Вікіпедія

Столар Вадим Михайлович

український політик

Вадим Михайлович Столар (10 серпня 1982(1982-08-10), Київ) — український бізнесмен та проросійський політик, народний депутат VI (Партія регіонів[2]) та IX (ОПЗЖ)[3] скликань. У 2019 — 2022 роках — керівник київського осередку «ОПЗЖ»[4], депутат Київської міської ради[5]. Фігурант журналістських розслідувань, зокрема Bihus.info, згідно з якими він пов'язаний із головою ОП Андрієм Єрмаком у скандальних будівельних проєктах Києва.[6][7] У 2012 голосував за скандальний Закон України «Про засади державної мовної політики» , відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка».

Столар Вадим Михайлович
Народився 10 серпня 1982(1982-08-10) (41 рік)
Київ, Українська РСР, СРСР
Країна  Україна
Діяльність політик, Верховна Рада України, Верховна Рада України VI скликання
Alma mater Київський університет права НАН України
Членство Верховна Рада України IX скликання і Верховна Рада України VI скликання
Посада народний депутат України[1] і народний депутат України
Партія Партія регіонів
Конфесія православ'я
Україна Народний депутат України
VI скликання
Партія регіонів 27 квітня 2010 — 12 грудня 2012
IX скликання
ОПЗЖ 29 серпня 2019 —

Картка на сайті Верховної Ради України

Перед повномасштабним вторгненням РФ до України переїхав до Ніцци[8][9].

Життєпис ред.

Народився 10 серпня 1982 року в Києві[10]. Дитинство пройшло на Оболоні. За власними словами Столара, на формування його характеру вплинув дідусь, який, рятуючи людей у Чорнобилі, сам постраждав і залишився прикутим до інвалідного візка[11] Пам'ять про нього він вшанував у 2012 році, подарувавши рідному місту нову будівлю музею історії Києва, який протягом 8 років не мав власного приміщення[12]. З дитинства займався вільною боротьбою на базі «Динамо», виступав на міжнародних змаганнях, після серйозної травми був змушений залишити професійний спорт[13]. 2000 року одружився з Інною Майструк[13]. Володіє англійською і німецькою мовами.[14]

2003 — закінчив Київський університет права НАН України (спеціальність «Правознавство»)[14].

2012 оплатив будівництво храму святого Нестора Літописця УПЦ МП на території Київського університету права[15]. 19 вересня 2013 року храм було освячено і відкрито.[16]

В рамках підготовки до святкування 200-річчя від дня народження Тараса Шевченка Столар оплатив створення цифрової бази бібліотеки Національного музею Шевченка і підключення музею до інтернету[17].

2013 — став партнером фотоконкурсу з наповнення Вікісховища зображеннями пам'яток природи Вікі любить Землю.[18][19]

Бізнес ред.

Почав працювати з 15 років. У 16 років почав самостійну підприємницьку діяльність[20]. Заснував ферму з вирощування печериць у селі Мотовилівка Фастівського району. Пізніше створив велике агропідприємство[21].

1999—2000 — менеджер туристичної компанії «Яна». 2001—2007 — директор ТОВ «Відродження» (з 2004 — ТОВ «Торговий дім» Відродження").

У червні 2020 став власником юридичних осіб проросійського телеканалу «Rabinovich TV» та «Всі новини» (цифрова ліцензія останнього була анульована Національною радою з питань телебачення і радіомовлення 30 жовтня 2019 року). На їхній базі 9 серпня 2020 був запущений проросійський канал Kyiv.live.

Політика ред.

2006 — обраний депутатом Київської обласної ради за списком партії «Наша Україна»[14]. 2010 року став народним депутатом України від Партії регіонів[14]. Член Комітету ВРУ з питань боротьби з організованою злочинністю і корупцією. У серпні 2012 року вийшов з Партії регіонів.[22]

За 2,5 роки в парламенті Столар не запропонував жодного законопроєкту або правок до законів[23]. За словами народного депутата Володимира Бондаренка, Столар бив його в обличчя під час розблокування трибуни ВРУ[24]. Двічі судився з Денисом Силантьєвим за те, що його нібито обмовляли, і двічі суд відхиляв позови Столара[25][26].

У 2012 голосував за скандальний Закон України «Про засади державної мовної політики» — неофіційно відомий як «Закон Ківалова-Колесніченка», який пізніше Конституційний Суд визнав неконституційним і таким, що втратив чинність.

Народний депутат України 9-го скликання[27]. Член Комітету Верховної Ради з питань аграрної та земельної політики[28].

З грудня 2019 — керівник київського осередку проросійської партії «ОПЗЖ»[4].

Участь у виборах ред.

На парламентських виборах 2012 року балотувався самовисуванцем у народні депутати України по одному з одномандатних мажоритарних округів Києва. Напередодні виборів Вадим Столар закрив небезпечну забудову на Оболоні по вулиці Прирічній, між будинками № 3 і № 5[29]. Столар програв вибори, посівши друге місце, поступившись опозиційному кандидату від ВО «Батьківщина» Олександру Бригинцю[30]. До оголошення результатів Столар привітав із перемогою опонента[31].

Кандидатом у народні депутати на парламентських виборах 2014 року за одномандатим в.о. у Києві, де поступився Білецькому Андрію, засновнику та командиру батальйону «Азов».[32]

2019 — обраний нардепом від проросійської ОПЗЖ.

Скандали ред.

Докладніше: Афера «Еліта-Центр»

Столар був одним із засновників ТОВ "Компанія «Еліта-Будінвест», що мала стосунок до афери «Еліта-Центр» (2006)[33]. Це дало підстави майбутньому народному депутату Д. Силантьєву поширювати інформацію про причетність В. Столара до афери як співзасновника компанії "Еліта-Центр", а судовий позов з вимогою спростування цієї інформації В. Столар програв (2012)[34]. За даними МВС та прокуратури, Столар не фігурував і до відповідальності не притягався.[22]

2017 — журналісти зафіксували Столара з мером Віталієм Кличком на приватному літаку, що летів з Неаполя, після чого вийшло розслідування про офшорну чартерну компанію і її непрозорі бізнесові зв'язки з мером[35][36][37].

14 листопада 2018 за інформацією проєкту «Схеми: корупція в деталях» В. Столара таємно привозили до Адміністрації Президента[38]. У адміністрації заявили, що Порошенко не зустрічався з бізнесменом, але відмовилися повідомити, з ким саме Столар зустрічався[39].

Перед повномасштабним вторгненням Росії виїхав з України й після цього не брав участі у жодному засіданні парламенту[40].

У січні 2023 році журналісти bihus.info розкрили зв'язки Столара і голови ОП Єрмака через спільні кінопроєкти з Артемом Колюбаєвим. Останній заснував кінокомпанію «Мейнстрім Пікчерз» і отримав суттєву державну підтримку своїм кінопроєктам після приходу до влади Зеленського. Колюбаєв розширив свій вплив у кінобізнесі та будівництві, будучи асоційованим із бізнес-проєктами Столара та Медведчука. Його будівельні компанії, зокрема ENSO, взаємодіяли з компаніями, пов'язаними з іншими відомими діловими особами України, такими як Столар та Ігор Кушнір. Колюбаєв переструктурував свої бізнес-інтереси, особливо після вторгнення Росії 2022 року.[7][41]

У лютому 2023 р. СБУ провела обшуки у Столара в рамках кримінального розслідування певних будівельних компаній Києва та легалізації корупційних коштів підозрюваного у держзраді Медведчука.[42]

Сім'я ред.

Розлучений.[43] Діти[44]:

  • Столар Діана — 14.06.2001—6.12.2020[45]
  • Столар Джемма — 01.06.2007
  • Столар Єва — 23.09.2009
  • Столар Давид — 03.08.2012
  • Столар Даніель —  25.08.2015

Примітки ред.

  1. ↑ http://w1.c1.rada.gov.ua/pls/radac_gs09/d_index_arh?skl=6
  2. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua. Процитовано 7 червня 2019.
  3. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. itd.rada.gov.ua. Архів оригіналу за 26 листопада 2020. Процитовано 1 жовтня 2020.
  4. ↑ а б Столар очолив київську організацію партії ОПЗЖ. РБК-Україна (рос.). Процитовано 16 грудня 2019.
  5. ↑ Депутати Київради. kmr.gov.ua.
  6. ↑ Кінопартнер Єрмака за останні півроку отримав бюджетні мільйони, попрацював на забудовника, зайнявся цінними паперами і став виробником БПЛА. Bihus.Info (укр.). 9 жовтня 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  7. ↑ а б Як кіносоратник Єрмака увійшов в бізнес будівельного магната Столара — журналістсьске розслідування. Зеркало недели | Дзеркало тижня | Mirror Weekly. Процитовано 10 жовтня 2023.
  8. ↑ Батальйон “МОНАКО”. Як УП знайшла елітних біженців на Лазурному узбережжі | Українська правда (uk-UA) , процитовано 18 квітня 2024
  9. ↑ Батальйон “МОНАКО”. УП знайшла елітних біженців на Лазурному узбережжі. Українська правда (укр.). Процитовано 18 квітня 2024.
  10. ↑ ЖЕНЩИНА ДЛЯ ГЕРОЯ/Яна Столар: «Я счастлива. Я летаю». Архів оригіналу за 18 квітня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  11. ↑ - YouTube. www.youtube.com.
  12. ↑ Помилка цитування: Неправильний виклик тегу <ref>: для виносок під назвою :0 не вказано текст
  13. ↑ а б Вадим Столар: страна мечты — это реально
  14. ↑ а б в г Столар Вадим. file.liga.net.
  15. ↑ Вадим Столар финансировал строительство Храма преподобного Нестора Летописца. interfax.com.ua.
  16. ↑ При поддержке Вадима Столара в Киеве стало одним храмом больше. ukranews.com.
  17. ↑ » Вадим Столар и Стрит Воркаут Украина презентовали новый спортивный проект. crimelist.ru.
  18. ↑ Партнери / Partners – Вікі любить Землю. wikilovesearth.org.ua.
  19. ↑ Вікі любить Землю — Вікімедіа Україна. ua.wikimedia.org.
  20. ↑ Вадим Столар: СТРАНА МЕЧТЫ – ЭТО РЕАЛЬНО!. // pl.com.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  21. ↑ Вадим Столар: СТРАНА МЕЧТЫ – ЭТО РЕАЛЬНО!. // pl.com.ua. Архів оригіналу за 31 жовтня 2012. Процитовано 18 жовтня 2012. {{cite web}}: Cite має пустий невідомий параметр: |datepublished= (довідка)
  22. ↑ а б Столар Вадим Михайлович | Компромат и Биография. Новости, фото и публикации. www.facenews.ua.
  23. ↑ Офіційний портал Верховної Ради України. w1.c1.rada.gov.ua.
  24. ↑ На бютовца Бондаренко во время потасовки в Раде напали три регионала. LIGA. 18 груд. 2010 р.
  25. ↑ В ЕС ждут, когда заработает Рада. glavcom.ua.
  26. ↑ Силантьев дважды выиграл суд у соучредителя «Элита-Центр» Столара.
  27. ↑ Фракція «Опозиційної платформи – За життя» в новій Раді: список народних депутатів Сегодня (26 липня 2019)
  28. ↑ Парламент затвердив список своїх комітетів і їх склад. ХТО В ЯКОМУ Новинарня (29.08.2019)
  29. ↑ - На месте опасной стройки Вадим Столар поставит детскую и спортивную площадки. Архів оригіналу за 20 жовтня 2013. Процитовано 8 березня 2013.
  30. ↑ Результати Голосування на виборчих дільницях округу. Архів оригіналу за 2 грудня 2012. Процитовано 8 березня 2013.
  31. ↑ Столар поблагодарил своих избирателей и поздравил Бригинца. glavred.info.
  32. ↑ Відомості про підрахунок голосів виборців в одномандатному виборчому окрузі №217 (м.Київ). web.archive.org. 30 жовтня 2014. Архів оригіналу за 30 жовтня 2014. Процитовано 22 грудня 2023.
  33. ↑ "Еліта-Центр" укладала фіктивні договори про дольову участь в будівництві | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Процитовано 22 лютого 2024.
  34. ↑ Округ 217. ’’Еліта-центр’’ на Оболоні не пройде. Я виграв суд у Столара. Українська правда - Блоги. Процитовано 18 квітня 2024.
  35. ↑ Чартер на трьох (розслідування). Радіо Свобода (укр.). Процитовано 7 червня 2019.
  36. ↑ “Схеми”: Кличко літає на приватному літаку з главою “Укрбуду” Микитасем. Українська правда (укр.). Процитовано 7 червня 2019.
  37. ↑ Мер Кличко літає чартером із забудовником Києва Микитасем і бізнесменом Столаром | Каталог ФАР | ЧЕСНО. www.chesno.org. Процитовано 22 лютого 2024.
  38. ↑ Бізнесмена Вадима Столара таємно завозили у Адміністрацію президента – «Схеми». Радіо Свобода (укр.). Процитовано 7 червня 2019.
  39. ↑ ЗМІ: Відомого київського бізнесмена таємно возили до адміністрації Порошенка. thebabel.com.ua (укр.). 17 грудня 2018. Процитовано 7 червня 2019.
  40. ↑ В Раді ініціювали позбавлення мандатів нардепів з “батальйону Монако”. Українська правда (укр.). Процитовано 18 серпня 2022.
  41. ↑ Партнер Єрмака почав входити в будівельний бізнес Столара-Медведчука – Bihus.Info. Українська правда (укр.). Процитовано 10 жовтня 2023.
  42. ↑ СБУ розповіла деталі обшуків у нардепа та забудовника Вадима Столара. babel.ua (укр.). 1 лютого 2023. Процитовано 10 жовтня 2023.
  43. ↑ "Дякую за ці 23 роки": депутат Столар оголосив про розлучення. ТаблоID (укр.). Процитовано 10 жовтня 2023.
  44. ↑ Суп Инна Столар. Архів оригіналу за 14 червня 2015. Процитовано 22 жовтня 2013.
  45. ↑ Украина, Комментарии (11 грудня 2020). Раптова смерть дочки нардепа Столара. Коментарі Україна (укр.). Процитовано 22 лютого 2024.

Джерела ред.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Столар Вадим Михайлович
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Столар_Вадим_Михайлович&oldid=42345731