Сторчак Василь Валерійович

футболіст

Василь Валерійович Сторчак (нар. 21 червня 1965, Ковель) — колишній радянський та український футболіст, який грав на позиції як нападника, так і півзахисника та захисника. Відомий за виступами у вищій лізі чемпіонату СРСР, вищій лізі чемпіонату України, вищих дивізіонах Росії та Молдови.По закінченні футбольної кар'єри — український футбольний тренер.

Ф
Василь Сторчак
Особисті дані
Повне ім'я Василь Валерійович Сторчак
Народження 21 червня 1965(1965-06-21) (58 років)
  Ковель
Зріст 183 см
Вага 75 кг
Громадянство  Україна
Позиція нападник, півзахисник, захисник
Інформація про клуб
Поточний клуб завершив виступи
Юнацькі клуби
ДЮСШ Ковель
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
1984-1985 СРСР «СКА Карпати» 6 (0)
1986 СРСР «Торпедо» (Луцьк) 3 (1)
1986-1988 СРСР «Дніпро» (Дніпропетровськ) 11 (1)
1988 СРСР «СКА Карпати» 15 (3)
1989-1991 СРСР «Металург» З 91 (25)
1992 Україна «Металург» З 16 (1)
1992-1995 Росія «Асмарал» (Москва) 76 (20)
1993-1995   Росія «Асмарал-д» 6 (3)
1995-1996 Росія «Сокіл-ПЖД» 35 (1)
1997 Україна «Торпедо» (Запоріжжя) 22 (2)
1998 Молдова «Конструкторул» (Кишинів) 11 (1)
1998 Україна СК «Миколаїв» 16 (1)
2001 Україна «СДЮШОР-Металург» (Запоріжжя) 3 (0)
Тренерська діяльність**
Роки Команда Посада
2016 СРСР «Металург» З (тренер)
Звання, нагороди
Нагороди
Майстер спорту СРСР
Майстер спорту СРСР

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.

** Тільки на посаді головного тренера.

Клубна кар'єра ред.

Василь Сторчак народився в Ковелі, та є вихованцем місцевої ДЮСШ, де його першими тренерами були Дмитро Номанчук, Ігор Царьов та Олександр Жук.[1] Першою командою майстрів молодого футболіста став армійський клуб зі Львова «СКА Карпати», який на той час виступав у першій союзній лізі. У цій команді Василь Сторчак також двічі був переможцем чемпіонату Збройних Сил СРСР.[2] Після завершення військової служби футболіст повернувся на Волинь, де став гравцем луцької команди другої ліги «Торпедо». Проте в луцькій команді Сторчак зіграв лише 3 матчі[3], та став гравцем клубу вищої ліги «Дніпро» (Дніпропетровськ).[4] У першому сезоні за дніпропетровський клуб футболіст грав виключно за дублюючий склад команди. Проте у цьому році Василь Сторчак був включений до заявки збірної УРСР на футбольний турнір Спартакіади народів СРСР, який відбувався на стадіонах міст України. Цей турнір українська команда виграла, перемігши у фіналі збірну Узбецької РСР з рахунком 1-0, а за перемогу на турнірі Василь Сторчак, крім золотих медалей, отримав також звання майстра спорту СРСР.[5][6][1][2] У 1987—1988 роках Сторчак грав і в основному складі «Дніпра», проте за два роки у чемпіонаті СРСР зіграв лише 11 матчів, і в середині 1988 року знову став гравцем клубу «СКА Карпати». У 1989 році Василь Сторчак став гравцем іншої команди першої ліги запорізького «Металурга». У першому ж сезоні в новій команді футболіст стає одним із кращих бомбардирів клубу, відзначившись за сезон 15 забитими м'ячами.[7] У наступному сезоні Сторчак у складі запорізького клубу також був у числі кращих бомбардирів, відзначившись за сезон 9 забитими м'ячами[8], а «Металург», хоч і зайняв лише 3 місце в першій лізі, уперше за свою історію здобув путівку до вищої радянської ліги у зв'язку із відмовою грати у радянських змаганнях команд із Грузії та Литви. У 1991 році Василь Сторчак разом із запорізькою командою розпочав виступи у вищій радянській лізі, де команда-дебютант зуміла кілька разів приємно здивувати своїх уболівальників, у тому числі на самому початку першості обігравши вдома іменитий московський «Спартак» з рахунком 2-1.[9] Після розпаду СРСР Василь Сторчак у складі «Металурга» розпочав виступи у вищій українській лізі, проте відразу після початку другого чемпіонату України разом із головним тренером команди Ігорем Надєїним покинув запорізький клуб[10], та перебрався до російської вищої ліги, де розпочав виступи за добре фінансово забезпечений на той час московський «Асмарал». Перші два роки Сторчак грав за московський коуб у вищій лізі, проте пізніше у «Асмарала» розпочались фінансові труднощі, і клуб вибув до першої ліги. У першій лізі за «Асмарал» український нападник грав ще півтора року, та став гравцем іншої першолігової російської команди «Сокіл-ПЖД» із Саратова. На початку 1997 року Василь Сторчак повернувся до Запоріжжя, де став гравцем вищолігового клубу «Торпедо». У складі автозаводців вже досвідчений футболіст грав до кінця 1997 року, а з початку 1998 року розпочав виступи за вищоліговий молдовський клуб «Конструкторул». У кишинівському клубі Сторчак грав протягом півроку, та повернувся до української вищої ліги, де грав за СК «Миколаїв» протягом півроку. Пізніше Василь Сторчак зіграв у другій українській лізі за фарм-клуб «Металурга» «СДЮШОР-Металург», грав також за аматорський клуб ЗАЛК, після чого завершив виступи на футбольних полях.

Після закінчення кар'єри футболіста ред.

Після завершення виступів на футбольних полях Василь Сторчак розпочав тренерську кар'єру. У 2013—2016 роках колишній футболіст був головним тренером аматорського футбольного клубу «Россо Неро».[11] Після відновлення виступів запорізького «Металурга» в чемпіонатах України Василь Сторчак увійшов до тренерського штабу команди.[12]

Досягнення ред.

  • Переможець Спартакіади народів СРСР — 1986.
  • Бронзовий призер першої ліги СРСР — 1990
  • Провів відповідно 9 та 2 матчі у «срібному» та чемпіонському сезонах «Дніпра» (1987-1988 роки), що недостатньо для вручення медалей

Факти ред.

  • У Ковелі — місті, в якому Василь Сторчак народився та розпочав своє заняття футболом — проводиться щорічний юнацький футбольний турнір на призи Василя Сторчака.[2]
  • Василь Сторчак включений до списку 50 найкращих футболістів «Металурга» (Запоріжжя) всіх часів під № 40.[10]

Примітки ред.

  1. а б «Хрестоносці» землі Волинської: десятка найталановитіших футболістів-волинян
  2. а б в Футбольний турнір на честь майстра спорту СРСР Василя Сторчака
  3. ФК «Волинь» — Статистика
  4. ФК «Волинь». Історія. Архів оригіналу за 27 листопада 2017. Процитовано 14 лютого 2017. 
  5. Футбол-87: Справочник-календарь / составитель Н. Я. Киселёв — «Лениздат», 1987 (рос.)
  6. Футбол-87: Справочник-календарь — Москва: Лужники, 1987 (рос.)
  7. «Металург» Запоріжжя — 1989. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2017. 
  8. «Металург» Запоріжжя — 1990. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2017. 
  9. Слава першого млинця
  10. а б 50 кращих. Металург Запоріжжя (частина перша)
  11. У Запоріжжі буде футбольна команда, яка заявиться а Другу лігу. Архів оригіналу за 15 лютого 2017. Процитовано 14 лютого 2017. 
  12. Аматори, на старт!

Посилання ред.