Стефан Гумецький

Стефан Гумецький (пол. Stefan Humiecki; 1660 — 28 травня 1736, Львів) — польський шляхтич, військовик, генерал коронної артилерії, урядник Королівства Польського. Кавалер Ордену Білого Орла (1730 р.), сенатор (1710, 1720, 1730 роки), в 1730 р. сенатор, коронний подстолій, полковник коронної артилерії, староста в м. Белз (1712 р.), староста в м. Вінниця (1731 р.), староста в м. Речиця, староста в м. Рава-Мазовецька (1704 р.), староста любицький, стольник подільський, воєвода подільський (від 13 квітня 1706 р.[1])

Стефан Гумецький
пол. Stefan Kazimierz Humiecki
POL COA Junosza.svg
Герб Гумецьких Юноша
Ім'я при народженні Stefan Humiecki
Народився 1660(1660)
Помер 28 травня 1736(1736-05-28)
Львів
Поховання Львів
Країна Royal Banner of Stanisław II of Poland.svg Річ Посполита
Місце проживання Рихта
Титул генерал коронної артилерії
Посада Подільські воєводи, підстолій великий коронний, староста річицькийd, вінницький старостаd, Белзький старостаd, Q65112835?, Q65720863?, Маршалок Сейму Речі Посполитої, Q66200953? і посол Сейму Речі Посполитоїd
Військове звання Воєвода подільський
Попередник Нікодем Жабоклицький
Наступник Вацлав Жевуський
Конфесія католицтво
Рід Гумецькі
Батько Войцех Гумецький
Діти Юзеф Гумецький
Нагороди кавалер Ордена Білого Орла
Наполеон Орда. Ри́хта 1871. Палац Рожаловських із залишками замку Стеaана Гумецького. Зліва — церква Козьми та Демяна

ЖиттєписРедагувати

Син подільського хорунжого Войцеха та його дружини Ізабелли (через матір пов'язаний родинно з Контськими; на початках кар'ри мав підтримку генерала артилерії Марціна Контського). За його сприяння 1692 року став подільським стольником.[2] 1696 року був обраний маршалком сейму. В 1699 розі після того як турки залишили Кам'янець, Рихту отримав син Войцеха Гумецького Стефан (1660—1736 рр.), котрий з 1698 по 1715 роки був полковником королівської артилерії, з 1706 по 1736 (день смерті) був подільським воєводою та дипломатом.

Мав значні маєтки в Польщі: в різних місцях він мав 8 містечок та 74 села у воєводствах Краківському, Сандомирському, Белзькому, Руському, Люблінському та Подільському. На Поділлі йому належало 3 містечка та 14 сіл, які становили 3 «ключі»: Соколецький (1723 року надав фундуш для будівництва костелу св. Роха в містечку Сокільці.[3]), Солобківський та Тиннинський. Але більш за всі маєтки він любив Рихти — своє родове гніздо на неспокійному пограниччі. Тому саме в Рихті Стефан Гумецький мешкав надалі. Він розбудував заново замок, побудувавши більші стіни та башти, в одній з башт влаштував костел. Удосконалив систему сухих оборонних ровів, бастіони та вали.

Стефан Гумецький помер 28 травня 1736 року, був похований у Львові.[4]

Герб Стефана Гумецького та с. Рихти Гумецької (пол. Junosza або альтернативна назва Agnus, Baran, Barany — Польський Військовий Герб, відомий з XIII ст., перший запис від 1335 року, з часів об'єднання Польщі та Литви. Під цим гербом об'єднались 328 шляхетних родів.) На гербі зображено срібного барана, що пасеться на траві в червоному полі.

Дружина — Уршуля з Кросновських гербу Юноша, донька коронного підстолія Яна.[5]

ПриміткиРедагувати

  1. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 101.
  2. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 100.
  3. Sokolec (5), mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 17. (пол.) — S. 17. (пол.)
  4. Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 102.
  5. Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… — Lwów, 1738. — S. 710. (пол.)

ДжерелаРедагувати

  • Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. X/1, zeszyt 44. — S. 100—102. (пол.)