Станіслав Брикчинський
| Ця стаття містить правописні, лексичні, граматичні, стилістичні або інші мовні помилки, які треба виправити. |
Станіслав Брикчинський гербу Ґвяндзич (5 грудня 1841, Осса — 2 січня 1912, Львів[1]) — польський землевласник, січовий повстанець, господарський і політичний діяч, депутат Галицького Крайового Сейму, голова Галицького господарського товариства.
| Станіслав Брикчинський | |
|---|---|
 | |
| Народився |
5 грудня 1841 Осса, Ґміна Одживул, Пшисуський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща або Осса, Гміна Білачув, Опочинський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща |
| Помер | 1912 |
| Діяльність | політик |
| Учасник | Польське повстання 1863—1864 |
| Членство | Галицьке господарське товариство |
| Посада | посол до Галицького сейму[d] |
| Рід | Q124813407? |
Біографія ред.
Випускник російського кадетського корпусу в Петербурзі, служив офіцером російської армії[2]. Під час Січневого повстання залишив службу і брав участь у боях з росіянами, зокрема у битві під Кобиланкою. Після переїзду до Галичини був заарештований у Львові та висланий за межі Австрійської імперії. Кілька років жив на еміграції в Парижі. Повернувшись до країни як землевласник, він господарював спочатку в Чорному Острові, а потім у Дидятичах біля Судової Вишні[2]. Згодом оселився в купленому маєтку Пациків (з Дембником) у Станіславовському повіті.
- Був головою контрольної ради Галицького товариства земельного кредиту (1903—1912)[3]
- Член і активіст Галицького господарського товариства,
- член ЦК (23.06.1889 — 13.06.1893),
- віце-президент (13 червня 1893 — 10 червня 1906)
- та її президент (10 червня 1906 — 10 червня 1909)[4].
- Протектор Товариства хліборобських гуртків у Львові (1914)[5].
- Почесний член ЦК Краківського сільськогосподарського товариства[6].
- Проводив велику діяльність у галузі підтримки скотарства в Станіславівському та Надворнянському повітах[2].
Був головою Станиславівської окружної ради (1878—1898)[2]. Депутат Галицького сейму 5-го, 6-го, 7-го, 8-го та 9-го скликань (1885—1912). Обраний від курії І (велика власність) від Станіславівського округу[7][8]. 29 жовтня 1885 року він отримав 64 голоси з 95[9]. Цю посаду він обіймав до самої смерті. У 1896 році був обраний депутатом Національного відділу від курії сільських комун[10]. Член правого клубу сеймового Польського гуртка в 1908 році[11]. На сеймі він виконував обов'язки писаря господарської комісії та знавця господарської культури[12]. У 1889—1901 роках був депутатом Галицького національного відділу[2].
Сім'я ред.
Народився в поміщицькій родині, син Станіслава та графаині Ванди, уродженої Замойської, мав двох молодших братів Антонія та Стефана.
Двічі одружений:
Посилання ред.
- ↑ Piotr Mańkowski, Pamiętniki, 2002
- ↑ а б в г д Zdzisław Próchnicki: Brykczyński Stanisław (1841—1912). Polski Słownik Biograficzny. t. 3. Kraków 1937, s. 28–29.
- ↑ Galicyjskie Tow. kredytowe ziemskie. Nowości Illustrowane. Nr 10: 2—3. 9 marca 1907.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1889, s. 636; 1890, s. 636; 1891, s. 636; 1892, s. 637; 1893, s. 637; 1894, s. 637; 1895, s. 637; 1896, s. 638; 1897, s. 638; 1898, s. 735; 1899, s. 735; 1900, s. 735; 1901,s. 737; 1902, s. 822; 1903,s. 822; 1904, s. 822; 1905, s. 822; 1906, s. 869; 1907, s. 869; 1908, s. 869; 1909, s. 927.
- ↑ Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1914, Lwów 1914, s. 1026
- ↑ «Tygodnik Rolniczy», 1912, nr 1, s. 14.
- ↑ Stanisław Grodziski, Sejm Krajowy Galicyjski 1861—1914, Warszawa 1993, ISBN 83-7059-052-7
- ↑ Wykaz Członków i Posłów Sejmu Krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na VI. peryod w roku 1892. Lwów, 1892.
- ↑ Telegramy «Kurjera Lwowskiego». «Kurier Lwowski|Kurjer Lwowski». 300, s. 5, 30 października 1885.
- ↑ † Stanisław Brykczyński. «Kurjer Stanisławowski». 1374, s. 2, 7 stycznia 1912.
- ↑ Sprawy Sejmowe, «Kurier Lwowski» nr 517 z 5 listopada 1908, s. 3, Austriacka Biblioteka Narodowa — wersja elektroniczna
- ↑ Zgon zasłużonego obywatela, «Nowości ilustrowane» nr 2 z 13 stycznia 1912, s. 16 Biblioteka Jagiellońska — wersja cyfrowa
- ↑ Nekrologia Stanisław Brykczyński. «Czas». nr 5 (1912), s. 3.
- ↑ Stanisław Brykczyński h. Gwiaździcz — M.J. Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego — online [28.01.2020]
Бібліографія ред.
- Zdzisław Próchnicki: Brykczyński Stanisław (1841—1912). W: Polski Słownik Biograficzny. T. III. Kraków, 1937, s. 28–29.