Відкрити головне меню

Сте́фан Фортунат Порембо́вич (пол. Stefan Fortunat Porębowicz, 1904, Львів — 27 березня 1984, Варшава) — архітектор.

Стефан Порембович
Народження 1904(1904)Львів
Смерть 27 березня 1984(1984-03-27)Варшава
Поховання Повонзківський цвинтар
Громадянство
(підданство)
Flag of Poland.svg Польща
Навчання Національний університет «Львівська політехніка»
Діяльність архітектор
Праця в містах Львів, Гданськ, Варшава
Архітектурний стиль функціоналізм
Заклад Варшавська політехніка і Ґданський політехнічний університет
Батько Едвард Порембович

БіографіяРедагувати

Народився у Львові, в родині професора університету, письменника і перекладача Едварда Порембовича.[1] 1931 року закінчив Львівську політехніку.[2] Серед викладачів з фаху був зокрема Владислав Дердацький. Від 1931 року старший асистент, а від 1940 — ад'юнкт на кафедрі утилітарного будівництва. Протягом 19321934 років був членом Політехнічного товариства у Львові.[3] 1937 року обраний віце-президентом львівського відділу SARP (спілки архітекторів)[4]. Спорудив у Львові ряд будинків у стилі функціоналізму. Після Другої світової війни професор Гданської політехніки, а згодом — Варшавської. У Варшаві працював у Бюро проектів служби здоров'я. Помер там само.[1]

Архітектурні праціРедагувати

  • III нагорода конкурсу на проект санаторію в Моршині (1934, спільно з Романом Христовським)[5].
  • III нагорода конкурсу на будівлю міських електричних закладів у Львові (1934, спільно з Анджеєм Фридецьким)[6].
  • «Дім солдата» на нинішній площі Петрушевича, 2 у Львові. Спільний проект 1935 року Стефана Порембовича та Анджея Фридецького передбачав оригінальне поєднання кіно- та театрального залу. Будівництво велось від 1938 року, але через початок війни не завершено. Добудовано лише в радянський час (1961 року) за проектом Людмили Нівіної.[7]
  • Проект дому Польського історичного товариства у Львові. Розроблений для закритого конкурсу 1938 року. Не був прийнятий до реалізації.[8]
  • Костел Короля Христа в місцевості Козельники, нині вулиця Зелена у Львові. Спроектовано спільно з Романом Христовським у 19361937 роках. До 1939 року незавершений, пізніше перебудований на промислові приміщення.
  • Санаторій у Великому Любіні (до 1939).
  • Житловий будинок на вулиці Літній у Львові (1930-ті).
  • Вілла інженера Б. Шиманського на вулиці Гіпсовій, 36 у Львові (19361939)[9]. Будинок П. Мокрицької під № 38 на тій же вулиці (19371938)[10].
  • Житловий будинок на вулиці Грецькій, 5 у Львові (співавтор К. Вайс)[11].
  • Шпиталь імені Жеромського в Новій Гуті (тепер дільниця Кракова).[1]

Видані праціРедагувати

  • Architektura służby zdrowia // Architektura. — 1955. — № 1.
  • Najstarsze szpitale psychiatryczne w Europie // Szpitalnictwo Polskie. — 1961. — № 1.
  • Renesansowy szpital «Ospedale Maggiore» w Mediolanie // Szpitalnictwo Polskie. — 1961. — № 5.
  • Problem humanizacji szpitali // Szpitalnictwo Polskie. — 1962. — № 6.
  • Szpital psychiatryczny w Cadillac. 250 lat tradycji opieki psychiatrycznej // Szpitalnictwo Polskie. — 1964. — № 1.
  • Domy inwalidów w dawnej Rzeczypospolitej Polskiej // Szpitalnictwo Polskie. — 1965. — № 1.
  • Zasady modularnej koordynacji wymiarowej dla projektowania budynków szpitalnych w Wielkiej Brytanii // Szpitalnictwo Polskie. — 1965. — № 2.
  • Rozrost i elastyczność wewnętrzna rozplanowania jako kryteria nowoczesności projektów szpitali // Szpitalnictwo Polskie. — 1970. — № 14 (6).
  • Projektowanie obiektów służby zdrowia. — Warszawa: Arkady, 1973. — 251 S. (у співавторстві).

ПриміткиРедагувати

  1. а б в Chlipalski A. Szpitalnicy // Cracovia Leopolis. — 2006. — № 4 (48). — S. 48. — ISSN 1234-8600.
  2. Program Politechniki Lwowskiej na rok akademicki 1931/1932. — Lwów: Nakładem Politechniki Lwowskiej, 1931. — S. 241.
  3. Polskie Towarzystwo Politechniczne we Lwowie, 1877—1937. Księga pamiątkowa wydana z okazji 60-letniego jubileuszu Towarzystwa / pod red. Emila Bratro. — Lwów : nakł. Polskiego Towarzystwa Politechnicznego, 1937. — S. 45.
  4. Czasopismo Techniczne. — 1937. — № 11. — S. 204.
  5. Rozstrzygnięcie konkursu na «Dom Zdrojowy w Morszynie» // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 9. — S. 296.
  6. Rozstrzygnięcie Konkursu na Gmach Miejskich Zakładów Elektrycznych we Lwowie // Architektura i Budownictwo. — 1934. — № 9. — S. 296; Konkurs na gmach Miejskich Zakładów Elektrycznych we Lwowie // Kurjer Powszechny. — 23 czerwca 1934. — № 169. — S. 6.
  7. Архітектура Львова: Час і стилі. XIII—XXI ст. — Львів : Центр Європи, 2008. — С. 544. — ISBN 978-966-7022-77-8..
  8. Sprawozdanie Polskiego Towarzystwa Historycznego. — Lwów: Z drukarni Zakładu Narodowego im. Ossolińskich, 1938. — S. 9.
  9. Архітектура Львова… — С. 568—569.
  10. Архітектура Львова… — С. 565.
  11. Архітектура Львова… — С. 534.

ДжерелаРедагувати

  • Brzezina K. Kościół p. w. Chrystusa Króla w Kozielnikach // Kościoły i klasztory Lwowa z wieków XIX i XX. — Kraków: Międzynarodowe Centrum Kultury, 2004. — S. 294—295, 300. — ISBN 83-89273-17-9.