сезоні 1966/67 він був частиною команди, яка дійшла до півфіналу Кубка європейських чемпіонів. Утримує рекорд найдовшої серії без пропущених голу в групі А — у сезоні 1970/71 Йорданов залишав свої ворота «сухими» протягом 1202 хвилин[2].

Протягом сезону 1977/78 років захищав кольори клубу «Слівен», а завершив ігрову кар'єру у команді «Черно море», за яку провів 3 гри у чемпіонаті в сезоні 1978/79.

Виступи за збірну ред.

У складі збірної до 18 років брав участь у чемпіонаті Європи серед юніорів 1962 року в Румунії, на якому болгари не вийшли з групи[1].

10 квітня 1968 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Болгарії в грі відборі на Олімпійській ігри 1968 року проти ФРН (4:1). Пройшовши німців, болгари кваліфікувались у фінальну частину Олімпійських ігор у Мексиці, де здобули срібні медалі. На турнірі Йорданов зіграв у 5 іграх, в тому числі і у програному фінальному матчі[3].

Згодом у складі збірної Йорданов був учасником чемпіонату світу 1970 року у Мексиці[4]. Він був запасним воротарем і відіграв лише останню гру проти Марокко (1:1), після того, як основний голкіпер Сімеон Сімеонов пропустив вісім голів у перших двох матчах і болгарська команда програвши ті матчі вже втратила шанси на вихід з групи.

Загалом протягом кар'єри у національній команді, яка тривала 8 років, провів у її формі 25 матчів[1].

Тренерська кар'єра ред.

По завершенні кар'єри гравця повернувся в ЦСКА (Софія), де працював тренером воротарів періоди з літа 1979 по 1983, з 1984 по 1985, з 1990 по 1994, з 2000 по 2003, в 2005 і з 2007 по 2008 роки, а в травні 2002 року недовго був в.о. головного тренера ЦСКА після уходу італійця Луїджі Сімоні[1].

Також працював тренером воротарів збірної Болгарії за часів Христа Стоїчкова з 2004 року, тренером молодіжної збірної Болгарії та головним тренером «Монтани»[1].

З січня 2009 року він був помічником тренера у саудівському «Аль-Аглі» (Джидда) в штабі свого співвітчизника Стойчо Младенова[1].

Титули і досягнення ред.

ЦСКА (Софія): 1961/62, 1965/66, 1968/69, 1971/72, 1972/73, 1974/75, 1975/76
ЦСКА (Софія): 1964/65, 1968/69, 1971/72, 1972/73, 1973/74

Примітки ред.

  1. а б в г д е Стоян Йорданов — FCCSKA.com фенсайт на ЦСКА. www.fccska.com (болг.). Процитовано 6 січня 2021.
  2. Гонещият рекорд вратар на ЦСКА: Не мисля за статистиката - БГ футбол. dsport.bg. Процитовано 6 січня 2021.
  3. Football Tournament 1968 Olympiad. www.rsssf.com. Процитовано 6 січня 2021.
  4. 1970 FIFA World Cup Mexico [Архівовано 2011-10-13 у Wayback Machine.]

Посилання ред.