Стариков Микола Антонович

Стариков Микола Антонович (21 березня (2 квітня) 1897 с. Єдрово (нині Валдайського району Новгородської області), Російська імперія — 4 червня 1961 Київ, СРСР) — радянський вчений у галузі гірничої справи, дійсний член АН УРСР (з 1951), проф. (з 1939), родом з Новгородської області.

Стариков Микола Антонович
Народився 21 березня (2 квітня) 1897
Єдрово, Валдайський район
Помер 4 червня 1961(1961-06-04)[1] (64 роки)
Київ, Українська РСР, СРСР
Поховання Байкове кладовище і Єдрово
Країна Flag of Russia.svg Російська імперія
Flag of the Soviet Union.svg СРСР
Діяльність гірничий інженер, науковець
Alma mater Санкт-Петербурзький державний гірничий університет (1924)
Галузь гірнича справа
Заклад Уральський державний гірничий університет
Звання професор, НАН України і професор[d]
Членство НАН України
Нагороди
орден Трудового Червоного Прапора орден «Знак Пошани»

Після закінчення Ленінградського гірничого інституту працював у копальнях Кривого Рогу (1924—1928), на Уралі і з 1948 знову в Україні: проф. Криворізького Гірничорудного і (1951—1952) Дніпропетровсьокого гірничого інститутів. У 1958—61 в Інституті гірничої справи АН УРСР.

Автор бл. 50 праць. Основні дослідження стосуються боротьби з пожежами на колчеданних родовищах, розкриття і розробки рудних родовищ, зокрема на великих глибинах.

ПриміткиРедагувати

  1. Стариков Николай Антонович // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.

ЛітератураРедагувати