Відкрити головне меню

Старі Богородча́ни — село в Україні, центр Старобогородчанської сільської територіальної громади Богородчанського району Івано-Франківської області.

село Старі Богородчани
Країна Україна Україна
Область Івано-Франківська область
Район/міськрада Богородчанський район
Громада Старобогородчанська сільська громада
Код КОАТУУ 2620488601
Основні дані
Населення 3569 (дані за 2001 рік)
Площа 32 км²
Густота населення 111,53 осіб/км²
Поштовий індекс 77712
Телефонний код +380 03471
Географічні дані
Географічні координати 48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 24.52000° сх. д. / 48.83056; 24.52000Координати: 48°49′50″ пн. ш. 24°31′12″ сх. д. / 48.83056° пн. ш. 24.52000° сх. д. / 48.83056; 24.52000
Середня висота
над рівнем моря
312 м
Водойми Бистриця Солотвинська, Саджавка, Росенський
Місцева влада
Адреса ради 77712, Івано-Франківська обл., Богородчанський район, с. Старі Богородчани, вул.Івана Франка 1.
Карта
Старі Богородчани. Карта розташування: Україна
Старі Богородчани
Старі Богородчани
Старі Богородчани. Карта розташування: Івано-Франківська область
Старі Богородчани
Старі Богородчани
Мапа

Відстань до райцентру 3 км, відстань до обласного центру 24 кілометри.

Зміст

НазваРедагувати

Легенда, що передається з покоління в покоління, розповідає: Богородиця врятувала від загибелі двох маленьких діток. Їхній батько — багатий дідич — на знак вдячності небесній заступниці заклав на лівому березі річки Бистриці поселення, назвавши його Богородчанами. Коли після повені на правому березі почало виростати інше поселення з такою ж назвою, то цьому, давнішому, дали назву Старі Богородчани, яка зберігається й досі.

ГеографіяРедагувати

У селі потік Росенський впадає у річку Саджавку.

ІсторіяРедагувати

Перша письмова згадка про село належить до 1441 року.

1505 року король Польщі Олександр Ягеллончик передав село Богородчани шляхтичу Яну Каменецькому[1].

Після окупації Західноукраїнської Народної Республіки поляками в 1919 році в селі був осередок ґміни Старі Богородчани та постерунку поліції.

24 грудня 1945 р. повстанці куреня «Підкарпатський» (командир Павло Вацик «Прут») розбили гарнізон внутрішніх військ і станицю «стрибків» у селі[2].

25 листопада 1963 р. постановою облвиконкому № 735 до Старих Богородчан приєднано сусіднє село Заріччя.

Освіта, охорона здоров'яРедагувати

У Старих Богородчанах працюють лікарська амбулаторія загальної практики та сімейної медицини, дошкільний навчальний заклад «Джерельце», загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів, сільська бібліотека.

У міжвоєнний період діяла 5-класова утраквістична школа[3].

ЕкономікаРедагувати

У селі функціонує молокозавод, міні-пекарня, три пилорами, цех із випалювання будівельних блоків та бетонної огорожі, цехи із виготовлення дерев'яних конструкцій, ремонтні майстерні, сонячна електростанція.[4]

Зі сфери обслуговування у селі працюють перукарня, 16 магазинів, 3 кафе, 2 аптеки.

Пам'яткиРедагувати

У селі є дерев'яна церква Різдва Пресвятої Богородиці (пам'ятка архітектури місцевого значення № 632), зведена 1863 року[5]. На присілку Заріччя є дерев'яна церква Воскресіння Христового (пам'ятка архітектури місцевого значення № 630), споруджена 1926 р.[6] Над Бистрицею збереглася дерев'яна церква Святого Юрія (пам'ятка архітектури місцевого значення № 629), поставлена у 1923 році[7][8].

ПерсоналіїРедагувати

Народилися
  • Віктор Старожинський (1740—1808) — український церковний діяч, священик-василіянин, протоігумен, архимандрит Жовківського монастиря.
  • Богдан Іванович Мостицький — військовий діяч, командир сотні УПА «Месники».
  • Михайло Зарічний (*1958) — український учений-математик, декан механіко-математичного факультету Львівського університету.
  • Ярослав Гарасим (*1973) — український фольклорист, проректор із науково-педагогічної роботи ЛНУ ім. І. Франка (з 2015 року).
Померли
  • Олексій Заклинський (1819—1891) — священик УГКЦ, поет та композитор, посол Галицького крайового сейму та австрійського парламенту.
Працювали

ФотогалереяРедагувати

ПосиланняРедагувати

ПриміткиРедагувати