Відкрити головне меню
Пітер Брейгель Старший. « Мисливці на снігу », натовп на льоду ставка, фрагмент зі стафажем.

Стафа́ж (нім. Staffage) — сюжетно незначні чи дрібномасштабні зображення людей або тварин у живописних і графічних творах, переважно пейзажного характеру.

Стафаж був особливо поширений у творах західно-європейських художників XVI — XVII століть.

Фігури тварин і людей, сюжетно незначні, виконують важливу роль оживлення, обжитості порожніх пейзажів чи зображень міст і сіл. Внесок стафажа дозволяв порівнювати масштаб споруд, висоту дерев в порівнянні з розмірами тварин чи зростом людських фігур. У талановитих митців стафаж міг цікаво ритмізувати композицію, підкреслити її глибину і перспективні скорочення. Стафаж в картинах Пітера Брейгеля Старшого поєднаний в групи і при бажанні міг бути сюжетами окремих картин, настільки щедро ними насичені картини митця.

Збільшення фігур людей і тварин перетворює композицію на побутовий жанр. Той же Пітер Брейгель Старший майстерно поєднав збільшення фігур людей і тварин зі стафажем в картині « Мисливці на снігу  », відмовившись від схематизації стафажу, не втративши виразності жодного з елементів твору.

Стафаж — важлива частина креслень архітектора. Але подані фасади чи інтер'єри головують в них, тому стафаж подають схематизовано, спрощено, його роль — наочно подати масштаб. Окрім стафажу архітектурна графіка використовує також і антураж, тобто зображення дерев, кущів, машин в схематизованому вигляді. Це підсилює виразність архітектурної графіки, сприяє наглядності майбутньої споруди і може спонукати до створення штучного ландшафту, саду або парку.


ДжерелоРедагувати