Стефанович Олександр

український громадсько-політичний, церковний і педагогічний діяч, греко-католицький священик

Олекса́ндр Стефано́вич (17 липня 1847, с. Озеряни, Тлумацький район, Івано-Франківська область — 23 травня 1933, Львів) — український громадсько-політичний, церковний і педагогічний діяч, священик УГКЦ.

Олександр Стефанович
Олександр Стефанович.png
Народився 17 липня 1847(1847-07-17)
с. Озеряни, нині Тлумацький район, Івано-Франківська область
Помер 23 травня 1933(1933-05-23) (85 років)
м. Львів
Національність українець
Діяльність священик
Відомий громадсько-політичний, церковний і педагогічний діяч
Партія УНДП

Зміст

ЖиттєписРедагувати

Висвячений на священика в 1873 році. Катехит дівочої учительської семінарії у Львові, співзасновник і член управ багатьох українських установ: один із засновників газети «Діло» (1880; її постійний співробітник), Українського Педагогічного Товариства («Рідна Школа»), політичної організації «Народна Рада», Української Національно-Демократичної Партії (постійний член її екзекутиви) та інших.

Входив до складу делегації (також Кость Левицький, Іван Кивелюк, Сидір Голубович, Лонгин Цегельський, Степан Баран) для перемовин 31 жовтня 1918 року з австрійським намісником Галичини генералом К. Гуйном щодо вимоги передату владу ЗУНР.[1]

Голова Української трудової партії (1922—1923), почесний член товариства «Просвіта» і Українського педагогічного товариства.

Автор української бібліографії за 1877—1879, підручника для середніх шкіл «Історія християнсько-католицької Церкви» (1878), першого молитовника українською мовою та численних статей у часописах.

Публікації О. СтефановичаРедагувати

ПриміткиРедагувати

  1. М.Гуцуляк. Перший листопад 1918 на Західних землях України.— Київ, «Либідь», 1993.— 408 с.: іл. ISBN 5-325-00302-X С. 49

ПосиланняРедагувати

ЛітератураРедагувати


  Це незавершена стаття про особу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.