Сташевський Євген Дмитрович
Євге́н Дми́трович Сташе́вський (* 1884 — † 1938) — український історик, економіст. Доктор історичних наук (1919). Професор (1914).
| Сташевський Євген Дмитрович | |
|---|---|
 | |
| Народився |
1884 Зіньків, Зіньківська волость, Летичівський повіт, Подільська губернія, Російська імперія |
| Помер |
1938 СРСР |
| Країна |
 Російська імперія.svg){kind=small} СРСР |
| Діяльність | історик, економіст |
| Alma mater | Імператорський університет Святого Володимира |
| Заклад | КНУ імені Тараса Шевченка |
| Науковий ступінь | доктор історичних наук |
 Сташевський Євген Дмитрович у Вікісховищі | |
Біографічні відомості ред.
Родом із Зінькова на східному Поділлі. 1908 року закінчив юридичний і історико-філологічний факультети Київського університету. Згодом його професор (також Комерційного інституту і Вищих жіночих курсів у Києві). По революції з 1921 по кінець 1922 р. викладав історичні дисципліни у Кам'янець-Подільському Інституті народної освіти. З його ініціативи у 1922 р у місті було створено науково-дослідну кафедру при ІНО. У 1924—1933 роках — директор Всеукраїнського сільськогосподарського музею в Києві. У 1936—1937 роках — співробітник Інституту історії України АН УРСР.
Заарештований 1938 року, загинув у в'язниці.
В передмові до посмертного видання книги «История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII — первой половине XIX вв.»[1] біографія подана в іншому вигляді: народився в 1884 р. в Тулі в сім'ї адвоката. Закінчив з золотою медаллю гімназію в Тулі, поступив в Київський університет на історико-філологічний факультет, де почав займатись науковою діяльністю під керівництвом професора М. В. Довнар-Запольського. Після закінчення університету був залишений при кафедрі історії для підготовки до професорського звання.
В 1913 р. Сташевський отримав ступінь магістра російської історії в Київському університеті і був професором Київського університету, Київських Вищих жіночих курсів та Київського комерційного інституту. В своїй науковій діяльності приділяв велику увагу економічному розвитку Росії та України.
В 1920 р. Є. Д. Сташевському було присвоєна ступінь доктора російської історії.
В 1924 р. організовує Київський краєвий сільськогосподарський музей, директором якого він був до 1933 р., та постійну сільськогосподарську промислово-виробничу виставку. З 1934 р. Сташевський старший науковий співробітний Інституту історії АН Української СРСР.
Праці ред.
Праці з політичної історії Росії 17 століття («Очерки по истории царствования Михайла Федоровича», 1913; «Смоленская война 1632—1634», 1919) й економічної історії України 18—19 століть («Сільсько-господарський ринок Правобережної України за передреформної доби», 1929; «История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII — первой половине XIX вв.»; не закінчена, опублікована посмертно — 1968).
Примітки ред.
- ↑ Сташевський, Євген Дмитрович (1968). История докапиталистической ренты на Правобережной Украине в XVIII — первой половине XIX вв (російська) . Москва.
Література ред.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.
- Перковський А. Сташевський Євген Дмитрович // Малий словник історії України. — К., 1997. — С. 377—378.
- Рубльов О. С. Сташевський Євген Дмитрович [Архівовано 26 грудня 2016 у Wayback Machine.] // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 841. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
|
Це незавершена стаття про особу. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |