Стефан Баламезов

Стефан Баламезов (болг. Стефан Баламезов; 9 вересня 1883, Кишинів — 30 вересня 1960, Софія) — болгарський дипломат і вчений-конституціоналіст, академік (1946), професор (1927).

Стефан Баламезов
болг. Стефан Баламезов
Народився	9 вересня 1883(1883-09-09) Кишинів, Бессарабська губернія, Російська імперія
Помер	30 вересня 1960(1960-09-30) (77 років) Софія, Болгарія
Громадянство	Болгарія
Діяльність	дипломат і вчений-конституціоналіст, академік (1946), професор (1927)
Alma mater	Софійський університет
Заклад	Софійський університет Святого Климента Охридського
Членство	Болгарська академія наук

Біографія

Народився 9 вересня 1883 в Кишиневі. Закінчив середню школу в Софії і в 1906 став випускником юридичного факультету Софійського університету. Під час навчання був виключений через підтримку Російської революції 1905—1907, в 1907-1908 вивчав в Парижі адміністративне і міжнародне право.

З 1906-1922 був дипломатом в Міністерстві закордонних справ і релігії Болгарії в посольстві в Санкт-Петербурзі, Парижі та Празі. У 1912 бере участь у Міжнародній комісії із врегулювання закордонних справ Болгарії.

У 1916 він був обраний доцентом, а в 1924 професором.

В 1929-1930 і 1944-1945 був ректором Софійського університету «Святого Климента Охридського».

Помер в Софії 30 вересня 1960.

Роботи

Автор понад 20 наукових книг і монографій з конституційного права. Найбільш популярними з них є:

• «Министрите — тяхната роля и тяхната власт — в парламентарната монархия» (1914);
• «Сравнително и българско конституционно право» в 2 части (1935-1936);
• «Конституционно» право в 3 части (1942-1945).

Джерела

• Научноинформационен център «Българска енциклопедия». Голяма енциклопедия «България». Том 1. София, Книгоиздателска къща «Труд», 2011