Відкрити головне меню

Кирило Федорович Стародубов
Кирило Федорович Стародубов.jpg
Народився 19 квітня 1904(1904-04-19)
Москва
Помер 8 жовтня 1984(1984-10-08) (80 років)
Днiпропетровск
Громадянство СРСР СРСР УРСР
Діяльність науковець
Alma mater Дніпропетровський гірничий інститут
Сфера інтересів металургія
Заклад Інститут чорної металургії
Вчене звання академік АН УРСР
Науковий ступінь доктор технічних наук
Науковий керівник Свєчников Василь Миколайович
Відомі учні I.Г. Узлов, Л.Г Поздняков
Аспіранти, докторанти Поздняков Лев Григорович
Член НАН України
Нагороди
Орден ЛенінаОрден Жовтневої РеволюціїОрден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного Прапора
Орден Трудового Червоного ПрапораОрден Трудового Червоного ПрапораОрден «Знак Пошани»

Премія Ради Міністрів СРСР — 1987

Кирило Федорович Стародубов (19 квітня 1904(19040419), Москва — 8 жовтня 1984, Днiпропетровск), український вчений у галузі металургії, металознавства, термічної обробки металів, дійсний член (академік) АН УРСР (1957), педагог і громадський діяч. Депутат Верховної Ради УРСР 3—5-го скликань, заступник голови Верховної Ради УРСР (1951—1963 роки).

Зміст

БiографiяРедагувати

Народився в 16 червня 1904 року в Москві в родині службовців. З 1914 року жив у Катеринославі. З відзнакою закінчив класичну гімназію. Трудову діяльність розпочав учнем слюсаря на Брянському металургійному заводі.

У 1928 році закінчив з відзнакою Дніпропетровський гірничий інститут.

З 1925 по 1937 рік працював на Дніпропетровському металургійному заводі імені Петровського. З 1931 року одночасно працював у Дніпропетровському металургійному інституті.

У 1938—1979 роках — завідувач кафедри термічної обробки металів Дніпропетровського металургійного інституту.

У 1941—1944 роках, перебуваючи в евакуації в Магнітогорську, працював на металургійному комбінаті і в гірничо-металургійному інституті. Впровадив технологію виготовлення виливниць з рідкого доменного чавуну, в результаті збільшилося виробництво сталі для військової техніки. Вивчив ефект зміни механічних властивостей в процесі третього перетворення при відпустці, пояснивши його природу — це явище отримало назву «ефект Стародубова».[1]

У 1946 році захистив докторську дисертацію. З 1947 року — член-кореспондент АН УРСР.

У 1947—1953 роках — заступник директора Дніпропетровського металургійного інституту із навчальної роботи.

З 1948 по 1974 рік працював також у Науково-дослідному Інституті чорної металургії Міністерства чорної металургії СРСР: завідувач лабораторії, завідувач відділу термічної обробки сталі.

У 1957 році був обраний академіком АН УРСР.

Доктор технічних наук, професор, видатний вчений в галузі теорії термічної обробки сталі, 45 років в науці, автор 12 монографій, понад 500 наукових робіт, 70 авторських свідоцтв і зарубіжних патентів.

Помер в 1984 році в Дніпропетровську. Похований на Запорізькому кладовищі.

Пам'ятьРедагувати

На честь академіка Стародубова названа площа в місті Дніпро, де розташований Інститут чорної металургії.

На фасаді будинку, в якому жив і працював Кирило Федорович Стародубов, встановлена меморіальна дошка.

У 2004 році на честь 100-річччя від дня народження К. Ф. Стародубова видавництвом «Марка України» для Укрпошти випущений конверт (художник Олена Іжевська).

НагородиРедагувати

ДжерелаРедагувати

ПриміткиРедагувати