Станіслав Матеуш Жевуський (пол. Stanisław Mateusz Rzewuski, 1662 — 4 листопада 1728, Львів) — польський державний і військовий діяч із роду Жевуських, полковник коронного війська (1690), крайчий великий коронний (1702), референдар великий коронний (1703), польний гетьман коронний (1706—1726), великий гетьман коронний (1726), воєвода підляський (1726—1728) і белзький (з 14 червня 1728), староста холмський, дроговизький, клодавський, новосельський (певне, з 1699) та любомльський.

Портрет Станіслава Матеуша Жевуського
Герб Кривда

Біографія ред.

Народився в 1662 р., син львівського підвоєводи і коронного надвірного підскарбія Міхала Флоріана Жевуського (пом. 1687) і Ганни Дзержківни. Можливо, навчався в колегіумі єзуїтів у Львові.

У 1699 році виступив послом до Османської імперії[1] для ратифікації Карловицького договору, за яким Османська імперія повернула Поділля до складу Речі Посполитої.

18 грудня 1718 року[2] (менш ймовірно, 1720) р. купив Підгорецький замок разом із навколишніми селами в сина польського короля Яна ІІІ Собеського - Константія Собеського; 1719 року Олесько з прилеглими селами — в іншого королевича Якуба Людвіка Собеського. Був власником Паволочі. У Львові купив у Собеських «королівську» кам'яницю на площі Ринок.

12 жовтня 1726 р. призначений великим гетьманом коронним, але не мав можливості виконувати обов'язки. Нагороджений Орденом Білого Орла[3]. На цій посаді був патроном Григора Орлика.[4]

При гетьманському дворі у Підгірцях діяв вокальний ансамбль із 13 італійських та польських музикантів, серед них Каміла Пола, Джованна Ґраціола, Яніна Вєцьковська, сопрано Стефан Ярошевич, контральти Казімеж Древновський і Бартоломео Страпарапа, бас Марчін Папроцький і придворний гобоїст Помпео Періні. Репертуар, який виконувався при дворі Жевуського, складався з опер італійського капельмейстра Джованні Антоніо Ріцері.[5]

Помер у власній кам'яниці у Львові 4 листопада 1728 року після тривалої хвороби. Наказав поховати себе в костелі кармелітів у Роздолі.

Родина ред.

Станіслав Матеуш Жевуський був одружений двічі. У 1690 році першим шлюбом одружився з Доротеєю Цетнер.

Друга дружина з 1694 року — Людвіка Елеонора (пом. 1749), донька чернігівського підчашого Каспара Куніцького і Маріанни з Беневських. Діти:

Галерея ред.

Примітки ред.

  1. Gliwa, Andrzej (1 січня 2003). Poselstwo Stanisława Mateusza Rzewuskiego do Turcji w 1699 roku/Stanisław Mateusz Rzewuski as an Envoy to Sublime Porte in 1699. Balcanica Posnaniensia t. XIII, Acta et Studia. Процитовано 15 лютого 2023.
  2. Link-Lenczowski A. Rzewuski Stanisław Mateusz h. Krzywda (1662—1728)… — S. 158. (пол.)
  3. Kawalerowie i statuty Orderu Orła Białego 1705—2008. — 2008. — S. 216. (пол.)
  4. Борщак І. Великий мазепинець Григор Орлик. — К. : Український письменник, 1996. — С. 135. — ISBN 5-333-01467-1. (Ню Йорк: Восьмий курінь УПС ім Григора Орлика, 1972. — С. 20.)
  5. Bieńkowska, Irena (1 січня 2017). Listy muzyków Stanisława Mateusza Rzewuskiego (1662˗1728) do Giovanniego Antonia Ricieriego (Letters of Musicians Employed by Stanisław Mateusz Rzewuski (1662–1728) to Giovanni Antonio Ricieri), „Polski Rocznik Muzykologiczny” XV, 2017, s. 148–168. Процитовано 15 лютого 2023.

Джерела ред.

Посилання ред.