Станіслав Брикчинський

політик

Станіслав Брикчинський гербу Ґвяндзич (5 грудня 1841, Осса — 2 січня 1912, Львів[1]) — польський землевласник, січовий повстанець, господарський і політичний діяч, депутат Галицького Крайового Сейму, голова Галицького господарського товариства.

Станіслав Брикчинський
Народився 5 грудня 1841(1841-12-05)
Осса, Ґміна Одживул, Пшисуський повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща або Осса, Гміна Білачув, Опочинський повіт, Лодзинське воєводство, Республіка Польща
Помер 1912
Діяльність політик
Учасник Польське повстання 1863—1864
Членство Галицьке господарське товариство
Посада посол до Галицького сейму[d]
Рід Q124813407?

Біографія ред.

Випускник російського кадетського корпусу в Петербурзі, служив офіцером російської армії[2]. Під час Січневого повстання залишив службу і брав участь у боях з росіянами, зокрема у битві під Кобиланкою. Після переїзду до Галичини був заарештований у Львові та висланий за межі Австрійської імперії. Кілька років жив на еміграції в Парижі. Повернувшись до країни як землевласник, він господарював спочатку в Чорному Острові, а потім у Дидятичах біля Судової Вишні[2]. Згодом оселився в купленому маєтку Пациків (з Дембником) у Станіславовському повіті.

Був головою Станиславівської окружної ради (1878—1898)[2]. Депутат Галицького сейму 5-го, 6-го, 7-го, 8-го та 9-го скликань (1885—1912). Обраний від курії І (велика власність) від Станіславівського округу[7][8]. 29 жовтня 1885 року він отримав 64 голоси з 95[9]. Цю посаду він обіймав до самої смерті. У 1896 році був обраний депутатом Національного відділу від курії сільських комун[10]. Член правого клубу сеймового Польського гуртка в 1908 році[11]. На сеймі він виконував обов'язки писаря господарської комісії та знавця господарської культури[12]. У 1889—1901 роках був депутатом Галицького національного відділу[2].

Сім'я ред.

Народився в поміщицькій родині, син Станіслава та графаині Ванди, уродженої Замойської, мав двох молодших братів Антонія та Стефана.

Двічі одружений:

  • з першою дружиною Ідалією Святополк-Четвертинською, сином Мечиславом;
  • з другою Марією Русановською сином Станіславом. Похований у Львові[13][14].

Посилання ред.

  1. Piotr Mańkowski, Pamiętniki, 2002
  2. а б в г д Zdzisław Próchnicki: Brykczyński Stanisław (1841—1912). Polski Słownik Biograficzny. t. 3. Kraków 1937, s. 28–29.
  3. Galicyjskie Tow. kredytowe ziemskie. Nowości Illustrowane. Nr 10: 2—3. 9 marca 1907.
  4. Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1889, s. 636; 1890, s. 636; 1891, s. 636; 1892, s. 637; 1893, s. 637; 1894, s. 637; 1895, s. 637; 1896, s. 638; 1897, s. 638; 1898, s. 735; 1899, s. 735; 1900, s. 735; 1901,s. 737; 1902, s. 822; 1903,s. 822; 1904, s. 822; 1905, s. 822; 1906, s. 869; 1907, s. 869; 1908, s. 869; 1909, s. 927.  
  5. Szematyzm Królestwa Galicji i Lodomerii z Wielkim Księstwem Krakowskim na rok 1914, Lwów 1914, s. 1026
  6. «Tygodnik Rolniczy», 1912, nr 1, s. 14.
  7. Stanisław Grodziski, Sejm Krajowy Galicyjski 1861—1914, Warszawa 1993, ISBN 83-7059-052-7
  8. Wykaz Członków i Posłów Sejmu Krajowego Królestwa Galicyi i Lodomeryi z Wielkim Księstwem Krakowskiem na VI. peryod w roku 1892. Lwów, 1892.
  9. Telegramy «Kurjera Lwowskiego». «Kurier Lwowski|Kurjer Lwowski». 300, s. 5, 30 października 1885.
  10. † Stanisław Brykczyński. «Kurjer Stanisławowski». 1374, s. 2, 7 stycznia 1912.
  11. Sprawy Sejmowe, «Kurier Lwowski» nr 517 z 5 listopada 1908, s. 3, Austriacka Biblioteka Narodowa — wersja elektroniczna
  12. Zgon zasłużonego obywatela, «Nowości ilustrowane» nr 2 z 13 stycznia 1912, s. 16 Biblioteka Jagiellońska — wersja cyfrowa
  13. Nekrologia Stanisław Brykczyński. «Czas». nr 5 (1912), s. 3.
  14. Stanisław Brykczyński h. Gwiaździcz — M.J. Minakowski, Genealogia potomków Sejmu Wielkiego — online [28.01.2020]

Бібліографія ред.