Ставракі Михайло Михайлович

Михайло Михайлович Ставракі (1867 — 3 квітня 1923, Севастополь) — російський морський офіцер, капітан II рангу, що увійшов в історію як керівник страти 6 (19 березня) 1906 року на острові Березані лейтенанта Петра Шмідта і його товаришів.

Михайло Михайлович Ставракі
Народився 1867(1867)
Херсонська губернія, Російська імперія
Помер 3 квітня 1923(1923-04-03)
Севастополь
·розстріл
Підданство Flag of Russia.svg Російська імперія
Alma mater Морська академія Генерального штабу
Військове звання капітан II рангу
Батько Ставракі Михайло Іванович
Нагороди
орден Святого Станіслава III ступеня

БіографіяРедагувати

Народився у 1867 році в родині контр-адмірала М. І. Ставракі. Закінчив Морську академію Генерального штабу.

6 (19 березня) 1906 року на острові Березані керував стратою свого однокурсника по Морському кадетському корпусу лейтенанта Петра Шмідта і інших керівників повстання на крейсері «Очакові». Через місяць після цієї події отримав військове звання капітана II рангу.

Після відходу у відставку (приблизно 19081910 роках) служив наглядачем маяків. У період з 7 жовтня 1911 року по 1913 рік був доглядачем маяка Ай-Тодор. У 1913 році Ставракі, був переведений на посаду помічника військового губернатора тилової бази Маріупольського району. Маяк передав колезькому секретарю, потім титулярному раднику на дійсній службі Михайлу Рижову. У 1917 році за розпорядженням Центрофлоту, був начальником оборони та командиром брандвахти в Батумі, де і залишався служити на різних командних посадах, як при англійської окупації, так і при грузинському уряді меншовиків.

З встановленням у Батумі радянської влади навесні 1921 року Ставракі був призначений начальником управління із забезпечення безпеки кораблеводіння Батумського укріпленого району і доглядачем маяків. Цю посаду він займав до дня арешту 29 червня 1922 року. Причиною арешту 56-ти річного доглядача послужила встановлена перевіркою злочинна халатність, наслідком чого була розтрата спирту і гасу, які відпускалися на освітлення маяків. Тут з'ясувалося, що це той самий Ставракі, який командував розстрілом «Очаковців» в березні 1906 року на острові Березані. Він був доставлений до Севастополя і там, без довгих розглядів, за рішенням виїзної сесії військової колегії Верховного Суду України 3 квітня 1923 засуджений до вищої міри покарання — розстрілу з конфіскацією майна. Вирок приведений до виконання того ж дня.

ЛітератураРедагувати

  • А. М. Чикин. Севастополь. Историко-литературный справочник. «Вебер». Севастополь. 2008. ISBN 978-966-335-102-5. стор. 503.(рос.)