Стогнії
Стогнії́ — село в Золочівській громаді Богодухівського району Харківської області України. Населення становить 95 осіб.
| село Стогнії | |
|---|---|
_02.jpg) | |
| Країна |  Україна
|
| Область | Харківська область |
| Район | Богодухівський район |
| Громада | Золочівська селищна громада |
| Облікова картка | Стогнії |
| Основні дані | |
| Засноване | 1700 |
| Населення | 95 |
| Площа | 0,363 км² |
| Густота населення | 261,71 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 62214 |
| Телефонний код | +380 5764 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 50°22′09″ пн. ш. 35°56′35″ сх. д. / 50.36917° пн. ш. 35.94306° сх. д.Координати: 50°22′09″ пн. ш. 35°56′35″ сх. д. / 50.36917° пн. ш. 35.94306° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
165 м[1] |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | 62210, Харківська обл., Золочівський р-н, с. Одноробівка, вул. Молодіжна, 11[2] |
| Сільський голова | Гой Людмила Миколаївна[2] |
| Карта | |
  Стогнії | |
 Стогнії | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Географія ред.
Село Стогнії знаходиться на відстані 4,5 км від річки Уди (правий берег), на відстані 2 км розташовані села Баранівка, Одноробівка, Цилюрики. По селу протікає пересихаючий струмок з загатами. На відстані 2,5 км знаходиться залізнична станція Сніги.
Назва ред.
Цей мальовничий населений пункт був заснований близько 350 років тому козаком Стогнієм, на честь якого і був названий.
Історія ред.
У 1862 році село мало назву хутір Стогнієв та розташовувалося у Золочівській волості Харківського повіту[3]
Станом на 1864 рік у казенному хуторі Стогнії в урочищі Стогнієвому налічувалось 10 подвір'їв. У ньому мешканців обох статей — 82, з них чоловіків — 37 і жінок — 42[4]. Поряд з хутором Стогнії знаходилися хутори Бігдани, Сусли, Сірий і Цилюрики. Станом на 1904 рік хутори Стогнії, Бігдани, Сірий, Сусли входили до складу парафії Миколаївської церкви села Березівка. Дерев'яна церква однопристольна збудована в 1767 році[5].
У селі Стогнії діяло колективне господарство «Промінь» з вирощування молодняку курей та інших видів свійських птахів (качок, гусей, цесарок). У колгоспі функціонував інкубатор. Згодом був відділок Івашківського відгодівельного радгоспу. Із заснуванням Івашківської птахофабрики (1960)[6] колгосп «Промінь», відділок Івашківського відгодівельного радгоспу увійшли до її складу.[7]
Відомі люди ред.
- Стогній Іван Петрович (1934—2019) — український науковець, доктор філософських наук, професор, перший ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі, заслужений працівник освіти України, заслужений працівник освіти України, лауреат Міжнародної премії імені Григорія Сковороди, повний кавалер ордена «За заслуги», почесний громадянин міста Переяслав-Хмельницького (1996).[8]
Галерея ред.
-
Вид на село (2018) -
Краєвид села Стогнії в оточенні полів -
Дощаний поміст до криниці -
Краєвид села Стогнії -
Струмок з загатами
.jpg)
_01.jpg)
Примітки ред.
- ↑ Прогноз погоди в селі Стогнії
- ↑ а б Одноробівська сільська рада
- ↑ .рос. дореф. Памятная Книжка Харьковской губерніи. Издана Харьковскимъ Губернскимъ Статистическимъ Комитетомъ. Харьковъ. Въ Университетской типографіи. 1862. IV + 234 с.
- ↑ Харьковская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLVI. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1869 — XCVI + 209 с.
- ↑ Справочная книга для Харьковской епархии/ Состав..Иван Самойлович (секретар Харьковской Духовной Консистории). Харьков: Литография И. М. Варшавчика, 1904. С. 97— 98.
- ↑ Синельников, В. М. Золочів [Текст] : іст.-краєзнав. нарис / В.М. Синельников, В.І. Соколовський, М.Х. Шаповалов. — Харків : Прапор, 1972. — 64 с.
- ↑ Життя віддане людям. Зоря. (газ.)— 2016. — 2 квітня. — С.3.
- ↑ Помер професор Іван Петрович Стогній. phdpu.edu.ua. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені Григорія Сковороди. 25 травня 2019. Процитовано 5 жовтня 2019.
Джерела ред.
- Стогнії // Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Харківська область / Ред. кол. тому: Сіроштан М. А. (голова редкол.), Астахов В. І., Бурик Г. Г., Голиков С. З., Драч А. С., Дяченко М. Т., Колісник М. К., Ксензенко М. І., Лавриненко Л. Л., Мірошников І. Я., Михаєвич М. А., Окладной Г. М., Островський С. Я., Романенко К. Ф., Рущенко П. Т., Рибалка І. К., Селіванов В. М. (відп. секр. редкол.), Скляров Ю. О., Слюсарський А. Г., Сиров П. К., Шиян К. К., Ярмолович О. М. АН УРСР. Інститут історії. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967. — С. 525.
|
Це незавершена стаття з географії Харківської області. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |