Стеблі́вка (до 1947 року — Салдобош, угор. Szaldobos, словац. Saldoboš) — село в Україні, в Хустському районі Закарпатської області. Орган місцевого самоврядування — Стеблівська сільська рада. Населення становить 2 231 особа.

село Стеблівка
Steblivka gerb.gif Steblivka prapor.gif
Герб Прапор
Maramuresh Gothics Church 17.jpg
Країна Україна Україна
Область Закарпатська
Район/міськрада Хустський
Рада/громада Стеблівська сільська рада
Код КОАТУУ 2125387801
Основні дані
Засноване 1389
Населення 2231
Поштовий індекс 90451
Телефонний код +380 3142
Географічні дані
Географічні координати 48°05′26″ пн. ш. 23°25′18″ сх. д. / 48.09056° пн. ш. 23.42167° сх. д. / 48.09056; 23.42167Координати: 48°05′26″ пн. ш. 23°25′18″ сх. д. / 48.09056° пн. ш. 23.42167° сх. д. / 48.09056; 23.42167
Середня висота
над рівнем моря
188 м[1]
Водойми р. Тиса
Місцева влада
Адреса ради 90451, Закарпатська обл., Хустський р-н, с. Стеблівка, вул. Салдобошська, 155; тел.: 6-92-61[2]
Сільський голова Попович Вячеслав Миронович[2]
Карта
Стеблівка. Карта розташування: Україна
Стеблівка
Стеблівка
Стеблівка. Карта розташування: Закарпатська область
Стеблівка
Стеблівка

CMNS: Стеблівка на Вікісховищі

РозташуванняРедагувати

Знаходиться за 14 км на південний схід від міста Хуста на правому березі річки Тиси.

ІсторіяРедагувати

Перша згадка про село в історичних документах належить до 1389 р.

Археологічні розкопки у 1947—1961 рр. свідчать про те, що на околиці села жили носії культури карпатських курганів, безпосередні предки однієї з великих слов'янських груп — літописних білих хорватів.

За часів Марії-Терезії село було перенесене з берегу Тиси, де його часто затоплювало, на нове місце, де воно знаходиться й до тепер.

Дерев'яна церква Різдва Пресвятої БогородиціРедагувати

Церква Різдва Пресвятої Богородиці належить до хустської групи дерев'яних храмів (Крайниково, Данилово, Сокирниця, Олександрівка) і, як і вони, є зразком так званої «мармароської готики». Зруби церкви збереглися ще з XVI ст., верхня частина, у тому числі дах і вежа над бабинцем, увінчана гострим шпилем, була споруджена під час перебудови 1794 року. Досконала архітектура церкви викликала захоплення у мандрівників і мистецтвознавців, тож церкву зображено на численних малюнках, фотографіях, креслениках[3]

 
Руїни згорілої церкви у Стеблівці, укріплені й накриті захисним покриттям

1994 року церква згоріла, й відтак 15 років поспіль стояла на згарищі, дедалі більше руйнуючись. У 2009 році у греко-католицькій громаді села виділилася ініціативна група, що вирішила власними силами припинити руйнацію решток старовинного храму й зберегти його для прийдешніх поколінь. У 2009—2011 роках були проведені роботи з укріплення споруди та її гідроізоляції. Зверху руїни накрили захисним накриттям. Його спорудили з дерева і перекрили гонтом, щоб не псувати вигляд церкви сучасними матеріалами[4].

Високу дерев'яну дзвіницю було перенесено до нової православної церкви, а в 1992 р. — розібрано. Лишилися старі дзвони «Андрей», «Георгій», «Михал», що тепер висять у новій дзвіничці.

координати церкви 48°05′24″ пн. ш. 23°25′17″ сх. д. / 48.0900806° пн. ш. 23.421417° сх. д. / 48.0900806; 23.421417

ЕкономікаРедагувати

Відомі людиРедагувати

ГалереяРедагувати

ПриміткиРедагувати

ДжерелаРедагувати

  • Сирохман М. Церкви України: Закарпаття. — Львів : Мс, 2000. — 879 с.
  • Макушенко П. Народная деревянная архитектура Закарпатья (XVIII — нач. ХХ в.). — Москва : Стройиздат (науч. исслед. и-т г. Киев), 1976. — 160 с. (рос.)
  • Поп И., Поп Д. В горах и долинах Закарпатья. — Москва : Искусство, 1971. — С. 100—103. (рос.)
  • В. Vavroušek Církevní památky na Podkarpatské Rusi. — Praha: Nakladatelé Kvasnička a Hampl, 1929. — 272 s. (чеськ.)

ПосиланняРедагувати

Сокирниця Крайниково
 
Стеблівка
Буштино