Стемпковська Олена Костянтинівна
Стемпковська Олена Костянтинівна (жовтень 1921 — 26 червня 1942) — Герой Радянського Союзу, радист, молодший сержант.
| Стемпковська Олена Костянтинівна | ||||
|---|---|---|---|---|
.jpg) | ||||
| Народження |
1921 Мазурщина, Білорусь | |||
| Смерть |
26 червня 1942 Q21336379?, Большетроїцький районd, Курська область, РРФСР, СРСР | |||
| Поховання | Q21336379? | |||
| Країна |
.svg){kind=small} СРСР | |||
| Звання | сержант | |||
| Війни / битви | німецько-радянська війна | |||
| Нагороди |
| |||
 Стемпковська Олена Костянтинівна у Вікісховищі | ||||
Біографія ред.
Олена Стемпковська народилася в селі Мазурщина нині Солігорськ району Мінської області Білорусі в родині білоруського селянина, учасника оборони Порт-Артура і громадянської війни Костянтина Максимовича Стемпковського. Там вона закінчила 7 класів сільської школи.
В кінці 1930-х років родина переїхала в селище Баяут Баяутського району Сирдар'їнською області Узбекистану, де тоді почали розвивати бавовництво. Там вона пішла вчитися в 8-й клас. Після уроків вона разом з однокласниками працювала на плантаціях.
Після закінчення школи вступила в Ташкентський педагогічний інститут. Залишивши педагогічний інститут, добровольцем пішла в Червону Армію в червні 1941 року. Пройшла підготовку на 3-х радіотелеграфних курсах в Ташкенті. З січня 1942 року на фронті Великої Вітчизняної війни. Служила в стрілецькому батальйоні 216-го стрілецького полку (76-та стрілецька дивізія, 21-а армія, Південно-Західний фронт).
У липні 1942 року в районі села Зімовенька Шебекінського району Курської (нині Бєлгородської) області батальйон потрапив в оточення. Олена Стемпковська забезпечувала радіозв'язок зі штабом полку, а коли був убитий коректувальник, викликала вогонь на себе. При прориві кільця в складі взводу забезпечувала відхід батальйону до своїх. В результаті бою була захоплена гітлерівцями, після допитів, не виказавши військової таємниці, прийняла мученицьку смерть. За скоєний подвиг відзначена званням Герой Радянського Союзу (посмертно).[1] Похована в селі Зімовенька.
Нагороди ред.
- Звання Героя Радянського Союзу (Указ Президії Верховної Ради СРСР від 15 травня 1946 року);
- Орден Леніна (15.05.1946, посмертно);
- Орден Червоного Прапора (5.11.1942, посмертно).
Пам'ять ред.
- У центральній садибі радгоспу «Баяут-1» встановлено пам'ятник.
- Бюст встановлено в дитячому таборі «Срібні Ставки» Волгоградської області.
- Вона була зарахована в списки студентів Ташкентського державного педагогічного інституту, на будівлі якого встановлено меморіальну дошку.
- Ім'я героїні було присвоєно школам в селі Мазурщина, кишлаку Баяут-1, школі № 89 міста Ташкента, технічному училищу № 16 міста Волгограда.
- Шебекинський радіоклуб «Ефір» заснував диплом імені Стемпковської.
- Школа № 217 Чиланзарського району міста Ташкента носила ім'я Е. Стемпковської.
Примітки ред.
- ↑ Сокирко В. Гитлеровцы отрубили ей руки, но она продолжала молчать — подвиг радистки Стемпковской, «Вопросы истории», образовательный портал « Звезда», 09.12.2017. Архів оригіналу за 3 березня 2020. Процитовано 3 березня 2020.
Література ред.
- Стемпковская Елена Константиновна // Герои Советского Союза: Краткий биографический словарь / Пред. ред. коллегии И. Н. Шкадов. — М. : Воениздат, 1988. — Т. 2 /Любов — Ящук/. — С. 519—520. — 863 с. — 100 000 екз. — ISBN 5-203-00536-2.
- Савельев Л. Девушка из совхоза «Баяут» // Героини: очерки о женщинах — Героях Советского Союза / ред.-сост. Л. Ф. Торопов; предисл. Е. Кононенко. — Вып. 2. — М. : Политиздат, 1969. — 463 с.
- Селиванов Ф. Поединок // Молодые герои Великой Отечественной войны. — М.: Молодая гвардия, 1970. — С. 337—352.
- Худолеев В. Счастье венчает смелость и отвагу. // «Красная Звезда». — 2019, 25 сентября. — С.10. [Архівовано 28 вересня 2019 у Wayback Machine.]
Посилання ред.
- Стемпковська Олена Костянтинівна. // Сайт «Герои страны» (рос.).
- Г. Набойщиков. Смерть во имя жизни [Архівовано 7 липня 2017 у Wayback Machine.]. (рос.)
- Диплом имени Стемпковской [Архівовано 2 квітня 2009 у Wayback Machine.]. (рос.)