Старе Затишшя
Старе Затишшя[1] — мікрорайон у Індустріальному адміністративному районі міста Харків, колишня частина села Затишшя, що увійшла до складу міста у 2012 році[2].
| Старе Затишшя Харків | ||||
  | ||||
| Загальна інформація | ||||
|---|---|---|---|---|
| 49°57′17″ пн. ш. 36°25′4″ сх. д. / 49.95472° пн. ш. 36.41778° сх. д. | ||||
| Країна |
 Україна  | |||
| Район | Індустріальний район | |||
| Адмінодиниця |
Індустріальний район | |||
| Поштовий індекс | 61028 | |||
| Телефонний код | 57 | |||
| маршрутне таксі 21т | ||||
| Метрополітен | Індустріальна | |||
| Залізнична інфраструктура | Лосєве ІІ | |||
|
| ||||
| Карта | ||||
| ||||
У Старому Затишші розповсюджена приватна малоповерхова забудова. Населення на 2001 рік складало 654 особи.
Географічне положення
ред.Старе Затишшя розташоване на північ та схід від промзони Індустріального району та на захід від окружної дороги.
Центральна вісь мікрорайону - вулиця Румянцівська.
Межі мікрорайону
ред.Знаходиться в північно-східній частині Індустріального адміністративного району міста.
Річки і струмки
ред.- р. Велика Долина;— права притока Роганки, протікає з північного боку селища.
Історія
ред.На місці цього мікрорайону у XIX столітті був хутір Рум'янцев[3]
Старе Затишшя виникло у 1925 р., як хутір Затишшя при тваринницько-овочевому радгоспі ім. Червоної армії[4]. Початково було 10 дворів[5]
Згідно з переписом 1926 р. тут мешкало 39 осіб[5]
У 1940 році на хуторі Затишшя були два двори та ставок[6]
У 2012 році цей квартал було відокремлено від села Затишшя та приєднано до Харкова.[2].
Частина Харкова
ред.26 жовтня 2012 р. в Старому Затишші було перейменовано вулиці[7].
У червні 2022 року Старе Затишшя зазнало масованого артилерійського обстрілу російських окупантів[8]
Пошта
ред.Раніше тут діяло відділення «Укрпошти» №28 (вулиця Румянцівська, 6)
Транспорт
ред.У Старому Затишші немає метрополітену, трамваю та тролейбусу. Транспортне сполучення підтримується маршрутними таксі.
Автобуси і маршрутне таксі
ред.- 21т (метро Індустріальна - Старе Затишшя)
Див. також
ред.Джерела
ред.- ↑ Дівчинка читала книжку, жінка поралася на городі: історії людей, які загинули в одну добу обстрілів на Харків. Українська правда: Життя. 1 липня 2022. Архів оригіналу за 20 вересня 2024. Процитовано 11 грудня 2024.
- ↑ а б Постанова Верховної Ради України від 6 вересня 2012 року № 5215-VI «Про зміну і встановлення меж міста Харків, Дергачівського і Харківського районів Харківської області»
- ↑ http://etomesto.com/map-ukraine_trehverstka-kharkov/?x=36.424938&y=49.956501
- ↑ http://freemap.com.ua/maps/rkka-500m/M-37-73-B.jpg [Архівовано 2019-01-02 у Wayback Machine.]
- ↑ а б http://history.org.ua/LiberUA/ZalPunKharkOkr_1930/ZalPunKharkOkr_1930.pdf
- ↑ Карта-километровка Харькова [[РККА]], 1941 год. // Х. Затишье (рос.). Архів оригіналу за 29 серпня 2021.
{{cite web}}: Назва URL містить вбудоване вікіпосилання (довідка); Проігноровано невідомий параметр|publise=(довідка) - ↑ http://kharkiv.rocks/reestr/611422
- ↑ https://life.pravda.com.ua/society/2022/07/01/249351/ Дівчинка читала книжку, жінка поралася на городі: історії людей, які загинули в одну добу обстрілів на Харківщині
|
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її. |