Стефан Гумецький (пол. Stefan Humiecki; 1660 — 28 травня 1736, Львів) — польський шляхтич, військовик, генерал коронної артилерії, урядник Королівства Польського. Кавалер Ордену Білого Орла (1730 р.), сенатор (1710, 1720, 1730 роки), в 1730 р. сенатор, коронний подстолій, полковник коронної артилерії, староста в м. Белз (1712 р.), староста в м. Вінниця (1731 р.), староста в м. Речиця, староста в м. Рава-Мазовецька (1704 р.), староста любицький, стольник подільський, воєвода подільський (від 13 квітня 1706 р.[2])

Стефан Гумецький
пол. Stefan Kazimierz Humiecki
Герб Гумецьких Юноша
Ім'я при народженні Stefan Humiecki
Народився 1660(1660)
Помер 28 травня 1736(1736-05-28)
Львів
Поховання Львів
Країна  Річ Посполита
Місце проживання Рихта
Титул генерал коронної артилерії
Посада подільські воєводи, підстолій великий коронний[1], річицький старостаd, вінницький староста[d], Белзький старостаd, староста равськийd, Q65720863?, Маршалок Сейму Речі Посполитої, Q66200953? і посол Сейму Речі Посполитої[d]
Військове звання Воєвода подільський
Попередник Нікодем Жабоклицький
Наступник Вацлав Жевуський
Конфесія католицтво
Рід Гумецькі
Батько Войцех Гумецький
Діти Юзеф Гумецький і Q124168879?
Нагороди кавалер Ордена Білого Орла
Наполеон Орда. Ри́хта 1871. Палац Рожаловських із залишками замку Стеаана Гумецького. Зліва — церква Козьми та Демяна

Життєпис ред.

Син подільського хорунжого Войцеха та його дружини Ізабелли (через матір пов'язаний родинно з Контськими; на початках кар'ри мав підтримку генерала артилерії Марціна Контського). За його сприяння 1692 року став подільським стольником.[3] 1696 року був обраний маршалком сейму. В 1699 розі після того як турки залишили Кам'янець, Рихту отримав син Войцеха Гумецького Стефан (1660—1736 рр.), котрий з 1698 по 1715 роки був полковником королівської артилерії, з 1706 по 1736 (день смерті) був подільським воєводою та дипломатом.

Мав значні маєтки в Польщі: в різних місцях він мав 8 містечок та 74 села у воєводствах Краківському, Сандомирському, Белзькому, Руському, Люблінському та Подільському. На Поділлі йому належало 3 містечка та 14 сіл, які становили 3 «ключі»: Соколецький (1723 року надав фундуш для будівництва костелу св. Роха в містечку Сокільці.[4]), Солобківський та Тиннинський. Але більш за всі маєтки він любив Рихти — своє родове гніздо на неспокійному пограниччі. Тому саме в Рихті Стефан Гумецький мешкав надалі. Він розбудував заново замок, побудувавши більші стіни та башти, в одній з башт влаштував костел. Удосконалив систему сухих оборонних ровів, бастіони та вали.

Стефан Гумецький помер 28 травня 1736 року, був похований у Львові.[5]

Герб Стефана Гумецького та с. Рихти Гумецької (пол. Junosza або альтернативна назва Agnus, Baran, Barany — Польський Військовий Герб, відомий з XIII ст., перший запис від 1335 року, з часів об'єднання Польщі та Литви. Під цим гербом об'єднались 328 шляхетних родів.) На гербі зображено срібного барана, що пасеться на траві в червоному полі.

Дружина — Уршуля з Кросновських гербу Юноша, донька коронного підстолія Яна.[6]

Примітки ред.

  1. Urzędnicy centralni i nadworni Polski XIV-XVIII wieku / за ред. A. GąsiorowskiKórnik: Biblioteka Kórnicka, 1992. — С. 134. — 220 с. — ISBN 83-85213-04-X
  2. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 101.
  3. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 100.
  4. Sokolec (5), mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 17. (пол.) — S. 17. (пол.)
  5. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 102.
  6. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… [Архівовано 2015-04-02 у Wayback Machine.] — Lwów, 1738. — S. 710. (пол.)

Джерела ред.

  • Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. X/1, zeszyt 44. — S. 100—102. (пол.)