Стен Селандер (швед. Sten Selander, або швед. Nils Sten Edvard Selander; 1 липня 1891 — 8 квітня 1957) — шведський ботанік, професор біології рослин, газетяр і письменник.

Стен Селандер
Народився 1 липня 1891(1891-07-01)[1][2]
Storkyrkoförsamlingend, комуна Стокгольм, лен Стокгольм, Швеція[2]
Помер 8 квітня 1957(1957-04-08)[1][2] (65 років)
Енгельбректd, Стокгольм[d], Over-Governors officed, Швеція[2]
Поховання цвинтар Сульниd[3]
Країна  Швеція
Діяльність біолог, письменник, ботанік, літературний критик, поет, перекладач, публіцист
Сфера роботи Шведська література[4], публіцистика[4] і ботаніка[4]
Alma mater Університет Уппсала[2]
Заклад Університет Уппсала[2]
Членство Шведська академія[2]
Батько Nils Edvard Selanderd[5][6]
Нагороди

CMNS: Стен Селандер у Вікісховищі

Біографія ред.

Стен Селандер народився 1 липня 1891 року.

З 1951 року він був професором біології рослин в Упсальському університеті. У 1953 році Стен Селандер став членом Шведської академії. Як консервативний критик Селандер був особливо відомий як противник модернізму.

Стен Селандер помер 8 квітня 1957 року в Стокгольмі.

Наукова діяльність ред.

Стен Селандер спеціалізувався на папоротніковідних і на насіннєвих рослинах.

Публікації ред.

  • Vers och visor. 1916.
  • Gryning. 1917.
  • Branden på Tuna. 1918.
  • Tystnadens torn och andra dikter. 1918.
  • Vägen hem. 1920.
  • Vår herres hage. 1923.
  • Den unga lyriken. 1924.
  • Prolog vid svenska Röda kors-veckan 1925. 1925.
  • Staden och andra dikter. 1926.
  • Djurgården — ramen kring sommarens stockholmsutställning. 1930.
  • Européer, amerikaner och annat. 1930.
  • En dag. 1931.
  • Modernt. 1932.
  • Bildning och utbildning. 1933.
  • Kring sylarna. 1933.

Примітки ред.

Попередник:
Свен Гедін
Шведська академія,
Крісло № 6

1953-1957
Наступник:
Улле Гедберг