Стефан Ґеорґе

(Перенаправлено з Стефан Георге)

Стефан Ґеорґе
Stefan George
Народився12 липня 1868(1868-07-12)
Büdesheimd, Бінген-ам-Райн, Майнц-Бінген, Рейнланд-Пфальц[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
Помер4 грудня 1933(1933-12-04) (65 років)
Мінузіо, Subdistrict Navegnad, Локарно, Тічино, Швейцарія[1] Редагувати інформацію у Вікіданих
ПохованняMinusio Cemeteryd[2] Редагувати інформацію у Вікіданих
Країна Німеччина Редагувати інформацію у Вікіданих
Діяльністьпоет, письменник, мовознавець, перекладач Редагувати інформацію у Вікіданих
Alma materLudwig-Georgs-Gymnasiumd і HU Berlin Редагувати інформацію у Вікіданих
Знання мовіталійська, французька і німецька[3][4] Редагувати інформацію у Вікіданих
Мова творівнімецька Редагувати інформацію у Вікіданих
Роки активності1883[5]1933[5]
Жанрпоезія
ЧленствоGeorge-Kreisd Редагувати інформацію у Вікіданих
Нагороди

CMNS: Стефан Ґеорґе у Вікісховищі Редагувати інформацію у Вікіданих

Стефан Ґеорґе (12 липня 1868, Бінген, Німеччина — 4 грудня 1933, Мінузіо біля Локарно, Швейцарія) — німецький поет-символіст та неоромантик, видавець та перекладач. Для поезії Ґеорґе характерний аристократизм та віддаленість від світу. Теми героїзму та самопожертви зробили Ґеорґе популярним у колах націонал-соціалістів, хоча сам поет не брав участі у політиці. Через коло своїх прихильників справив вплив на кількох письменників, зокрема на Гуго фон Гофмансталя. Перекладав німецькою Данте, Бодлера, Шекспіра та сучасних йому поетів.

Біографія

ред.

Народився в родині готельника та продавця вина. Відвідував гімназію у Дармштадті. Після закінчення гімназії подорожував у Лондон, Париж та Відень. В Парижі відвідував вечори Стефана Малларме та спілкувався з Полем Верленом. Від 1889 року провчився два семестри в Берлінському університеті на факультеті філософії. Почав видавати поезії в 1890-х роках. Протягом життя не мав постійного помешкання й часто зупинявся у друзів. Пророкував поганий кінець для Німеччини у Першій світовій війні. У 1933 році відмовився від пропозиції Йозефа Геббельса очолити нову Академію поезії. Відмовився також брати участь у помпезному святкуванні свого 65-річчя, організованого націонал-соціалістичною партією. Натомість поїхав у Швейцарію, де скоро помер.

Особисте життя

ред.

Він був гомосексуалом, проте закликав своїх молодих друзів вести целібатне життя, як його власне.[6][7]

Українські переклади

ред.

Поезії Ґеорґе перекладали на українську мову Ігор Костецький, Олег Зуєвський, Михайло Орест, Юрій Клен, Василь Барка, Віра Вовк, Володимир Державин.

  • Ґеорґе С. Вибрані поезії / перекл. М. Орест. Авґсбурґ: B. Krynytzkyj, 1952. 88 с.
  • Вибраний Стефан Ґеорґе по українському та іншими, передусім слов'янськими мовами. Видали Ігор Костецький, Олег Зуєвський. 2 томи — Штутгарт, видавництво «На горі», 1968—1971. — Том 1: Українські переклади, Том 2: Інші слов'янські переклади, примітки, додатки, документація. Вступна стаття Ігоря Костецького (бл. 200 с.), переклади І. Костецького, О. Зуєвського, Ю. Клена, М. Ореста, В. Барки, В. Вовк, М. Державина.

Примітки

ред.
  1. а б Deutsche Nationalbibliothek Record #11853856X // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. Find a Grave — 1996.
  3. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  4. CONOR.Sl
  5. а б RKDartists
  6. Boehringer, 1967, с. 126—127.
  7. Karlauf, 2007.

Джерела

ред.
  • Boehringer, Robert (1967) [Originally published in 1951]. Mein Bild von Stefan George (нім.) (вид. 2nd). Munich & Düsseldorf: Helmut Küpper vormals Georg Bondi. OCLC 1194691.
  • Karlauf, Thomas (2007). Stefan George. Die Entdeckung des Charisma (нім.). Munich: Karl Blessing Verlag. ISBN 978-3-89667-151-6. Процитовано 20 вересня 2024 — через Internet Archive.

Посилання

ред.