Стоколос кострубатий

вид рослин
(Перенаправлено з Стоколос-висюк)

Стоколос кострубатий[1], бромус розчепірений[1][2], стоколос-висюк[1], стоколос розчепірений[1], стоколоса патлата[1] (Bromus squarrosus) — вид рослин родини тонконогові (Poaceae), поширений у Європі, західній і центральній Азії, Північній Африці.

Стоколос кострубатий
Біологічна класифікація редагувати
Царство: Рослини (Plantae)
Клада: Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада: Покритонасінні (Angiosperms)
Клада: Однодольні (Monocotyledon)
Клада: Комелініди (Commelinids)
Порядок: Тонконогоцвіті (Poales)
Родина: Злакові (Poaceae)
Підродина: Мітлицевидні (Pooideae)
Рід: Стоколос (Bromus)
Вид:
Стоколос кострубатий (B. squarrosus)
Біноміальна назва
Bromus squarrosus

Опис ред.

Однорічна або дворічна трав'яниста рослина 25–40 см. Стебла прямостійні або висхідні. Листові піхви запушені; листові пластинки плоскі, до 15 см × 2–5 мм, запушені; лігули ≈1 мм. Нижня квіткова луска самого нижнього квітки в колоску ромбічна, з широким плівчастим краєм, (5)6–8 мм шириною; її довжина тільки на 1/4–1/5 перевищує ширину; ості при плодах відігнуті, у нижніх квітках коротше, а у верхніх — довше самої луски. Волоть нещільна, (5)20 × 4–6 см, зазвичай малоколоскова, з нерозгалуженими гілочками. 2n = 14[2][3].

Поширення ред.

Поширений у Європі, західній і центральній Азії, Північній Африці; інтродукований у Канаді, США[4][5].

В Україні вид зростає в степах, на кам'янистих відслоненнях, пісках, в сухих борах і суборах, як бур'ян на луках, узліссях, біля доріг, по узбіччях полів, в посівах — у Лісостепу, Степу та гірському Криму часто; в Поліссі дуже рідко; в Карпатах відомо 1 місце знаходження (Яремчанський район Івано-Франківської області). Бур'ян[2].

Галерея ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в г д Bromus squarrosus // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — ISBN 966-00-0355-2.
  2. а б в Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наукова думка, 1987. — С. 441. (рос.)(укр.)
  3. Flora of China. Процитовано 25.02.2019. (англ.)
  4. Euro+Med Plantbase. Процитовано 25.02.2019. (англ.)
  5. Germplasm Resources Information Network (GRIN). Процитовано 25.02.2019. (англ.)