Стенжиця-Надвепшанська

село в Польщі, Люблінське воєводство, Красноставський повіт

Стужиця[2][3], або Стенжиця-Надвепшанська (пол. Stężyca Nadwieprzańska) — село в Польщі, у гміні Красностав Красноставського повіту Люблінського воєводства. Населення — 237 осіб (2011[1]).

Село
Стенжиця-Надвепшанська
пол. Stężyca Nadwieprzańska


Координати 51°02′33″ пн. ш. 23°08′24″ сх. д. / 51.04250000002777199° пн. ш. 23.14000000002777924° сх. д. / 51.04250000002777199; 23.14000000002777924Координати: 51°02′33″ пн. ш. 23°08′24″ сх. д. / 51.04250000002777199° пн. ш. 23.14000000002777924° сх. д. / 51.04250000002777199; 23.14000000002777924

Країна Польща
Воєводство Люблінське воєводство
Повіт Красноставський повіт
Гміна Красностав
Населення 237 осіб (2011[1])
Часовий пояс UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код (+48) 82
Поштовий індекс 22-300
Автомобільний код LKS (Гміна Красностав)
SIMC 0104449
GeoNames 758174
OSM r6860239  ·R
Стенжиця-Надвепшанська. Карта розташування: Польща
Стенжиця-Надвепшанська
Стенжиця-Надвепшанська
Стенжиця-Надвепшанська (Польща)
Стенжиця-Надвепшанська. Карта розташування: Люблінське воєводство
Стенжиця-Надвепшанська
Стенжиця-Надвепшанська
Стенжиця-Надвепшанська (Люблінське воєводство)
Мапа
Див. також: Стенжиця
Див. також: Стужиця

Історія ред.

За даними етнографічної експедиції 1869—1870 років під керівництвом Павла Чубинського, у селі проживали одні греко-католики, які розмовляли українською мовою[4].

У 1938 році, під час польської акції руйнування українських храмів на Холмщині і Підляшші, місцева українська церква переведена на римо-католицтво[3]. Під час Другової світової війни у церкві ненадовго відновлене українське богослужіння та діяла українська школа[3]. У 1940—1944 роках польські шовіністи вбили в селі 18 українців[5].

У 1975—1998 роках село належало до Холмського воєводства.

Населення ред.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][6]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 120 17 80 23
Жінки 117 17 60 40
Разом 237 34 140 63

Особистості ред.

Народилися ред.

Див. також ред.

Примітки ред.

  1. а б в GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Енциклопедія сучасної України. Архів оригіналу за 14 лютого 2022. Процитовано 14 лютого 2022.
  3. а б в Saładiak A. Pamiątki i zabytki kultury ukraińskiej w Polsce. — Warszawa, 1993. — С. 352. (пол.)
  4. Труды этнографическо-статистической экспедиціи въ Западно-Русскій Край / собран. П. П. Чубинскимъ. — С.-Петербургъ, 1872. — Т. 7: Евреи. Поляки. Племена немалорусскаго происхожденія. Малоруссы (статистика, сельскій бытъ, языкъ). — С. 370. (рос. дореф.)
  5. Карта вбивств українців польськими партизанськими відділами на Холмщині (1942–1944 роки). Наше слово. 2 жовтня 2014. Процитовано 27 грудня 2022.
  6. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Архів оригіналу за 20 вересня 2018. Процитовано 14 серпня 2018.
  7. Русин В. І. Ковальчук Іван Олександрович // Енциклопедія сучасної України / ред. кол.: І. М. Дзюба [та ін.] ; НАН України, НТШ. — К. : Інститут енциклопедичних досліджень НАН України, 2013. — Т. 13 : Киї — Кок. — 711 с. — ISBN 978-966-02-6814-2.