Степаненко Микола Іванович (політик)

Микола Іванович Степаненко (23 лютого 1960, Олександрія, Кіровоградська область — 8 березня 2023) — український політичний і громадський діяч, письменник, публіцист, дослідник, скульптор, лауреат Міжнародної премії імені Володимира Винниченка (2019).

Микола Іванович Степаненко
Народився	23 лютого 1960(1960-02-23) Олександрія, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Помер	8 березня 2023(2023-03-08) (63 роки)
Громадянство	Україна
Національність	українець
Місце проживання	Київ
Діяльність	громадський діяч, письменник, дослідник, скульптор, публіцист, політик
Alma mater	Вища партійна школа при ЦК КПРС
Заклад	Міждержавний інститут українсько-казахстанських відносин ім. Н. А. Назарбаєва, Товариство «Знання» України і Українське козацтво
Членство	НСКУ
Військове звання	гетьман
Партія	Партія місцевого самоврядування
Нагороди	Медаль Жукова Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» Золота медаль «Артур Беккер» Золота медаль «Артур Беккер» Золота медаль «Артур Беккер» Міжнародна премія імені Володимира Винниченка
Медіафайли у Вікісховищі

Виступ на Міжнародній науковій конференції «БІБЛІОТЕКА. НАУКА. КОМУНІКАЦІЯ. Стратегічні завдання розвитку наукових бібліотек»

Микола Степаненко з Надзвичайним і Повноважним Послом Німеччини в Україні доктором Гансом-Юргеном Гаймзьотом у проекті «Примирення над могилами — спільна праця заради миру»

Микола Степаненко з учасниками Всеукраїнського фестивалю «Веселка»

Зовнішні відеофайли
	Презентація книги Миколи Степаненка від NewsOne

Зовнішні відеофайли
	Товариству «Знання» - 65 років від Товариства «Знання» України

Зовнішні відеофайли
	Телепрограма за участю військового історика Миколи Степаненка від Студії «МІСТО» Полтава

Зовнішні відеофайли
	Історія фестивалю «Веселка» та Всеукраїнського фотоконкурсу юних фотоаматорів «Ми – діти України» від «Історія дитячого кінофотофестивалю в Кременчуці»

Зовнішні відеофайли
	Інтерв'ю з Миколою Степаненко від Телеканалу Хабар 24

Директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин ім. Н. А. Назарбаєва (з 2003), президент дитячої громадської організації «Дитячий Всесвіт» (з 2003), Гетьман громадської організації «Козацький рух України» (з 2006), директор науково-просвітницького центру «Відродження» Товариства «Знання» України (з 2009).

Життєпис

Народився 23 лютого 1960 року в місті Олександрія Кіровоградської області.

Після закінчення Кременчуцької середньої школи № 23 у 1977 році почав свою трудову діяльність водієм спецавтогосподарства «Комунтранс».

У 1979 році призваний на дійсну військову службу і направлений в Групу Радянських військ у Німеччині. Командуванням і партійними органами Збройних Сил рекомендований на комсомольську, а потім на партійну роботу. У 1984 році закінчив Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

Службу в радянській армії завершив у 1988 році на посаді голови партійної комісії політичного відділу оперативної групи Київського військового округу в Казахстані.

Протягом 1988—1991 року обіймав посаду секретаря партійної організації Крюківського кар'єроуправління Південної залізниці. Після розпаду СРСР займався приватною підприємницькою діяльністю, продовжуючи активну участь у громадському житті України.

Член Національної спілки журналістів України, член Української асоціації письменників художньо-соціальної літератури, член Спілки літераторів Кременчука «Славутич».

Помер 8 березня 2023 року.

Громадська діяльність

З 1991 року брав активну і безпосередню участь у створенні та розгортанні діяльності Міжнародної громадської організації «Українське козацтво». Організатор козацького руху в Полтавській та Київській областях. Відроджуючи звичаї та традиції українського козацтва, пройшов шлях від сотника до гетьмана козацтва.

З 2001 року перший заступник Головного отамана міста Києва, а з 2003 року Генеральний хорунжий Українського козацтва, заступник Гетьмана України, народного депутата України Івана Біласа.

Гетьман громадської організації «Козацький рух України» (з 2006).

Засновник и директор Міждержавного інституту українсько-казахстанських відносин ім. Н. А. Назарбаєва (з 2003).

Засновник і президент дитячої громадської організації «Дитячий Всесвіт» (2003). За участю «Дитячого Всесвіту» відбуваються масштабні фестивалі декоративно-прикладного мистецтва «Моя родина», Всеукраїнський фестиваль кіно та телебачення «Веселка», Всеукраїнський конкурс юних фотоаматорів «Ми — діти України», Міжнародний молодіжний гончарський фестиваль. «Дитячий Всесвіт» багаторазовий учасник Всеукраїнської акції «Україна — дітям» у Палаці мистецтв «Український дім». Організатор виставок дитячих скульптур у Верховній Раді України, Кабінеті Міністрів України, Фонді культури України щодо створення Українського національного парку «Діти — Україні».

23 грудня 2009 року за рішенням Президії Товариства «Знання» України М.І Степаненка призначено директором Науково-просвітницького центру «Відродження».

У 2019 році обраний членом правління Українського фонду культури імені Бориса Олійника та членом правління Спілки літераторів Кременчука «Славутич».

Політична діяльність

Один із засновників політичної партії України «Партія місцевого самоврядування» (ПАРМС), керівник Полтавської обласної організації (2009). 25 жовтня 2015 року кандидати від ПАРМС вперше брали участь у місцевих виборах.

12 серпня 2012 року — шляхом самовисування подав свою кандидатуру в народні депутати України.

Напрями наукової діяльності

Дослідження історії Другої світової війни: З 2006 року Микола Степаненко бере активну участь у пошуковому русі України, з 2009 року очолює наукову роботу в ПП «Військові Меморіали». Проводить архівні дослідження, бере участь у польових археологічних експедиціях, виступає з пропозиціями до керівництва держави в питаннях увічнення пам'яті жертв війни та політичних репресій. Темами дослідження стають: найбільша битва у світовій історії — «Битва за Дніпро»; загибель німецького транспорту «Santa Fe»; діяльність таборів для утримання радянських військовополонених — Шталаг 346-А і Б у м. Кременчуці; участь казахстанців у визволенні України.

Дослідження історії вертолітної авіації за напрямком історії Кременчуцького льотного училища цивільної авіації. 2007—2009 роки — вивчає архіви, записує згадки ветеранів Кременчуцького льотного коледжу НАУ.

З 2003 Микола Степаненко проводить дослідження історії відносин між українським і казахстанським народами.

Дослідження в галузі хімії. Разом з видатним українським хіміком — академіком, доктором хімічних наук, професором Ю. Р. Колесніком у 2002 році створює унікальну вітчизняну технологію формування та виготовлення скульптур та макетів архітектурних пам'яток, яка в 5-ть разів дешевше за зарубіжні аналоги.

Дослідження пам'яток історії, архітектури та культури: автор проекту створення Національного парку «Міні — Україна». Доручення Прем'єр-міністра України від 18.04.2005 № 18479/1/1-05.

Творча діяльність

Задатки скульптора у М. І. Степаненко помітив відомий радянський скульптор Лев Юхимович Кербель, до якого той був відкомандирований в якості помічника. До знакової зустрічі, Микола Степаненко в НДР вже відзначився тим, що реставрував пам'ятники радянським воїнам. Як потім з'ясувалось, одним із реставрованих пам'ятників був пам'ятник радянському солдату-визволителю на Зієловських висотах поблизу Берліна, створений Львом Кербелем ще в перші післявоєнні роки. Це зацікавило видатного скульптора, який проінспектував молодого реставратора і згодом став йому наставником у творчості.

• 1983 рік — пам'ятник воїнам-понтонерам, м. Франкфурт-на-Одері, Німеччина;

• 1984 рік — пам'ятник танкістам, м.Еберсвальде, Німеччина;

• 1988 рік — погруддя воїна-афганця Віктора Гаура, селище Талшик, Республіка Казахстан;

• 1991 рік — погруддя капітану-афганцю Геннадію Тимошенку, м.Черкаси, Україна;

• 1990 рік — погруддя Григорія Терещенко, м.Кременчук, Україна;

• 1994 рік — пам'ятник Наталі Резніченко, м. Кременчук, Україна;

• 1995 рік — фонтан «Дівчина біля озера», Крюківське кар'єроуправління Південної залізниці;

• 1998 рік — фонтан «Хлопчик-тритон-колокол» КВБЗ, м. Кременчук, Україна;

• 1997 рік — пам'ятник партизанам підпільникам, м. Кременчук, Україна;

• 2000 рік — пам'ятний знак з горельєфом Т. Г. Шевченка, м. Кременчук, Україна;

• 2002 рік — макети архітектурних пам'яток: «Софійський собор» (Київ), «Собор Василя Блаженного» (Москва).

Книги

• «Казахстан — Україна: дружба, загартована полум'ям війни»: ПАТ «КВБЗ», 2013. — 64 с.;

• «Україна — Казахстан: цілина — епопея ентузіазму і дружби»: — Кременчук: ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2017. — 176 с.;

• «Асамблея народу Казахстану — світовий феномен Назарбаєвської моделі національної злагоди»: — Кременчук: ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2014. — 153 с.;
• «Казахстанський унікальний діалог світових релігій»: — Кременчук: ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2014. — 148 с.;

• «Центральноазійський барс» ІІ книга (2016): — Київ: «Аверс», 2016. — 354 стр., — ISBN 978-966-7844-93-6;

• «Роль Казахстану в глобальних діях проти ядерної зброї»: — Кременчук: ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2017. — 136 с., ISBN 978-617-641-058-4.

• Збірник: «На основі взаємної поваги і довіри»: — Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕСС, 2015. — 748 с., ISBN 978-966-348-368-9:
• «Центральноазійський барс» І книга;

• «Україна і Казахстан в єдиному потоці історії»;

• «На основі взаємної поваги і довіри»;
• «Казахстан — Україна: дружба, загартована полум'ям війни»: ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2018. — 68 с., ISBN 978-617-641-063-8.
• «Спадщина Великого Євразійського степу»: ТОВ «Кременчуцька міська друкарня», 2018. — 97 с.

• 
  Палітурка збірника «На основі взаємної поваги і довіри».
• 
  Палітурка книги «Центральноазійський барс».
• 
  Обкладинка книги «Казахстан - Україна: дружба, загартована полум'ям війни».
• 
  Обкладинка книги «Асамблея народу Казахстану — світовий феномен Назарбаєвської моделі національної злагоди».
• 
  Палітурка книги «Казахстанський унікальний діалог світових релігій».

Статті

• «Казахстан — верный друг и надежный партнер Украины»

• «Верность выбранному пути»

• «Вклад Казахстана в обеспечение ядерной безопасности в мире отвечает интересам всего человечества»
• «Президент Назарбаев снова оказался верен своему слову»

Відзнаки

• Медаль «Захиснику Вітчизни» (1999).
• Медаль «70 років Збройних Сил СРСР» (1988).
• Медаль «Артур Беккер»  — за значний внесок у розвиток дружби з Німеччиною (1983).

• Медаль «Артур Беккер» — за значний внесок у розвиток дружби з Німеччиною (1984).
• Медаль «Артур Беккер» — за значний внесок у розвиток дружби з Німеччиною (1985).
• Орден «Козацька честь» (2002).
• Медаль «За розбудову Українського козацтва» (2003).

• «Подяка Київського міського голови» — «За вагомий особистий внесок у відродженні українського козацтва», оголошена 19 січня 2004 року № 22158.
• Медаль «Гетьман Конашевич-Сагайдачний» (2004).
• Орден «Козацька слава» (2004).
• Подяка Українського державного центру позашкільної освіти Міністерства освіти і науки України (2004, 2016).
• Пам'ятний знак «На честь 65-річчя Товариства „Знання“ України», за вагомий внесок у поширення наукових знань та розвиток науки в Україні. Рішення Президії Товариства «Знання» України від 18 січня 2013 року.

• Ювілейна медаль «За вірність заповітам Кобзаря», Рішення Президії Правління Українського фонду культури № 9/03 від 07 березня 2014 року.

• AWAHD JF EXCELLENCE (Премія передового досвіду) Міністерства закордонних справ Республіки Казахстан та Клубу головних редакторів Казахстану — за видатний внесок у розвиток міжнародного конкурсу «Казахстан очами закордонних ЗМІ» 12 липня 2016 року.

• Ювілейна медаль «25 років незалежності Республіки Казахстан» № 07061 (каз. Қазақстан Республикасының тәуелсіздігіне 25 жыл) — за значний внесок у становлення державності, зміцнення суверенітету і в соціально-економічний розвиток Республіки Казахстан. Указ Президента Республіки Казахстан Н. А. Назарбаєва від 29 листопада 2016 року № 380.
• Міжнародна премія імені Володимира Винниченка (2019).
• Почесна відзнака «Золота зірка мецената» (УПЦ КП, 08 серпня 2019).
• Всеукраїнська літературно-мистецька премія УФК «Шануймо рідне…» імені Данила Бакуменка (2020).
• Орден Святого апостола Андрія Первозваного (УПЦ КП, 22 грудня 2020).
• Почесна відзнака «За подвижництво в культури», Рішення Президії Правління Українського фонду культури імені Бориса Олійника від 11 квітня 2020 року.
• Почесний знак «За заслуги перед містом», Рішення Кременчуцької міської ради від 23 квітня 2020 року.
• Лауреат Міждержавної українсько-казахстанської премії у галузі науки і техніки, Постанова Комітету з Міждержавних українсько-казахстанських премій у науки і техніки № 2 від 07 грудня 2020 року.
• Орден Святого Миколая Чудотворця (УПЦ КП), Указ Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета № 3261 від 01 січня 2021 року.

Образ Миколи Степаненка в культурі

У Національній бібліотеці України імені В. І. Вернадського у грудні 2017 року на персональній виставці картин української художниці Наталії Мкртчян «Все буде добре!» пройшла презентація картини: «Гетьман Микола Степаненко», полотно льон / олія, 80 см х 65 см.

Одразу привертає увагу глядачів портрет відомого письменника, генерала Миколи Івановича Степаненка, в якому авторка не лише точно відтворила зовнішні риси портретованого, а й створила образ активної, вольової людини. – Відділ образотворчих мистецтв НБУВ

— Опубліковано Прес-службою НБУВ

У 2020 році Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського поповнилася новою книгою Федора Чужі «Малювання словом» — Кременчук: видавець ПП Щербатих О. В., 2020. — 400 с. ISBN 978-617-639-262-0. Видання розкриває літературне життя Миколи Степаненка та його діяльність на інших громадських постах.

Цього духовно й фізично гартованого чоловіка можна хіба що порівняти із пульсуванням криничного джерела. І де б він не перебував, скрізь залишав добрий слід про себе небайдужістю, людяністю, турботою про інших. - Федір Чужа «Малювання словом»