Старокостянтинівський ґебіт

Старокостянти́нівський ґебі́т (нім. Kreisgebiet Staro Konstantonow «Старокостянтинівська округа») — адміністративно-територіальна одиниця генеральної округи Волинь-Поділля Райхскомісаріату Україна з центром у Старокостянтинові, яка існувала протягом німецької окупації Української РСР.

Kreisgebiet Staro Konstantonow
Старокостянтинівський ґебіт
Держава Німецька імперія
Райхскомісаріат Україна
Генеральна округа Волинь-Поділля
Центр Старокостянтинів
Уряд
 - Ґебітскомісар
  • штандартенфюрер СА Курт Ролле
  • Шредер[1]
  • Площа
     - Повна 2330 км²
    Населення (1943)
     - Усього 131 796
     - Густота 56,6/км²
    [2]
    Джерело даних про площу[2]

    Історія ред.

    Округу (ґебі́т) утворено 1 вересня 1941 опівдні[3] зі Старокостянтинівського, Грицівського, Остропільського і Старосинявського районів тодішньої Кам'янець-Подільської області.

    Станом на 1 вересня 1943 Старокостянтинівський ґебіт поділявся на 4 німецькі райони: район Гриців (нім. Rayon Grizew), район Остропіль (нім. Rayon Ostropol), район Старокостянтинів (нім. Rayon Staro Konstantonow) і район Стара Синява (нім. Rayon Stara Sinjawa).[3]

    9 березня 1944 року, в ході Проскурівсько-Чернівецької операції, окружний центр зайняли радянські війська.[4]

    Примітки ред.

    1. Олійник та Завальнюк, 2012, с. 260.
    2. а б Дані про площу і населення гебітів та районів на території сучасної Хмельниччини станом на 1 січня 1943 р. Архів оригіналу за 16 січня 2017. Процитовано 13 січня 2017.
    3. а б Territoriale Veränderungen in Deutschland und deutsch verwalteten Gebieten 1874–1945.(нім.)
    4. 9 березня — День визволення Старокостянтинова

    Джерела ред.