Стасевич Ігор Миколайович

Ігор Стасевич (біл. Ігар Мікалаевіч Стасевіч, нар. 21 жовтня 1985, Борисов) — білоруський футболіст, півзахисник клубу БАТЕ та національної збірної Білорусі.

Ф
Ігор Стасевич
Особисті дані
Народження 21 жовтня 1985(1985-10-21) (38 років)
  Борисов, СРСР
Зріст 180 см
Вага 74 кг
Громадянство  Білорусь
Позиція півзахисник
Інформація про клуб
Поточний клуб Білорусь БАТЕ
Номер 22
Юнацькі клуби

2002-2004
Білорусь ДЮСШ-2 (Борисов)
Білорусь БАТЕ
Професіональні клуби*
Роки Клуб І (г)
2004–2010 Білорусь БАТЕ 118 (8)
2010–2011 Росія «Волга» (Нижній Новгород) 6 (1)
2011 Білорусь «Гомель» 32 (5)
2012–2014 Білорусь «Динамо» (Мінськ) 87 (14)
2015- Білорусь БАТЕ 132 (36)
Національна збірна**
Роки Збірна І (г)
2006 Білорусь Білорусь U-21 2 (0)
2007–н.ч. Білорусь Білорусь 54 (5)

* Ігри та голи за професіональні клуби
враховуються лише в національному чемпіонаті.
Інформацію оновлено 9 травня 2017.

** Інформацію про ігри та голи за національну збірну
оновлено 9 травня 2017.

Семиразовий чемпіон Білорусі. Чотириразовий володар Кубка Білорусі.

Клубна кар'єра

ред.

Вихованець ДЮСШ-2 (Борисов), перший тренер — Віктор Васильович Матусевич.

Професіональну кар'єру розпочав 2002 року в БАТЕ, виступав за дубль. У сезоні 2004 року дебютував у чемпіонаті Білорусі, а по ходу сезону 2005 року увійшов до основного складу команди. Учасник Ліги чемпіонів 2008/09 (на його рахунку по 1 голу в матчах проти «Валюра» та «Ювентуса» — домашній матч 2-о туру) та Ліги Європи 2009/10 в складі БАТ. У борисовському клубі провів вісім сезонів, взявши участь у 118 матчах чемпіонату. За цей час чотири рази виборював титул чемпіона Білорусі.

28 липня 2010 року оголосили про перехід Ігора Стасевича в нижньогородський клуб «Волга», який на той час виступав у Першому дивізіоні[2]. За «Волгу» Ігор провів 6 матчів, разом з нею завоював путівку до найсильнішого російського дивізіону, але по завершенні сезону залишив клуб. У міжсезоння тренувався з «Гомелем» і 24 січня 2011 року підписав дворічну (1+1) угоду з клубом, де виступав протягом одного сезону.

У грудні 2011 року перейшов до мінського «Динамо», підписавши дворічний контракт. У мінському клубі він став гравцем основного складу, зазвичай виступав на позиції лівого півзахисника. У січні 2014 року він продовжив контракт з «Динамо»[3]. Провів прекрасний сезон 2014 року, де був лідером столичного колективу, який тривалий період часу боровся за золото, але в підсумку завоював срібні медалі; також допоміг «Динамо» вперше в історії вийти до групового етапу Ліги Європи. Того ж сезону став одним з найкращих бомбардирів клубу в чемпіонаті, в якому відзначився 8-а голами. За підсумками сезону визнаний найкращим футболістом чемпіонату[4].

19 січня 2015 року знову став гравцем БАТЕ[5]. Швидко закріпився в стартовому складі команди на позиції лівого фланогового нападника. 29 вересня 2015 року відкрив рахунок у матчі Ліги чемпіонів проти «Роми» (3:2). За підсумками сезону 2015 року визнаний найкращим футболістом Білорусі[6]. У листопаді продовжив контракт з БАТЕ[7].

У сезоні 2016 року допоміг БАТЕ виграти ще один чемпіонат, і втретє поспіль визнаний найкращим гравцем чемпіонату Білорусі. У 2018 році після завершення кар’єри Віталія Радіонова отримав капітанську пов'язку. У сезоні 2018 року з 15 передачами став найкращим асистентом чемпіонату Білорусі. У вересні 2018 року знову продовжив контракт з БАТЕ[8]. У грудні 2018 року вдруге поспіль визнаний Футболістом року Білорусі, а в грудні 2019 року втретє. Також у сезоні 2019 року знову став найкращим асистентом чемпіонату (12 передач).

Виступи за збірну

ред.

У національній збірній Білорусі дебютував 22 серпня 2007 року в товариському матчі зі збірною Ізраїлю в Мінську (2:1). Дебютним м'ячем за збірну відзначився 1 квітня 2009 року в матчі кваліфікації чемпіонату світу 2010 проти збірної Казахстану в Алмати (5:1).

Голи за збірну

ред.
Рахунок та результат збірної Білорусі в таблиці подано на першому місці.
# Дата Місце Суперник Рахунок Результат Змагання
1. 1 квітня 2009 Центральний стадіон, Алмати, Казахстан   Казахстан 3–1 5–1 кваліфікація чемпіонату світу 2010
2. 4 вересня 2014 Борисов-Арена, Борисов, Білорусь   Таджикистан 1–0 6–1 Товариський матч
3. 13 листопада 2017 Рамаз Шенгелія, Кутаїсі, Грузія   Грузія 1–0 2–2 Товариський матч
4. 8 вересня 2018 Динамо, Мінськ, Білорусь   Сан-Марино 1–0 5–0 Ліга націй УЄФА 2018—2019 (Ліга D)
5. 24 березня 2019 Віндзор Парк, Белфаст, Північна Ірландія   Північна Ірландія 1–1 1–2 кваліфікація чемпіонату Європи 2020

Титули і досягнення

ред.
БАТЕ
«Гомель»
«Динамо» (Мінськ)
«Шахтар»

Індивідуальні

ред.

Примітки

ред.
  1. https://teams.by/stasevich-igor-nikolaevich/player-85/
  2. Футбол. Игорь Стасевич отныне игрок «Волги»[недоступне посилання] (рос.)
  3. Стасевич продлил контракт с минским «Динамо» [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  4. Игорь Стасевич назван лучшим игроком чемпионата Беларуси [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  5. Игорь Стасевич подписал контракт с БАТЭ [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  6. Игорь Стасевич - лучший футболист Беларуси 2015 года [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  7. Стасевич продлил контракт с БАТЭ [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  8. Игорь Стасевич продлил контракт с БАТЭ [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)
  9. Игорь Стасевич — член Клуба Сергея Алейникова! [Архівовано 11 квітня 2020 у Wayback Machine.] (рос.)

Джерела

ред.