Стаховський Микола Ананійович

Микола Ананійович Стаховський
	Микола Ананійович Стаховський
Голова дипломатичного представництва УНР у Великій Британії.
	28 січня 1919 — 1 вересня 1919
Президент	Симон Петлюра
Прем'єр-міністр	Андрій Лівицький
Наступник	Марґолін Арнольд Давидович
Народився	22 травня 1879; Стетківці, Житомирський повіт, Волинська губернія, Російська імперія
Помер	7 грудня 1948 (69 років); Прага,; Чехословацька Республіка
Похований	Ольшанський цвинтар
Відомий як	дипломат, лікар
Громадянство	УНР
Alma mater	Варшавський університет
Політична партія	Українська партія соціалістів-федералістів
Діти	Лев Стаховський
Професія	Лікар, дипломат

У Вікіпедії є статті про інших людей із прізвищем Стаховський.

Микола Ананійович Стаховський (*1879 — †1948) — український громадсько-політичний діяч, дипломат, лікар. Перший голова дипломатичної місії Української Народної Республіки у Великій Британії. Батько Лева Стаховського.

Біографія ред.

Народився 22 травня 1879 року в селі Стетківці на Волині в священницькій родині шляхетського походження Стаховських гербу Огоньчик^[1]. У 1904 р. закінчив медичні студії у Варшаві.

З 1904 по 1905 — працював для Червоного Хреста у Мукдені (нині Шеньян) у Маньчжурії. У 1906 — в Києві видавав часопис «Боротьба», орган Української соціал-демократичної робітничої партії, за що просидів рік у царській в'язниці^[2]. З 1906 по 1908 — в Парижі продовжував лікарське удосконалення. З 1909 по 1914 — займався медичною практикою у Вінниці. З 1914 по 1917 — займався лікарською справою у Проскурові. У травні 1917 — за Української Народної Республіки призначений губерніальним комісарем Поділля. 28 січня 1919 по 09.1919 — перший голова дипломатичної місії Української Народної Республіки у Великій Британії. З 1920 по 1922 — займався лікарською справою у Парижі. З 1922 по 1923 — працював лікарем у Берліні. З 1924 по 1939 — працював лікарем у місті Берегове на Закарпатті, де був також одним із провідних організаторів українського культурного життя. З 1939 по 1945 — працював у місті Румбурк у Чехословаччині. 07 грудня 1948 — помер у Празі, похований на Ольшанському цвинтарі.

Література ред.

Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — ISBN 5-7707-4049-3.

Див. також ред.

Група співробітників посольства УНР у Лондоні (Велика Британія): зліва направо сидять. 1 - С. Шафаренко, 3 - М. Меленевський, 4 - М. Стаховський, 5 - Я. Олесницький

Примітки ред.

↑ Громадсько-просвітницька та професійна діяльність Миколи Стаховського (1879-1948) / А. А. Трембіцький, А. М. Трембіцький // Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія : Історія. - 2013. - Вип. 21. - С. 114-123.
↑ Лікарський вісник. Рік V. Ч.10./ Ред.:Роман Осінчук. — Нью-Йорк: «Krupka & Bilan», 1958. — с. 21 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2016. Процитовано 9 травня 2017.

Література ред.

Стаховський Микола // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1837. — 1000 екз.

Посилання ред.

Ольшанський цвинтар [Архівовано 2 березня 2014 у Wayback Machine.]

[1] Громадсько-просвітницька та професійна діяльність Миколи Стаховського (1879-1948) / А. А. Трембіцький, А. М. Трембіцький // Наукові записки [Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського]. Серія : Історія. - 2013. - Вип. 21. - С. 114-123.

[2] Лікарський вісник. Рік V. Ч.10./ Ред.:Роман Осінчук. — Нью-Йорк: «Krupka & Bilan», 1958. — с. 21 (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 16 листопада 2016. Процитовано 9 травня 2017.

[1]

[2]